Серпень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Жовтень 22, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Усі ми зна­ємо, що дер­жа­ва не мо­же бу­ду­ва­ти­ся на іде­ях, які про­во­ку­ють роз­кол і по­ля­ри­за­цію су­спіль­ства. У її ос­но­ві ма­ють ле­жа­ти при­род­ні цін­но­сті і по­нят­тя, спря­мо­ва­ні до всьо­го на­ро­ду і кож­ної лю­ди­ни окре­мо»,— ці сло­ва, ска­за­ні у 1994 ро­ці то­діш­нім пре­зи­ден­том Ро­сії Бо­ри­сом Єль­ци­ним, і ни­ні є ак­ту­аль­ни­ми.

Місце скинутого з п’єдесталу соціалізму, офіційної об’єднуючої ідеології радянської імперії, не змогла зайняти жодна інша ідеологія. Ненадовго його місце посіла демократія разом з капіталізмом. Але реформи 90-х років, болісні для суспільства і значною мірою невдалі, скомпрометували лібералізм, який у Росії виглядав, як карикатура західних ідей.
Росіяни, призвичаєні до будівництва великої держави, опинились у ситуації, коли не знали, що і на якій основі будувати. Лідери держави раз вихваляють радянські військові перемоги і тодішню індустріалізацію, іншим разом засуджують злочинні дії радянської влади. Ці суперечливі, незрозумілі сигнали не дозволяють сформулювати цілісну і зрозумілу оцінку минулого і створити підвалини нової системи цінностей.

Published in Суспільство
П'ятниця, 01 Серпень 2014 03:00

Страх нового «Брейвіка»

На тре­тю річ­ни­цю ма­со­вої бій­ні, яку на­при­кін­ці лип­ня 2011 ро­ку Ан­дерс Брей­вік ор­га­ні­зу­вав в Ос­ло, нор­везь­кі спе­ці­аль­ні служ­би по­пе­ре­ди­ли гро­ма­дян кра­їни про під­ви­ще­ну за­гро­зу но­вих те­ро­рис­тич­них ак­тів. За офі­цій­ною вер­сією спе­ці­аль­них служб кра­їни фіо­р­дів, по­діб­ні ак­ції го­ту­ють ірак­ські та си­рій­ські іс­ла­міс­ти, які на­ле­жать до Іс­лам­ської дер­жа­ви Іра­ку та Ле­ван­ту.
Пропагандисти цієї терористичної організації не лише нагадали про свої образи на антимусульманські заяви та дії Андерса Брейвіка, який відбуває пожиттєве ув’язнення (наразі йому виповнилося 35 років, і він навіть заочно навчається в одному з університетів Норвегії), а й висловили незадоволення європейською політикою щодо ісламу загалом.
Зокрема, заява Ісламської держави Іраку та Леванту детально перерахувала усі новітні образи: видачу Великою Британією Йорданії духовного натхненника «Аль-Каїди» Абу-Катади, законодавчу заборону на закривання обличчя жінкам-мусульманкам у Франції, обмеження на побудову мечетей у Швейцарії, переслідування радикальних ісламістів спецслужбами Балканських країн.

Published in Суспільство
П'ятниця, 01 Серпень 2014 03:00

Криза СОТ

Дня­ми у Же­не­ві від­бу­ло­ся чер­го­ве за­сі­дан­ня Ге­не­раль­ної ра­ди Сві­то­вої ор­га­ні­за­ції тор­гів­лі. Сут­тє­вий вплив на по­ря­док ден­ний ро­бо­ти йо­го учас­ни­ків ма­ла кри­за, яка охо­пи­ла ді­яль­ність цієї ор­га­ні­за­ції. Її при­чи­ни є сис­тем­ни­ми.

Насамперед, найбільший негативний вплив має світова економічна криза, згортання обсягів інвестування, скорочення попиту на багато видів товарів, поглиблення кризи соціальної держави. Безпосередніми наслідками такого стану справ є торговельні війни, які концептуально заперечують ліберальні принципи відкритості ринків і забезпечення вільної конкуренції, якими досі керується Світова організація торгівлі.
Найбільш гучні скандали з цього приводу розгортаються між Китаєм та Євросоюзом і США. Пекін продовжує судові тяжби з Брюсселем та Вашингтоном, які навмисно закрили свої ринки для багатьох видів китайських товарів. Реагуючи на ці тенденції, Китай ініціював на недавньому бразильському саміті країн групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка) вироблення країнами, які розвиваються, спільної позиції щодо правил і умов діяльності БРІКС.

