Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Квiтень 2019 13:29

Мавка і верба

Rate this item
(0 votes)

У На­ціо­наль­но­му ака­де­міч­но­му дра­ма­тич­но­му те­ат­рі ім. Іва­на Фран­ка, який зов­сім ско­ро від­свят­кує своє сто­річ­чя, не­що­дав­но звер­ну­ли­ся до ук­ра­їн­ської кла­си­ки.
Сер­гій Мас­ло­бой­щи­ков по­ста­вив ви­ста­ву VERBA за мо­ти­ва­ми дра­ми-фе­єрії Ле­сі Укра­їн­ки «Лі­со­ва піс­ня». Це вже не пер­ше звер­нен­ня фран­ків­ців до ві­до­мо­го тво­ру.

Вперше постановку «Лісової пісні» тут здійснив один із засновників театру Євген Коханенко 1921 року. Художник — Матвій Драк. В ролі Мавки виступила Феодосія Барвінська. Поновлення вистави відбулося 1922 року.

1923 року Є. Коханенко знову поставив цю п’єсу. Роль Лукаша тут грав К. Блакитний, Лісовика — О. Ватуля, Водяника — Т. Юра, Перелісника — К. Кошевський, Того, що греблі рве, — В. Сокирко, Дядька Лева — О. Юра-Юрський, Того, що в скалі сидить, — Д. Мілютенко. А в постановці 1924 року роль Мавки вже виконувала Поліна Нятко. Ця вистава була показана в багатьох містах України і прикрашала репертуар до 1929 року.
1993 року нове прочитання «Лісової пісні» Лесі Українки запропонував режисер-постановник Дмитро Чирипюк, сценографія — І. Білецького, композитор — Ю. Шевченко, пластика — С. Швидкого. В ролі Мавки дебютувала на сцені Театру ім. Івана Франка Оксана Батько. Роль Лукаша грали Олексій Богданович і Остап Ступка.
Вистава «Верба» — це оригінальне авторське прочитання хрестоматійної драми Лесі Українки «Лісова пісня» від відомого українського кіно- і театрального режисера, одного з найкращих сучасних театральних художників Сергія Маслобойщикова.
Оригінальність прочитання полягає в наближенні глибинних філософських категорій Лесі Українки до сьогоднішнього глядача. Через неординарність сценічного відтворення, яскравість театрального образу режисер-постановник нагадує нам, усім, хто існує в прагматичному світі, про вічні поняття Краси самого Життя, Любові як життєдайної сили, котра спроможна не тільки оновлюватися сама, а й робити світ досконалішим, чистішим.
Це — вистава про кохання, яке дарується Богом, Космосом і дано відчути, зрозуміти не кожному. Господь дарує його Лукашу, але той був неспроможний оцінити всю високість й сакральність Божого благословення. Зрадивши Мавку, він зрадив себе, щезає його єство.
Досить цікава історія назви вистави. Verba латиною означає: «слова», «мова», «текст», «слова пісні», «рукопис», «оклик»... Фонетично це абсолютно збігається з українським словом «верба». Верба — рослина — місце, де живе Мавка, головна героїня твору Лесі Українки «Лісова пісня».
Мавка виходить із верби на початку п’єси та у вербу повертається. А Verba — слова — місце, де живе сама Леся Українка та її поетичний спадок. «В серці зайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає...» — каже Мавка. Здається, що фонетична гра була спланована самою авторкою «Лісової пісні» — цього складного багатошарового твору.
Драматична історія кохання Мавки та Лукаша заводить нас у таємничі лаштунки, де зароджуються стихії незрозумілого всесвіту, де оклик справжнього здобувається ціною власного життя.
Режисер вистави Сергій Маслобойщиков не лише розробив художнє вирішення сценічного простору, а й запропонував власну сценічну редакцію одного з найвизначніших текстів української літератури.
За цим митцем уже давно утвердилася слава «універсального» художника. Його творчість охоплює широкий спектр мистецьких зацікавлень — авторське ігрове кіно та кінодокументалістика, книжкова графіка, плакат, живопис, театральна режисура, сценографія, дизайн театральних костюмів.
У кінодоробку — картини, відзначені міжнародними нагородами. На терені театру — помітні постановки (й не тільки в Україні), чотири премії «Київська пектораль» за кращу сценографію (зокрема, нагорода за виставу «Буря» на сцені франківців), Міжнародна театральна премія в галузі сценографії ім. Федора Нірода, золота медаль Національної академії мистецтв України в галузі театру.
До участі у виставі режисер запросив як знаних виконавців: народних артистів України Василя Башу і Олексія Петухова, заслужену артистку Анжеліку Савченко, так і тих, хто лише починає підкоряти Мельпомену, — Христину Федорак, Олександра Бегму та Івана Шарана. Молодим акторам, можливо, ще не вистачає професіоналізму, але їхня щира, душевна гра не може не торкнутися сердець глядачів.
Досить цікава декорація. З одного боку, вона нагадує невеликий деревообробний комбінат — те, на що людина перетворила природу, а з іншого — це лабіринт, в якому заблукали герої вистави.
Ті, хто звик до хрестоматійного прочитання «Лісової пісні», можливо, і не сприймуть нової постановки, але ті, кому до вподоби творчий пошук, напевне знайдуть тут для себе багато нового і цікавого.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».