Як нагадав радник Міжнародної торгової палати України (ІСС Ukraine) з митних питань та спрощення процедур торгівлі Валерій Луговець, українська митниця була створена через десять днів після створення української держави, більше 19 тис. митників захищали кордони України, її економічну безпеку.
Важливою для України й бізнесменів, які займаються експортом- імпортом, є Угода про спрощення торгівлі, проект якої готувався і узгоджувався урядами країн світу й експертними організаціями майже шість років.
Підписали цей документ очільники урядів у грудні 2013-го на острові Балі. У ньому враховані кращі практики, випробувані розвинутими країнами. Положення Угоди стосуються митних питань, митних бар’єрів, правил торгівлі між країнами-підписантами.

Прос­ті прин­ци­пи
Митниця, вважає Валерій Луговець, є державним органом, який створений для «благоперешкоджання» зовнішньоекономічній діяльності. Саме такого принципу має дотримуватися чиновник, виписуючи закони, які згодом повинні стати нормою життя країни та її громадян.
У цьому принципі закладено баланс між простотою й ефективністю контролю, досягти якого надто складно. Але саме в ньому криється зміст «благоперешкоджання», зокрема Угоди про спрощення торгівлі.
Велика увага в Угоді приділяється доступу до інформації. Адже людям, які вирішили зайнятись експортом, важливо знати, з чого починати, які документи збирати, які процедури пройти, на які нюанси звернути увагу, аби не наразитися на неприємності, приміром на штрафні санкції.
Цікавим для підприємців є розділ, в якому йдеться про вільний транзит товарів. Якби не війна з РФ, Україна була б надійним коридором для вільного транзиту європейських товарів до країн Близького Сходу й Середньої Азії.
Наші транспортні компанії свого часу заробляли великі гроші на тому, що дотримувалися правил вільного транзиту. Таку ситуацію необхідно відродити після припинення російської агресії.
Чимало статей Угоди стосуються митної співпраці, спеціальних і диференційованих умов торгівлі для країн, які розвиваються, й найменш розвинутих, інституційних механізмів.
В Угоді прописано заходи, які країна може запровадити для спрощення торгівлі самостійно, спираючись на свою законодавчу базу, на власний досвід і стан економічного розвитку.
А також заходи, для втілення яких держава має досягти певного матеріального розвитку чи отримати донорську фінансову, технічну допомогу від ООН чи ЄС, залучити експертів, які розроблятимуть необхідну нормативно-законодавчу базу.
Наразі Угода про спрощення торгівлі є дороговказом для урядів країн, які прагнуть розвивати міжнародну торгівлю й нарощувати експортний потенціал.
Угода заснована на чотирьох принципах — прозорість процедур, простота, гармонізація, стандартизація. Зазвичай державні процедури забюрократизовані, тож складно дотримуватися зазначених принципів, іноді не вистачає знань чи політичної волі, аби позбавитися бюрократії у торгівлі й митному оформленні товарів.
Бізнес може розраховувати на допомогу фахівців ІСС у розв’язанні митних і торговельних проблем, зазначив Валерій Луговець. Ця організація зі штаб-квартирою в Парижі була створена бізнесовими колами сто років тому. Через національні комітети вона працює нині у 143 країнах.
Українська ІСС торік відзначила своє 20-річчя, є членом Світової ради ІСС, має двосторонні зв’язки з багатьма нацкомітетами ІСС. А найактивніше співпрацює з китайською ІСС, яка надає велику кількість послуг бізнесу, зокрема юридичні й технічні. Її документи, висновки, юридичні рішення є незаперечними.
Часто нашим бізнесменам доводиться звертатися до судів, аби правильно й чесно визначити митну вартість товарів, оскаржити вартість, виставлену на вітчизняній митниці. Китайські експортери отримують у китайській ІСС «жовтий сертифікат» на свій інвойс.
Це — спецбланк із жовтим мікродруком, водяними знаками, золотою печаткою. Наші бізнесмени можуть отримати підтвердження верифікації документів, які видали китайці, й використовувати їх у судах.
У 2013 році, коли була підписана Угода про спрощення торгівлі, в Україні почав діяти новий Митний кодекс. Його теж довго доопрацьовували експерти й члени парламентської робочої групи.
У нашому Кодексі зафіксовано деякі елементи, прописані в Угоді. Та, на жаль, він трохи відстає від європейського, не враховує всіх рекомендацій ООН, Європейської економічної комісії.
У Митному кодексі залишилося майже 200 посилань на нормативно-правові акти, які мали бути прийняті, аби Кодекс запрацював у повному обсязі. Зокрема, йшлося про необхідність створення авторизованих економічних операторів. Нормативна база для цієї інституції була закладена у Митному кодексі, та оператори поки не запрацювали.