Published in Суспільство
П'ятниця, 01 Серпень 2014 03:00

Наслідки першої світової

1 серп­ня 1914 ро­ку, тоб­то сто ро­ків то­му, роз­по­ча­ла­ся Пер­ша сві­то­ва вій­на. То­ді во­на не ма­ла по­ряд­ко­во­го но­ме­ра, але, зва­жа­ючи на свої гло­баль­ні масш­та­би, швид­ко от­ри­ма­ла на­зву «Ве­ли­ка вій­на». Це піс­ля 1939-го ще більш мас­штаб­ні­ша — Дру­га сві­то­ва— де­що ви­тіс­ни­ла на пе­ри­фе­рію ко­лек­тив­ної пам’­яті по­дії Пер­шої сві­то­вої вій­ни.

Утім, саме влітку 1914-го вперше у світовій історії до бойових дій були залучені народи всіх континентів, зважаючи на глобальні масштаби Британської, Німецької і Російської імперій. Уперше в європейських окопах Великої війни зійшлися солдати, рекрутовані у британських домініонах від Австралії до Індії. У армії Франції були представлені африканці французьких колоній. Крім того, бойові дії велися на території німецьких, британських і французьких африканських колоній.
Однак, звичайно, головні окопні фронти проходили Європою між Німеччиною та Францією (Західний фронт), а також між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Росією (Східний фронт). Помітне стратегічне значення мав і південний Турецький фронт, як на його грецькому відгалуженні (Салонікський фронт), так і Російсько-турецький фронт у Малій Азії (Вірменія).

4–6 серпня 2014 року відбувся саміт у форматі США — Африка. Після завершення холодної війни увага до Чорного континенту дещо зменшилася. Однак уже в 90-ті стало зрозуміло, що підвищений інтерес до африканських ресурсів демонструють не лише Сполучені Штати, а й країни Європейського Союзу та Китай. Відтоді ця «трійця» запекло конкурує за впливи в Африці. 

Від самого початку співвідношення сил між ними було диференційованим. Традиційні європейські колоніальні імперії на кшталт Великої Британії або Франції сподівалися відносно легко зберегти свої привілейовані позиції у своїх колишніх зонах впливу, спираючись на англо- і франкомовну спільноти. Сполучені Штати, які на початку ХХІ ст. зосередили увагу на Євразії, в цей час помітно послабили свій вплив у Африці.
Однак найбільш інтенсивно на Чорному континенті нові позиції завойовував Китай. Пекін використав ефективну стратегію проникнення в Африку, яка спиралася на дешеві кредити, дешеві китайські технології і не менш дешеву, але досить кваліфіковану китайську робочу силу.

П'ятниця, 29 Серпень 2014 03:00

Мінські перемовини

26 серпня 2014 року у Мінську відбулися консультації між країнами Євразійського союзу, Європейського Союзу та Україною. Обговорювалися питання реалізації Угоди про асоціацію та шляхи стабілізації ситуації на Донбасі. У переговорах узяли участь президенти України, Білорусі, Казахстану, Росії, представник Європейського Союзу з питань безпеки і зовнішньої політики та європейські комісари з економіки та енергетики. Напередодні початку переговорів лунали різні думки щодо перспектив цього формату переговорного процесу.

Оптимісти вважали головним досягненням дипломатів саму можливість таких переговорів. Песимісти переконували, що в умовах поступового загострення військового протистояння на Донбасі марно сподіватися на відносно швидке знаходження компромісу. До останнього моменту взагалі було незрозуміло, чи відбудуться переговори, адже чого варті були лише провокації з проривом російської колони з «гуманітарною» допомогою до Луганська, «парад» заручників у Донецьку або заяви «ДНР» про «відмову від федералізації з Україною».

