І, врешті, це вистава про удари любові, про те, наскільки гіркі миттєвості, коли ти розумієш, що кохання пішло і вже не повернеться. І ще це вистава про боротьбу за коханих і, найголовніше, про неможливість завдати їм найменший біль, коли ти сам розцінюєш таку можливість як зраду і воюєш, навіть якщо доводиться вступати в єдиноборство з найближчими людьми, яких ти теж любиш», — зазначив режисерпостановник.
Можливо, багато в кого в житті траплялося щось схоже. Нерідко люди не усвідомлюють свого щастя, не цінують і не розуміють тих, хто поруч. Під впливом швидкоминучої пристрасті спалюють усі мости і руйнують власними руками те, що створювалося протягом багатьох років. А коли приходить протверезіння, то намагаються склеїти уламки колишнього життя, повернути те, що давно минуло. Але чи можливий шлях назад?
Саме в такій ситуації опинилася героїня п’єси Юлія. Але у будинку, який колись був дорогим та милим, уже стало все чужим і далеким. Її чоловік Костянтин відкрив своє серце для нового кохання, батьків вибір сприйняли й діти. То чи змириться з таким станом речей Юлія? А може, буде боротися за своє сімейне щастя та любов?
У виставі задіяно ціле сузір’я талановитих акторів різних поколінь. Ось що вони розповіли про свою роботу у виставі:
Юрій Ма­жу­га, народний артист України та Радянського Союзу:
«Ім’я мого персонажа — Ераст — у перекладі з грецької означає «палко закоханий», «пристрасний шанувальник». Так, дійсно, проживши вже солідне життя, він до цих пір зберіг у собі наївність, непідробну захопленість, відчайдушність, гумор, запал, але разом з тим і мудрість, розсудливість, вміння тонко відчувати миттєві перипетії як позитивного, так і негативного характерів».
Ва­ле­рія За­клун­на, народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка:
«Понад 30 років тому я грала роль у п’єсі О. Арбузова «Переможниця». Нинішня роль хоча й невелика, але не менш дорога для мене. Я — мати, бабуся, яка намагаться зберегти тепло, традиції, затишок, благополуччя, рівновагу, незважаючи на всі бурі та потрясіння цього «милого старого дому».
Те­тя­на На­за­ро­в, народна артистка України:
«П’єса «У цьому милому старому домі» — про кохання. Про кохання знайдене, про кохання втрачене. Це проста історія однієї сім’ї освячена арбузовськими чарами високих та шляхетних людських почуттів, де всі персонажі співчувають одне одному, всі щедрі душею і пред’являють рахунок лише собі, а не до життя чи ближнього».
Ста­ні­слав Мос­квін, народний артист України:
«Доля мені подарувала другу зустріч із драматургією О. Арбузова. Одна з перших моїх ролей у Театрі імені Лесі Українки була у п’єсі «Переможниця». І ось через багато років — нова щаслива зустріч «у милому старому домі» драматурга, якого я мав честь знати особисто».
Едуард ОВЧАРЕНКО