Важ­ли­ві за­ко­но­про­ек­ти
Народний депутат Тетяна Острікова нагадала, що у парламенті чекає ухвалення законопроект «Про авторизованих економічних операторів». Але, якщо його ухвалять найближчим часом, виникнуть проблеми з авторизацією, з оцінюванням підприємства-замовника на відповідність критеріям, із моніторингом і контролем за діяльністю цих операторів.
Коли суб’єкт економічної діяльності, задіяний у міжнародних поставках товарів, отримує найвищий ступінь довіри від митних органів, тобто статус авторизованого економічного оператора, він має право користуватися спрощеними процедурами митного оформлення вантажів. Зокрема, без присутності митників, без заїзду до митного терміналу.
Митний кодекс передбачає постаудит цих операцій, але його проводять не митники, а податкові ревізори. Без структурної реформи, без від’єднання митної служби від податкової змін на краще на митниці не буде, вважає Тетяна Острікова. Без створення Митної адміністрації за європейським зразком прогресивні закони митниками не виконуватимуться належним чином.
Нині вони часто використовують дискреційні, розпливчасті оціночні критерії. Якщо інституційні органи слабкі й непрофесійні, а чиновники корумповані, безконтрольні, заангажовані, їм не можна давати дискрецію, тобто дозволяти приймати рішення на свій розсуд.
У січні уряд ухвалив постанову про розподіл Державної фіскальної служби на Державну податкову службу й Державну митну службу. У березні затвердив положення про діяльність цих органів. У ньому, на переконання Острікової, є певні позитиви.
Так, Митна служба створюється як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого підпорядковується Кабміну, координується й контролюється Мінфіном. Митна служба не може бути органом доходів і зборів, її основна функція — не фіскальна.
Тетяна Острікова проти того, аби митники займались оперативно-пошуковою діяльністю. Товарна контрабанда була декриміналізована, а те, що стосується обмеження обігу певних товарів і речовин, — підслідність СБУ. Мінфін «за» митну оперативно-пошукову діяльність.
Митники пропонували ввести для них спецстатус, який передбачає особливий порядок призначення й звільнення керівників, особливості в оплаті праці, спецзвання, спецпенсії, спецформу, хотіли користуватися привілеями держслужбовців.
Але з’ясувалося, що для цього треба вносити зміни до Митного кодексу. Передбачити такі привілеї постановою Кабміну неможливо, тож митники здалися.

Ре­ор­га­ні­за­ція
Заступник міністра фінансів Сергій Верланов підкреслив важливість для міжнародної торгівлі спільного режиму транзиту. Він прописаний у Міжнародній конвенції, яку треба ратифікувати, але не за своїм бажанням. Країну мають запросити до цього процесу після ухвалення нею відповідного законодавства.
Законопроект «Про спільний режим транзиту» вже ухвалений Верховною Радою у першому читанні. Цей документ і Закон «Про авторизованих економічних операторів» сприятимуть удосконаленню роботи Митної служби, допоможуть змінити спосіб мислення і дій її працівників, упевнений Сергій Верланов.
Уряд ухвалив рішення про оголошення конкурсу на посади керівників Державної митниці й Державної податкової служби. Конкурс проводитиме колегіальний орган — Комісія Держслужби, до якої не входять представники Мінфіну. У ній є представники уряду, Адміністрації Президента, Верховної Ради, ІСС.
Учасники конкурсу мають пройти тестування на знання законодавства, зокрема податкового, та загальноуправлінської тематики, справитися із ситуативними завданнями. Потім складатиметься рейтинг учасників конкурсу й Комісія прийматиме рішення про призначення керівників.
Після цього новообраний голова Митної служби має зареєструвати юридичну особу, а Державна фіскальна служба долучається до ліквідаційного процесу. Нову Митну службу й Податкову службу планується запустити з 1 червня.
Нині фахівці Мінфіну працюють над змінами до Податкового й Митного кодексів. Головна ідея — в тому, що Податкова служба має стати сервісною і не перейматися правоохоронними функціями.
Але час для змін утрачено, це треба було робити у 2015-му. Цьогоріч Україна повинна віддати велику кількість зовнішніх і внутрішніх боргів, тож не можна одномоментно звільнити всіх податківців і митників і набрати нових. Пішли шляхом створення двох юридичних осіб і автоматичного переведення працівників ДФС до органів-правонаступників.
Нових людей треба набирати поступово, вважає Сергій Верланов, особливу увагу звертати на залучення молоді. Це непросто, адже зарплата у держорганах нижча, ніж у бізнесі. Тож чимало людей звільняються з держслужби, такий процес відбувається в усьому світі.
У Німеччині за фаховими податковими інспекторами й аудиторами «полюють» чимало великих комерційних фірм і зваблюють їх високими заробітками. Часто їм це вдається, державна служба не може цьому протидіяти.
До того ж можна переходити з однієї держструктури до іншої, удосконалюючи свої знання. В Європі держслужбовці таке горизонтальне переміщення зазвичай практикують через 5–7 років, аби не вигорати на роботі.

Очі­ку­ван­ня
За словами заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака, з початку діяльності офіс бізнес-омбудсмена отримав майже 5300 скарг, в роботу взяли 65% із них, 200 скарг стосувалися діяльності Митної служби. Зокрема, визначення митної вартості товарів, відмови й затримки оформлення товарів, розходження у поглядах на їх класифікацію, фіскальних підходів.
Митниця — це точка контакту між державою й бізнесом на кордоні. Національна Митна служба має стати державним органом виконавчої влади, який забезпечує захист митних інтересів і митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захист внутрішнього ринку, розвиток економіки країни та інтеграцію до світової економіки.
На початку торішнього серпня офіс бізнес-омбудсмена оприлюднив звіт про проблеми бізнесу на митниці. У ньому є системні рекомендації, за умови їх виконання очікується, що буде досягнуто превентивний ефект і офіс почне отримувати менше скарг.
Створення митниці як окремого органу виконавчої влади дає надію на те, що деякі системні рекомендації будуть втілені швидше.
Коли буде створена окрема Митна служба, можна вести переговори з європейськими колегами про доступ до європейської митної бази даних, яка допоможе підприємцям швидко розмитнюватися й захищатися постаудитом. Після замитнення товару у Києві через 20 хвилин митний пост у Ягодині знатиме, що міститься у певному транспорті й значиться у митній декларації, заповненій у Парижі чи Лондоні.
Підприємець не буде обґрунтовувати митнику вартість товару, а митник не розповідатиме, яким способом його розмитнювати, бо спосіб буде чітко прописано.

Олена КОСЕНКО