У липні їй виповниться 94 роки! Вона працює на громадських засадах у двох бібліотеках Лондона, упорядковує архів діаспори. Щодня легко сходить на третій поверх без ліфта. Живе в молитві й без образ. До Києва прилетіла у супроводі українки, громадської діячки Світлани Панченко.
На ІХ Міжнародному книжковому фестивалі біля ятки видавництва «Кліо» усім охочим пані Іванна залишила автограф на своїй книжці споминів «Дорогами минулого».
Це — презентація вже другого, доповненого видання книги спогадів. Перша за участі авторки відбулася в Союзі українців у Великій Британії.
Авторка легко і щиро веде розмову про своє життя, про галицьке село 30-х років, про польські і радянські поліційні кімнати допиту, про корабель у нічному Охотському морі... Її голос час від часу зривається від пекучих споминів, перемагає сльози.
— Пані Іванно, бути українкою і відверто заявляти про це у різних життєвих обставинах — це патріотизм. Ви про це завжди пам’ятали, з цим жили і написали книгу для історії українців...
Мужня й талановита українка люб’язно згадує й свого чоловіка Володимира, з яким у шлюбі прожила 46 років. На прикладі життя однієї родини дізнаємося не тільки про побут, звичаї, освіту, релігію в Західній Україні, а й про головну ідею життя її жителів усіх генерацій — боротьбу за Незалежність; боротьбу криваву, жертовну й безкомпромісну.
Іванна Мащак дві години легко спілкувалася з читачами, відповідала на запитання. «Щоб жити довго, треба багато працювати й ніколи ні на кого не тримати зла», — дала пораду пані Іванна.
Народилась Іванна Мащак у родині священника. Заарештована у 1945 році. Її молодість — це допити, тортури і заслання на Колиму. Після звільнення у 1955 році Іванна повернулася в Польщу до матері.
Познайомившись із майбутнім чоловіком — активним членом Союзу українців Британії і редакції газети «Українська думка», переїхала до Лондона, де і присвятила себе українській справі у Великій Британії. Реабілітована у 1990-х роках.
На дозвіллі Іванна Мащак якось узяла до рук пензлі, фарби і почала малювати в техніці акварелі. Це їй добре вдавалось. Її чималий доробок швидко оцінили на багатьох виставках. Однією з улюблених тем є квіти. Улюблене місце пленеру — Голланд-парк у центральному районі Лондона.
Книжка розрахована на найширше коло читачів та істориків-дослідників.
Людмила ЧЕЧЕЛЬ,
фото авторки
