Звісно, можна сказати, що не на користь українців розпорядилися в небесній канцелярії: дощова погода в Ліоні з переходом навіть у град нівелювала перевагу наших співвітчизників у швидкості й техніці, натомість на перший план вийшли фізичні кондиції, а за цим параметром кращими виявилися саме північноірландці. Але варто визнати, що ці відмовки — справа слабких духом людей, якими, на жаль, цього разу виявились українські футболісти.
А от кадрові помилки — це те, що таки можна було виправити. Проте тренерський штаб на чолі з Фоменком після поразки від німців випустив на поле той же склад з єдиним винятком — в атаці замість Романа Зозулі з перших хвилин вийшов Євген Селезньов.
Михайло Іванович знову довірив зіграти воротареві П’ятову, захисникам Шевчуку, Хачеріді, Ракицькому та Федецькому, півзахисникам Степаненку, Сидорчуку, Коваленку, Коноплянці та Ярмоленку.
Північноірландський візаві Фоменка Майкл О’Ніл діяв зовсім поіншому: після поразки від Польщі (0:1) він змінив половину польових гравців включно з тими, які є зірками — за мірками Північної Ірландії, звісно.
Єдине, в чому українська збірна переграла свого суперника, — це контроль м’яча. Проте цей контроль був малоефективний. У виконанні Коноплянки все закінчувалося закиданнями до штрафного майданчика, де Селезньову вдалося кілька разів пробити, але не більше того. Це ж стосується і Андрія Ярмоленка, на якого перед турніром покладалися величезні надії.
Ну і не можна забути про помилки в обороні, які й стали причинами пропущених м’ячів. Очевидний факт, що найсильніша сторона Північної Ірландії — стандарти. І на 50й хвилині саме зі стандартного положення, штрафного удару й навісу метрів за 40 прийшов перший гол у наші ворота — Макаулі втік від Хачеріді й ударом головою не залишив шансів П’ятову.
А далі був ще цілий тайм безпорадності українців в атаці і гол північноірландців уже в компенсований час. Після контратаки суперника П’ятов витягнув удар Маколі, але ніхто з оборонців не зміг випередити на підбиранні Макгінна, який і розстріляв ворота — 2:0.
Після цього українці ще кілька годин зберігали теоретичний шанс на вихід із групи, але й він зник, коли поляки на високому рівні провели гру з німцями, за що й були винагороджені нульовою нічиєю.
В останньому матчі на Євро2016 Михайло Фоменко нарешті наважився на кадрові зміни. Захист оновився наполовину — замість Ракицького й Шевчука вийшли Олександр Кучер і Богдан Бутко. Також дві зміни тренери зробили в середині поля — Коваленка замінив Євген Зінченко, а Сидорчука — Руслан Ротань. У напад знову вийшов Роман Зозуля, а не габаритний Селезньов.
У поєдинку, який минув під гаслом «втрачено все, крім честі», українці на тлі поляків не виглядали хлопчиками для биття, хоча знову програли, цього разу з результатом 0:1. Створили в нападі «синьожовті» не менше за «білочервоних», чого вартий лише змарнований Ярмоленком вихід сам на сам із воротарем після геніальної передачі Ротаня (ех, Михайле Івановичу, чому ж Руслан просидів два головних матчі на лаві для запасних?).
Можна нарікати й на поблажливість арбітрів до польської команди — щонайменше на один пенальті українці напрацювали. Але вирішальною знову стала помилка в захисті — на 56й хвилині Якуб Блащиковський, який вийшов на заміну, знайшов для себе ударну позицію в штрафному майданчику і безперешкодно, без шансів для П’ятова розстріляв кут воріт.
Перший офіційний поєдинок збірна України провела під керівництвом Фоменка 22 березня 2013 року саме з поляками. Тоді українці на виїзді виграли — 3:1. Того ж року в плейоф чемпіонату світу були пам’ятні зустрічі з французами, коли після 2:0 у Києві українці програли 0:3 в Парижі...
Потім був складний відбір на Євро2016 і вигране протистояння плейоф зі збірною Словенії. Та завершилося для команди під орудою Фоменка антирекордом у Франції.
Тепер до справи візьметься новий тренерський штаб, імовірно на чолі з Андрієм Шевченком. Йому буде дуже складно, бо суперниками українців у кваліфікації до чемпіонату світу є три команди, що вишли до плейоф у Франції — хорватська, турецька та ісландська.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА