Замість гучної інавгурації п’ятої каденції Біньяміна Нетаньяху на посаду прем’єр-міністра в Ізраїлі у вересні відбудуться нові вибори до кнесету.

Останні вибори відбулися лише у квітні цього року. Після шеститижневих коаліційних переговорів Нетаньяху вдалося схилити до співпраці кілька невеликих угруповань, у тому числі дві партії релігійних ортодоксів.
У сумі це дало 60 голосів у 120-особовому кнесеті. До останнього моменту Нетаньяху розраховував на п’ять мандатів партії «Наш дім Ізраїль», очолюваної Авігдором Ліберманом, міністром оборони в його останньому кабінеті.

Еритрея — одна з найбільш таємничих держав світу, часто порівнювана з Північною Кореєю — з огляду на підхід до громадянських свобод і прав людини. Саме з цієї шестимільйонної країни походять сотні тисяч біженців, до Європи більше іммігрують лише з Афганістану і Сирії, значно більших країн.

Прем’єр Ефіопії Абій Ахмед Алі несподівано відвідав столичну Асмару у липні 2018 року. Його фотографії з президентом Еритреї Ісайясом Афеверкі обійшли весь світ. Потім був візит-відповідь, перший після довгої перерви, з Аддіс-Абеби до Асмари.
Формально і на папері війна з Ефіопією завершилася майже двадцять років тому, у 2000 році, але мирний договір не був реалізований.

В особливому адміністративному районі Китаю, яким з 1997 року є Гонконг, відбулися перші з 2014 року масові вуличні заворушення. Приводом стала чергова спроба Пекіна провести через Законодавчі збори Гонконга закон про спрощення видачі злочинців із Китаю, які шукають притулку у Гонконгу.
Менш помітним приводом стало 30-річчя розгону акцій протесту на площі Тяньаньмень на початку червня 1989 року.
Систематичні опозиційні настрої у Гонконзі пов’язані з наполегливими спробами Китаю прискорити пристосування Гонконга до своєї політично-правової системи. Укладена в 1984 році британсько-китайська угода про умови повернення Гонконга передбачала зобов’язання Пекіна зберегти суспільно-політичний та економічний устрій Гонконга до 2049 року.

Сполучені Штати докладають чималих зусиль для активізації санкцій проти Ірану за умов скасування угоди про відмову Ірану від військової ядерної програми. Опинившись перед серйозними економічними викликами, Іран вимушений вивести більшу частину своїх військ із Сирії та обмежити розміри допомоги ліванському угрупованню «Хезболла».

Одночасно максимально загострюється війна нервів між Вашингтоном і Тегераном. Донедавна вважалося, що президент Дональд Трамп стримує свого радника з питань національної безпеки Джона Болтона, який «заряджений» на негайну війну проти Ірану, аби раз і назавжди позбавити Тегеран амбіцій створити власну атомну бомбу.

Президент України Володимир Зеленський на початку поточного тижня здійснив робочі візити у Париж і Берлін. Європейські партнери розуміють, що Україна перебуває у стадії позачергової парламентської виборчої кампанії, що вносить певну невизначеність у розстановку політичних сил та ускладнює можливості досягнення поставлених політичних цілей.
Але це не заважає європейським партнерам України чітко формулювати свої інтереси щодо розвитку процесів на Донбасі та в українсько-російських відносинах. Найбільше занепокоєння викликало загострення військової ситуації у передмістях Донецька. Президент Емманюель Макрон і бундесканцлер Ангела Меркель закликали до деескалації та припинення вогню.

Європейська комісія на чолі з Жаном-Клодом Юнкером готується до свого заключного звіту перед новим складом Європейського парламенту. Поступово накреслюється порядок денний для наступної виконавчої влади Євросоюзу.

Традиційним стратегічним питанням європейської інтеграції залишається дилема між прискоренням внутрішньої інтеграції та наданням вищої якості федеративному майбутньому Євросоюзу та зовнішнього розширення ЄС. Впродовж 2000-х років Євросоюз балансував між цими завданнями та з різним ступенем успішності їх вирішував.
Певною мірою це вдавалося робити, адже 2004 року було прийнято відразу десять нових країн-членів.

П’ятивідсотковий бар’єр на виборах до Верховної Ради долають п’ять партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя», партія «Голос», «Батьківщина» та «Європейська солідарність».
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 8–12 червня 2019 року.
«Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 47,1% тих, хто має намір голосувати і визначився із симпатіями. Також долають прохідний бар’єр «Опозиційна платформа — За життя» (11,1%), партія «Голос» (8,1%), «Батьківщина» (7,3%)», — йдеться у повідомленні.

Центральна виборча комісія здійснила всі необхідні кроки для підготовки і проведення позачергових виборів народних депутатів України.
Про це сказала голова ЦВК Тетяна Сліпачук в інтерв’ю ВВС Україна.
«З боку ЦВК все, що треба було зробити, зроблено. Ми запустили процедури закупівель, виконали підготовчу роботу, розпочали необхідну комунікацію з підприємствами та відповідними органами. Ми також знаємо, хто буде для нас готувати необхідні матеріали, наприклад бюлетені, тому що це дуже специфічний документ, який треба надрукувати. І треба мати відповідні потужності», — відповіла вона на запитання, чи готова ЦВК до виборів.

Міжнародна Спільна слідча група з розслідування катастрофи МН17 (JIT) оприлюднила дату, коли відбудеться суд, — 9 березня 2020 року.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Гаазі.

«Ми фіналізуємо великий документ. Ми сподіваємося до кінця року передати все в судовий комплекс «Скіпхол», в якому можна забезпечити найвищий рівень безпеки. Початок судового процесу — 9 березня 2020-го о 9 ранку», — сказав генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербек.
Як повідомляв Укрінформ, до розгляду справи МН17 уже все готово.

Попри те що Конституційний Суд продовжує розгляд справи стосовно законності-незаконності президентського указу щодо розпуску Верховної Ради, передвиборна кампанія в Україні триває. Причому триває, як то кажуть, повним ходом.

Зокрема, голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук цими днями навіть заявила, що «Конституційний Суд не може зупинити вибори своїм рішенням, а може лише визначити конституційність указу Президента про розпуск Верховної Ради».
Заява, прямо скажемо, дещо дивна. І дуже вже нагадує недавній заклик лідерки «Батьківщини» до Володимира Зеленського не відмовлятися від дочасних парламентських виборів навіть у разі негативного стосовно президентського указу рішення КС.