Так, зображення танцюючих були виявлені у давньоєгипетських похованнях, датованих ІІІ тисячоліттям до н. е.
Першим призначенням танцю, як і наскального живопису, ймовірніше, був ритуал поклоніння духам. Рухи, що здійснюються разом з іншими одноплемінниками, — ритмічні, синхронні — слугували легкою формою своєрідного сп’яніння.
Ритм — невід’ємний елемент музики, її основа. Акомпанувати танцю, відбиваючи ритм паличками або підспівуючи — все це природно, закладено в інстинктах людини. Танець і музика народилися одночасно, в ритуальних обрядах, і тісно переплелися одне з одним...
Пройшли роки, століття пролетіли, і ось — від 1982 року Міжнародний (Всесвітній) день танцю (International (World) Dance Day) почали відзначати за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера ЖанаЖоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».
ЖанЖорж Новер (29.04.1727—19.10.1810) — французький балетмейстер, учень балетмейстера Луї Дюпре. Виступав як танцівник і очолював балетну трупу в театрі «ДруріЛейн» у Лондоні. Новер розробив принципи героїчного балету і балетутрагедії. У 1759 році вийшла його знаменита праця «Листи про танець і балети», де Новер обґрунтував принципи балетуп’єси, втілюваного засобами дієвих пантоміми і танцю у співдружності композитора, хореографа і художника.
Тому, за задумом засновників, головна ідея цього свята — об’єднання всіх напрямів танцю як єдиної форми мистецтва, а сам День танцю — це привід для її вшанування, а ще — здатності долати всі політичні, культурні та етнічні межі, можливості об’єднувати людей в ім’я дружби і миру, дозволяючи їм говорити однією мовою — мовою танцю.
І звичайно ж цього дня весь танцюючий світ — колективи театрів опери та балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального і народного танцю та інші, як професійні, так і самодіяльні артисти, відзначатимуть своє свято.
Форми ж святкування вельми різноманітні — від традиційних концертів і виступів до танцювальних флешмобів і незвичайних перформансів. На офіційному рівні, за традицією, щороку хтонебудь із відомих представників світу хореографії виступає із зверненням до громадськості з посланням, нагадуючи людям про красу танцю.
Так, у різні роки з урочистими промовами з нагоди Міжнародного дня танцю виступали такі світові знаменитості, як: Юрій Григорович (Росія), Роберт Джофри (США), Мегі Марен (Франція), Майя Плісецька (Росія), Моріс Бежар (Франція), Вільям Форсайт (США, Німеччина), Стефан Пейдж (Австралія), Міяко Йошида (Японія, Великобританія), Хуліо Бокка (Аргентина), Лін Хваймін (Тайвань).
Усіх, хто не може залишатися на місці, коли чує музику, вітаємо з Міжнародним днем танцю! Танець — це зашифрована мова рухів, це швидкість і вихори емоцій. Танець — це більше, ніж слова. Танцюйте, розкривайтесь у танці і відкривайте для себе інших людей. Нехай запальний танець вашого життя не зупиняється ніколи!
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