Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Серпень 04, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Червень 2019 01:04

Євросоюз: дебати щодо розширення

Rate this item
(0 votes)

Європейська комісія на чолі з Жаном-Клодом Юнкером готується до свого заключного звіту перед новим складом Європейського парламенту. Поступово накреслюється порядок денний для наступної виконавчої влади Євросоюзу.

Традиційним стратегічним питанням європейської інтеграції залишається дилема між прискоренням внутрішньої інтеграції та наданням вищої якості федеративному майбутньому Євросоюзу та зовнішнього розширення ЄС. Впродовж 2000-х років Євросоюз балансував між цими завданнями та з різним ступенем успішності їх вирішував.
Певною мірою це вдавалося робити, адже 2004 року було прийнято відразу десять нових країн-членів.

Наступні розширення 2007-го і 2013 років перетворили ЄС на об’єднання 28 країн-членів. Після цього на порядку денному з’явилися пропозиції якісно глибшої інтеграції до створення «Сполучених Штатів Європи» замість подальших розширень.
Втому від розширень спричинила й криза з британським виходом з ЄС. Але це й мотивує до заміни британського внеску у спільний бюджет ЄС новими країнами-членами.
Днями міністри закордонних справ Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Італії, Мальти, Австрії, Хорватії, Словенії, Польщі і Словаччини висловилися щодо потреби розпочати переговори про вступ до ЄС Північної Македонії, Чорногорії та Албанії.
Однак насправді Балкани залишаються головним болем для Євросоюзу. Регіон залишається маршрутом для перевезення нелегальних мігрантів, зброї, наркотиків, сіє нестабільність на південних кордонах ЄС. Днями властям Хорватії довелося зміцнювати кордон із Боснією та Герцеговиною, аби уникнути проблем із напливом нелегальних мігрантів.
Не дивно, що найбільш проблемні балканські країни, такі як Боснія і Герцеговина та Косово, залишаються поза переліком кандидатів на переговори. Формально з 2018 року переговори про вступ ведуться із Сербією, але особливого прогресу на них також немає, зважаючи на небажання сербських властей і суспільства обмінювати членство в ЄС на визнання втрати Косова.
У контексті балканського розширення варто розглядати комплекс проблем щодо переговорів про вступ Туреччини, які уповільнено відбуваються з лютого 2005 року. Але сучасна Туреччина залучена до такої кількості проблем на Близькому Сході, що це виключає прорив на переговорах щодо її вступу до ЄС.
Гарячою точкою, яка є вразливою для безпеки Євросоюзу, залишається Сирія. Туреччина поки що виконує домовленість 2015 року: гроші Євросоюзу в обмін на утримання в турецьких таборах сирійських біженців. Проте Туреччина більше орієнтується на власні інтереси, аніж на віддалену перспективу членства в ЄС.
Днями президент Франції Емманюель Макрон закликав Туреччину припинити геологорозвідувальні роботи у виключній економічній зоні Кіпру. Йдеться про проект турецьких компаній, які шукають нафту і газ у середземноморській зоні «Турецької республіки Північний Кіпр».
Але окупована турецькими військами північ острова Кіпр (членом ЄС є лише грецька частина острова) не визнається жодною країною — членом ЄС. Загалом кіпрська проблема є дуже серйозним викликом для переговорів про ймовірне членство Туреччини в ЄС.
Чимало європейських експертів вважають, що новому складу Європарламенту не доведеться до 2025 року вести успішні переговори про вступ до ЄС нових країн-членів. Надто багато внутрішніх і зовнішніх проблем мають потенційні претенденти на членство.
Але нова команда Європейської комісії, яка восени поточного року буде сформована новим складом Європейського парламенту, неминуче вирішальним чином вплине на перебіг цих переговорів. Принаймні доведеться давати аргументовані відповіді Албанії, Сербії, Північній Македонії, Туреччині.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».