П'ятниця, 22 Серпень 2014 03:00

Папа Римський на Буддійському Сході

Попередник Папи Франциска — Бенедикт ХVІ став Папою, який здійснив одну з найменших кількостей турне країнами світу. У свою чергу, Папа Франциск перші два роки свого понтифікату також не відзначився великим числом пасторських візитів. Він більше уваги привернув до реформування апарату управління католицькою церквою та здійснив лише резонансні візити до Латинської Америки. Зрештою, будучи аргентинцем, Франциск, звичайно, не байдужий саме до латиноамериканського ядра католицької церкви.

Однак днями Папа Франциск побував із пасторським візитом у Республіці Корея. Це був узагалі його перший вояж до Азії та перший папський візит до Сеула за останні 25 років. Він став своєрідним визнанням зміни географічних пріоритетів католицизму. Дедалі більше віруючих походять із країн Латинської Америки, Африки та Азії, тоді як в Європі чисельність пастви помітно зменшується.

Друкуючи цей матеріал, ми хочемо розповісти вам, шановні читачі, про одну з найтрагічніших сторінок нашого народу — соловецьку. Їх було дуже багато, але особливістю цієї є те, що Соловки стали найбільшою спільною могилою української інтелігенції 30-х років минулого століття.

23 СЕРПНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕРТВ СТАЛІНІЗМУ Й НАЦИЗМУ

Ігумен Артемій — перший в’язень Соловків

Перші поселення людей на Соловецькому архіпелагу, що у Білому морі, виникли у ІІІ тисячолітті до н. е. Жили тут різні народності, зокрема саами. В 1423 році сюди прибули, як свідчать історичні джерела, монахи Савватій і Герман, які заснували монастир. Тож незабаром тут з’явилися преподобні Герман, Зосима, які сприяли будівництву кількох церков.

Published in Пам'ять

Відслуживши строкову службу, Віктор Саванчук залишився на контрактну. Службою хлопець був задоволений, про що не раз говорив своїм друзям-односельцям, будував плани на майбутнє. Та їх перекреслила війна, яку розв’язали проти нас північні сусіди: в середині липня загинув. Йому було лише 23 роки... Дмитро Герасимчук, капітан медичної служби, під час антитерористичної операції врятував 30 людських життів. А себе не вберіг... Лейтенант Богдан Завада командував підрозділом Національної гвардії. Незважаючи на молодість, воював добре. Але й він ніколи вже не переступить поріг рідної домівки: загинув, прикриваючи відхід бойових побратимів.

Вони різні за віком, уподобаннями, місцем проживання, статусом. Але є одне, що їх об’єднує: всі троє були українцями — солдатами й офіцерами українського війська, всі троє поклали свої молоді життя заради України, її майбутнього.

Published in Суспільство
П'ятниця, 08 Серпень 2014 03:00

Фіскальний рай?

Кабінет міністрів ініціює низку прогресивних податкових реформ

Схоже, що після перипетій, котрі відбувалися з Кабінетом Міністрів України наприкінці липня, вітчизняні урядовці отримали непоганий заряд бадьорості. Хтозна, чи то пережитий стрес додав міністрам додаткової наснаги, чи причина нинішньої активності — у чомусь іншому... Хоч би там як, а саме в ці дні представники виконавчої влади «розродилися» черговою порцією революційних ідей, покликаних, у разі їхньої реалізації, значно змінити ситуацію як у політичному, так і в економічному житті держави. 

Так, позавчора, під час розширеного засідання Кабінету Міністрів глава уряду Арсеній Яценюк заявив, що очолюваний ним уряд проситиме Верховну Раду вже найближчого вівторка підтримати закон про бюджетну децентралізацію. Відповідний законопроект, за словами пана Яценюка, передбачає передання регіонам прав на бюджетну автономію.
«Хочете більше заробляти? — у своєму стилі поставив запитання керманич вітчизняного Кабміну. — Ви отримаєте таку можливість. Ви отримаєте інструменти у вигляді тих податків, які збираються і залишаються у місцевих бюджетах. Чим краще працюєте, тим більше заробляєте. Чим гірше працюєте на місцях — тим менше заробляєте, і вас виженуть люди, оскільки в місцевих органах влади ви всі обрані».

Published in Суспільство

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».