Німеччина і Франція пропонують залагодити конфлікт щодо анексії Криму та війни на Донбасі фактично на російських умовах. Ці умови були зафіксовані у Мінських угодах, які виводили Крим за межі конфліктної ситуації, зобов’язували Україну прийняти на федеративних умовах окремі райони Донецької і Луганської областей до свого складу.
Впродовж останніх п’яти років реалізувати цю мету не вдалося. Звичайно, у публічній сфері Берлін і Париж засуджували порушення Росією міжнародного права у процесі анексії Криму та проведення гібридної війни проти України на Донбасі. Але бізнес роблять із Росією як звичайно, зокрема будуючи другу чергу газопроводу «Північний потік».
Внаслідок цього у Берліні і Парижі критично сприймають спроби залучити Вашингтон і Лондон до переговорного процесу Києва і Москви. Адже після завершення процедури виходу Великої Британії з Євросоюзу Німеччина і Франція планують вибудовувати континентальну федеративну Європу, яка критично ставиться до спроб використання українсько-російського конфлікту як інструменту відриву європейських економічних потужностей від російських ресурсів.
У цьому сенсі ідеальним бажанням Франції і Німеччини було б замирення України і Росії навіть на російських умовах. Такий варіант виключає можливість небажаного для Парижа і Берліна перетворення України на американський антиросійський форпост у Східній Європі.
Німецька сторона також занепокоєна обговоренням в адміністрації президента США Дональда Трампа можливості запровадження додаткових митних зборів на імпорт німецьких автомобілів як асиметричні санкції у відповідь на побудову другої черги газопроводу дном Балтійського моря.
Також варто звернути увагу на внутрішньополітичні розрахунки французьких і німецьких властей. Президент Франції Емманюель Макрон думає про перспективи своєї участі у президентських виборах 2022 року. Лібертаріанські економічні реформи поставили цей намір під сумнів. Але Макрон розраховує перебрати у Ангели Меркель важелі стратегічних рішень в Європі.
Меркель замислюється над можливістю дострокового завершення свого перебування у владі до 2021 року. Зважаючи на це, обом політикам потрібний швидкий прорив у мирних справах на Донбасі. Поки що під питанням залишається виконання конфліктуючими сторонами Мінських угод. На стадії обговорення перебуває питання зняття економічної блокади з окремих районів Донецької і Луганської областей.
Але європейці нагадують, що гіпотетичне скасування Мінських угод загрожує припиненням практики регулярного продовження санкцій проти Росії. Ще однією серйозною проблемою є гарантування газового транзиту російського газу українською газотранспортною системою після 1 січня 2020 року.
Звичайно, складність проблем, які потребують вирішення, робить неможливим швидкий прорив. Потрібна наполеглива філігранна дипломатична робота за принципом жодних розмов про Україну без України та без урахування українських національних інтересів.