З ча­су інав­гу­ра­ції Пре­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­ра Зе­лен­сько­го прой­шло пів­то­ра мі­ся­ця. За цей час йо­го коман­дою бу­ло за­про­по­но­ва­но ряд кро­ків у за­ко­но­твор­чій сфе­рі, які мо­жуть сут­тє­во змі­ни­ти по­лі­тич­ний ланд­шафт Ук­раї­ни в май­бут­ньо­му.
Спе­ці­аль­но для Укр­ін­фор­му іні­ці­ати­ви де­таль­но про­на­лі­зу­вав екс­перт про­гра­ми ре­фор­му­ван­ня пра­во­охо­рон­ної та су­до­вої сис­тем «Ук­ра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту май­бут­ньо­го» (UIF) Олек­сандр Че­ба­нен­ко. Осо­бли­ву ува­гу він при­ді­лив спір­ним пи­тан­ням у кож­но­му з ре­зо­нанс­них за­ко­но­про­ек­тів.

Чин­на Вер­хов­на Ра­да, кот­ра вже зов­сім не­вдов­зі до­стро­ко­во за­вер­шить влас­ну ка­ден­цію, за­пам’­ята­єть­ся як до­во­лі су­пе­ре­чли­ва. По­при те що зро­би­ти вда­ло­ся чи­ма­ло, очі­ку­ван­ня від ни­ніш­ньо­го скли­кан­ня у 2014-му бу­ли на­стіль­ки знач­ни­ми, що ре­алі­зу­ва­ти їх усі, во­че­видь, і не бу­ло мож­ли­во­сті.

Звісно, якби не внутрішні сварки та конфлікти між представниками демократичного табору, можливостей було би дещо більше. Чого вартий бодай той факт, що перша коаліція, створена невдовзі після виборів-2014, налічувала 302 депутати і становила конституційну більшість.