У не­ве­лич­ко­му фран­цузь­ко­му міс­теч­ку Бань­йоль, що в Нор­ман­дії, є ві­до­мі баль­нео­ло­гіч­ні ку­рор­ти. До них упро­довж ро­ку з’їжд­жає­ть­ся в де­сят­ки ра­зів біль­ше лю­ду, ніж там про­жи­ває.

Та фішка в тому, що перед одним зі старовинних замків Баньйоля поруч із французьким прапором майорить український, і місцеві його чітко ідентифікують з Україною, а якщо точніше — з конкретними представниками нашої держави, наприклад Оленою Місталь.

З Фран­ції в Ук­раї­ну по­вер­ну­ла­ся де­ле­га­ція дер­жав­но­го під­при­єм­ства «Ан­то­нов», яка бра­ла участь у Paris Air Show-2019 — між­на­род­но­му авіа­кос­міч­но­му са­ло­ні в Ле Бур­же, що по­бли­зу Па­ри­жа.

Вже у перший день салону в Ле Бурже фахівці «Антонова» — найбільшого підприємства українського авіабудування — провели ділові зустрічі і перемовини з представниками західних компаній.

Уряд Ін­до­не­зії хо­че пе­ре­нес­ти сто­ли­цю з Джа­кар­ти в ін­ше, ще не­ві­до­ме міс­то, оче­вид­но на ін­шо­му ос­тро­ві, ніж Ява. Йдеть­ся про не­ве­ли­ке міс­то Па­лан­ка­рая на ін­до­не­зій­сько­му ос­тро­ві Бор­нео, за пів­то­ри го­ди­ни по­льо­ту від Джа­кар­ти.

Про перенос столиці повідомив міністр з питань планування Бамбанг Броджонегоро, посилаючись на рішення президента Джоко Відодо, відомого як Джокові. Ані деталі, ані графік переїзду в іншу столицю поки що невідомі. Цей задум далеко не новий: уперше він був озвучений у 1957 році тодішнім диктатором Сукарно, хоча з цього нічого не вийшло.

Яким мо­же бу­ти май­бут­нє «по­ле бит­ви» в ши­ро­ко­му зна­чен­ні цьо­го сло­ва, не тіль­ки як по­ле фі­зич­но­го пов­но­масш­таб­но­го про­ти­сто­ян­ня, але їх та­кож час­то ви­зна­ча­ють як ан­ти­те­ро­рис­тич­ні зав­дан­ня чи дії у кі­бер­прос­то­рі?

Чи ці останні простори будуть менш важливими і як найновіші технології вплинуть на розуміння цього протистояння? На ці та багато інших подібних запитань шукає відповідь Союзне командування трансформації і НАТО у доповіді Vision of Warfare 2036.
Перша подібна публікація у формі доповіді була опублікована у листопаді 2016 року.

Піс­ля са­мі­ту кра­їн «ве­ли­кої двад­цят­ки» в япон­ській Оса­ці, а та­кож зу­стрі­чі До­наль­да Трам­па і Кім Чен Ина ува­га сві­то­вих за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції по­вер­тає­ть­ся до «про­зи жит­тя». Од­ним із най­більш гос­трих пи­тань між­на­род­ної без­пе­ки за­ли­шає­ть­ся на­пру­жен­ня у від­но­си­нах США та Іра­ну.
Тегеран заперечив свою причетність до атак на нафтоналивні танкери, які перевозять саудівську нафту Ормузькою протокою, але американський П’ятий військово-морський флот залишається на бойовому чергуванні в Перській затоці.

Пер­ший ві­зит за ме­жі Єв­ро­пи Пре­зи­дент Ук­раї­ни Воло­ди­мир Зе­лен­ський 1–3 лип­ня 2019 ро­ку здійс­нив до Ка­на­ди.

Графік візиту виявився насиченим. У Торонто за участі Президента України відбулася Міжнародна конференція з підтримки реформ в Україні.
Сенат Канади у травні 2017 року ратифікував Угоду про зону вільної торгівлі з Україною. Зазначена Угода запрацювала у серпні 2017 року.

Ту­рець­кий пре­зи­дент Ре­джеп Ер­до­ган по­втор­но про­грав ви­бо­ри ме­ра Стам­бу­ла. Пер­ша та­ка не­вда­ча йо­го спіт­ка­ла ще у квіт­ні, ко­ли меш­кан­ці най­біль­шо­го ту­рець­ко­го міс­та про­го­ло­су­ва­ли на ви­бо­рах за кан­ди­да­та від опо­зи­цій­ної На­род­но-рес­пуб­лі­кан­ської пар­тії Ту­реч­чи­ни.
Після цього Ердоган «напружив» виборчу комісію, яка знайшла певні порушення процедури голосування, що стало приводом для скасування небажаного для президента результату народного волевиявлення.

Ні­мець­кі со­ціо­ло­ги, які ре­гу­ляр­но ви­мі­ря­ють рей­тин­ги по­лі­тич­них пар­тій, у черв­ні за­фік­су­ва­ли іс­то­рич­ну по­дію, на­зва­ну «тихою ре­во­лю­цією».

Опозиційна до «великої коаліції» християнських демократів і соціал-демократів Партія зелених уперше стала лідером загальнонаціональних політичних рейтингів. Причому реальною є тенденція подальшого падіння рівня популярності партій «великої коаліції».

На­при­кін­ці черв­ня в япон­сько­му міс­ті Оса­ка від­був­ся са­міт кра­їн «ве­ли­кої двад­цят­ки». Цей фор­мат бу­ло за­по­чат­ко­ва­но на по­чат­ку сві­то­вої еко­но­міч­ної кри­зи 2008 ро­ку, ко­ли на­по­лег­ли­во шу­ка­ли мож­ли­во­сті для ви­хо­ду з гло­баль­ної кри­зо­вої си­ту­ації.
Показово, що до «великої двадцятки» увійшли країни, які належать до різних локальних цивілізацій: Австралія, Аргентина, Бразилія, США, Канада, Мексика, Єгипет, Південно-Африканська Республіка, Туреччина, Саудівська Аравія, Індія, Індонезія, Південна Корея, Китай, Японія, Росія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, а також Євросоюз. Вони разом контролюють дві третини світової економіки.

Укра­їн­ці вва­жа­ють пер­шо­чер­го­вим про­ве­ден­ня п’я­ти ре­форм: ан­ти­ко­руп­цій­ної; охо­ро­ни здо­ров’я; пен­сій­ної та ре­фор­ми сис­те­ми со­ці­аль­но­го за­хис­ту; ре­фор­ми ор­га­нів пра­во­по­ряд­ку; люс­тра­цію чи­нов­ни­ків.

Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13-го по 20 червня.