Ми, прикордонники, є виконавцями. Виконуємо доручення правоохоронних органів. Можемо не пропустити громадянина України або іноземця лише на підставі доручення правоохоронних органів. Якщо відносно певної особи буде доручення правоохоронного органу, яке відповідним чином оформлене, буде надіслана заявка в Київ, і ця людина буде внесена в базу даних, тоді ця особа прикордонниками не буде пропущена через державний кордон. Отже, люди можуть спокійно перетинати державний кордон — як мобілізовані, так і не мобілізовані, бо жодних обмежень немає.
— Які заходи проводяться на західному кордоні?
— Західний кордон межує з чотирма країнами Європейського Союзу — Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Ми проводимо низку заходів, котрі мають убезпечити громадян України від несанкціонованого проникнення диверсійних, розвідувальних груп або громадян інших країн, які можуть внести диструктив або нестабільність у нашій державі. Від початку березня ми почали вести облік непропущених громадян. Так, на території західного кордону в пунктах пропуску Львівської області прикордонники не пропустили 177 громадян Російської Федерації. Також введено план стосовно непропуску громадян Балкан та Республіки Білорусь. Серед представників Балкан ми не пропускаємо громадян Сербії.
— Які випадки перетину кордону Вам запам’яталися?
— Громадяни Російської Федерації, які намагаються в’їхати на територію України через пункти пропуску з ЄС, вдаються до дещо незвичних способів. Останній випадок у нас був на пункті пропуску Рава-Руська. Громадянин США 1988 року народження декілька днів тому намагався в’їхати на територію України через пункт пропуску Яготин. У цьому пункті пропуску прикордонники йому відмовили. Він переїхав на автомобілі з російською реєстрацією на інший пункт пропуску в Рава-Руську.
Під час додаткових заходів контролю другої лінії було виявлено, що цей громадянин є активним прихильником терористів. При ньому було знайдено: комуфляж, військові речі, книжки, в тому числі про історію Росії, про Путіна. Отож йому було відмовлено в пропуску на територію України. Стосовно цієї особи було поінформовано представників Служби безпеки України.
Люди, які підтримують терористів, намагаються у будь-який спосіб через пункти пропуску з Європейським Союзом проникнути на територію України. Але ми, прикордонники, на підставі закону відмовляємо таким особам.
Стосовно інших громадян, яким відмовляємо, зокрема громадянам Російської Федерації, Білорусі, основна причина відмови — це недостовірна інформація щодо мети поїздки на територію України. Багато з цих людей не мають достатнього фінансового підтвердження перебування в країні. Заходи, які проводимо, цілком законні і окреслюються нормативними актами та законами.
— Ви не пропустили з березня 177 громадян Російської Федерації і громадян Сербії. Ви могли б назвати їхню кількість?
— Серед громадян Сербії не пропустили понад 20 осіб.
— Які ще причини непропуску людей?
— Переважно людей не пропускаємо, тому що їхня мета поїздки не підтверджується. Було два випадки з громадянами Сербії, коли в них була знайдена військова література, і на підставі цього прикордонники їх не пропустили. Досить часто це люди, які не мають фінансового підтвердження. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, на одну добу людина має мати при собі не менш як п’ять тисяч грн. на проживання в Україні.
Інший випадок. Громадянина запитуєш: «Куди їдете?» Він каже, приміром, до Львова. Наступне запитання: «До кого їдете?» Потім перевіряємо цю інформацію. Дуже часто не підтверджується, що людина їде саме в те місце і до конкретної особи.
— Чи зобов’язані українські прикордонники казати іноземному громадянину, який хоче в’їхати в Україну, причину відмови у в’їзді?
— Ми діємо в межах закону. Людині, якій відмовлено у в’їзді на територію України, надається офіційний документ, в якому вказано, на підставі якої статті відмовлено в пропуску через державний кордон. На підставі цього документа людина може оскаржити дії прикордонників у суді.
— Якою є ситуація щодо переселенців з Криму та Сходу України, які виїжджають за кордон як біженці?
— Ми — державна прикордонна служба, і, окрім того, що виконуємо завдання на державному кордоні стосовно моніторингу людей, які приїжджають, також отримуємо інформацію від правоохоронних органів, від Служби безпеки. У нас було кілька повідомлень від правоохоронних органів щодо громадян із Санкт-Петербурга, які мали намір в’їхати в Україну. Ці люди мали всі офіційні документи та бронь у готелі. Ми обдзвонювали тих, хто підтверджував інформацію, надану в’їжджаючими. