24 серп­ня 2015 ро­ку в Бер­лі­ні від­бу­ли­ся пе­ре­го­во­ри між канц­ле­ром Ні­меч­чи­ни Ан­ге­лою Мер­кель, Пре­зи­ден­том Фран­ції Фран­суа Ол­лан­дом та Пре­зи­ден­том Ук­раї­ни Пет­ром По­ро­шен­ком. Ор­га­ні­за­ція цієї зу­стрі­чі бу­ла іні­ці­йо­ва­на ук­ра­їн­ською сто­ро­ною, яка не­од­но­ра­зо­во ви­сло­влю­ва­ла стур­бо­ва­ність по­си­лен­ням на­пру­жен­ня у зо­ні кон­флік­ту на Дон­ба­сі.

Підготовка до берлінських переговорів супроводжувалася спекуляціями на тему відсутності у Берліні російських представників. Утім, міністерство закордонних справ Франції та німецькі дипломати вдалися до традиційних заяв щодо неможливості розбудови європейської безпеки «без Росії та проти неї».

На них, пе­ре­ко­на­ний ди­рек­тор Ук­ра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’­яті Во­ло­ди­мир В’ят­ро­вич, ви­хо­ву­ва­ли­ся ці­лі по­ко­лін­ня укра­їн­ців.
За­раз, че­рез по­дії на Дон­ба­сі, до Ук­раї­ни при­ку­та ува­га всьо­го сві­ту. По­лі­ти­ки, жур­на­ліс­ти й екс­пер­ти ді­лять­ся вра­жен­ня­ми, прог­но­зу­ють їх на­слід­ки. А ще — ди­вую­ть­ся під­ступ­но­сті Ро­сії, яка роз­в’яза­ла про­ти нас так зва­ну гіб­рид­ну вій­ну.
А ось ди­рек­тор Ук­ра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’­яті Во­ло­ди­мир В’ят­ро­вич дії су­сід­ньої кра­їни вва­жає ціл­ком очі­ку­ва­ни­ми.

— Для того, щоб зрозуміти, чому Росія веде проти нас неоголошену війну, варто згадати історію українсько-російських відносин, — говорить Володимир Михайлович.

Пів­ніч­но-Кав­казь­кий ок­руж­ний вій­сь­ко­вий суд у Рос­то­ві-на-До­ну за­су­див Оле­га Сен­цо­ва до 20 ро­ків, Олек­сан­дра Коль­чен­ка — до 10 ро­ків ко­ло­нії су­во­ро­го ре­жи­му.

У залі був присутній генеральний консул України в Ростові-на-Дону Віталій Москаленко і представники дипломатичних місій країн ЄС.
Після оголошення вироку Олег Сенцов і Олександр Кольченко заспівали Гімн України і вигукнули: «Слава Україні!»
Режисера Сенцова та активіста Олександра Кольченка російські спецслужби затримали в Криму в травні 2014 року. ФСБ оголосила, що вони є членами забороненої в Росії української організації «Правий сектор».

Ук­ра­їн­ська по­лі­тич­на елі­та за­стиг­ла в пе­ред­чут­ті но­во­го се­зо­ну. Роз­по­ча­ти­ся він має в остан­ній день лі­та — 31 серп­ня. Са­ме на цей день за­пла­но­ва­не пар­ла­мент­ське за­сі­дан­ня, на яко­му де­пу­та­ти ма­ють на­мір про­го­ло­су­ва­ти в пер­шо­му чи­тан­ні за­ко­но­про­ект про змі­ни до Кон­сти­ту­ції.

Показово, що вже наступного дня — 1 вересня — розпочнеться чергова парламентська сесія. Відтак уже ні в кого немає сумнівів: нинішню сесію не закрили лише заради ухвалення конституційних змін.
Доводилося чути припущення, буцімто нова редакція Основного закону може кардинально перекроїти правила, за якими вже багато років живе владна вертикаль, та й держава в цілому.

До­нець­кий «Шах­тар» здо­був важ­ли­вий ре­зуль­тат у Від­ні, де в остан­ньо­му ква­лі­фі­ка­цій­но­му ра­ун­ді Лі­ги чем­піо­нів УЄФА роз­по­чав про­ти­сто­ян­ня з авст­рій­ським «Ра­пі­дом». Ві­це-чем­піо­ни Ук­раї­ни запи­са­ли до сво­го ак­ти­ву мі­ні­маль­ну пе­ре­мо­гу, яка не до­зво­лить роз­слаб­ля­ти­ся на­ступ­но­го тиж­ня в мат­чі-від­по­ві­ді.

«Рапід» у домашньому поєдинку показав, за рахунок яких якостей зміг переграти на попередньому етапі кваліфікації амстердамський «Аякс». Якості ці характерні для європейських середняків — залізна ігрова дисципліна, висока фізична підготовка, яка дозволяє витримати досить високий темп протягом всіх 90 хвилин поєдинку.

За під­сум­ка­ми п’ято­го ту­ру чем­піо­на­ту Ук­раї­ни се­ред ко­манд Прем’­єр-лі­ги, ки­їв­ське «Ди­на­мо» не тіль­ки за­ли­ши­ло­ся єди­ним клу­бом, який ще не втра­чав очок, а й ві­ді­рва­ло­ся від най­ближ­чих кон­ку­рен­тів вже на п’ять очок. Утім, у «бі­ло-си­ньої» коман­ди по­пе­ре­ду іг­ри як про­ти го­лов­но­го кон­ку­рен­та — до­нець­ко­го «Шах­та­ря», так і про­ти ни­ніш­ніх та ко­лиш­ніх учас­ни­ків єв­ро­куб­ко­вої кам­па­нії — лу­ган­ської «Зо­рі» та пол­тав­ської «Вор­скли».

Навколо матчу «Шахтар» — «Дніпро» було багато розмов. Напередодні поєдинку наставник дніпропетровців Мирон Маркевич «налякав» громадськість заявою про бажання піти з клубу, проте, на щастя для вболівальників команди, тренер залишився на своєму посту та відмінно підготував свій колектив до матчу з віце-чемпіоном України. До того ж керівництво «гірників» захотіло зіграти свій домашній поєдинок в Одесі.

Правильний діагноз — запорука успішного лікування. Проте визначити психічне захворювання набагато складніше, ніж соматичне. Найчастіше лікарю доводиться спиратися на емоційну поведінку хворого і власні спостереження, а не на точні аналізи. Це часто може призводити до неправильної діагностики через схожість симптомів різних захворювань.
Наприклад, можна помилково діагностувати депресію у хворого, який страждає на біполярний розлад. Справа в тому, що першим симптомом біполярного розладу, на який звертає увагу хворий і який він описує лікареві, є депресія.

Співробітники, які прагнуть досконалості в роботі, перебувають у надмірному напруженні і можуть страждати від емоційного вигоряння, попереджають британські вчені з університету Бата й університету Йорка.
Перфекціонізм — це надто високі особисті стандарти в поєднанні з суворою самокритикою. Перфекціоністи, зазвичай, сильні і добросовісні люди, які прагнуть досконалості і високих досягнень. Але фахівці виявили, що ця властивість може бути руйнівною та призвести до погіршення продуктивності на роботі.

Міністерство юстиції Естонії підготувало законопроект, що передбачає покарання для жінок, які свідомо шкодять здоров’ю своєї майбутньої дитини. Куріння під час вагітності та прийом інших небезпечних для здоров’я плоду речовин каратимуться штрафом або тюремним ув’язненням.
Зараз цей документ на узгодженні в уряді. У законопроекті йдеться, що під час вагітності такі дії жінки, як куріння або прийом небезпечних для здоров’я плода речовин, можуть каратися штрафом від 96 до 1600 євро, або тюремним ув’язненням на термін до п’яти років.

Хто не чув про леп­то­спі­роз? Ось не­що­дав­но й у віт­чиз­ня­них ЗМІ з’яви­ли­ся по­ві­дом­лен­ня про сплеск цьо­го за­хво­рю­ван­ня в Ук­раї­ні. На щас­тя, ме­ні осо­бис­то не до­ве­ло­ся від­чу­ти всієї «при­ваб­ли­во­сті» цієї хво­ро­би. Утім, пам’­ятаю, що ко­лись в ін­фек­цій­ній лі­кар­ні, ку­ди по­тра­пив із гри­пом, ви­па­ло пе­ре­тну­ти­ся із хво­ри­ми на леп­то­спі­роз. У них бу­ла ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра, бо­лі­ло все ті­ло, а ще час від ча­су їм ро­би­ли пунк­цію спин­но­моз­ко­вої рі­ди­ни. Ви­до­ви­ще не для лю­дей зі слаб­ки­ми нер­ва­ми, ска­жу я вам.
Сло­вом, від­кла­ло­ся тіль­ки, що леп­то­спі­роз — це сер­йоз­но! А ось що це за не­ду­га з на­уко­вої точ­ки зо­ру, спро­бу­ємо з’ясу­ва­ти за до­по­мо­гою фа­хів­ця-ін­фек­ціо­ніс­та. От­же, що та­ке леп­то­спі­роз? Про це по­го­во­ри­мо з кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том Оле­ною Ні­коль­ською.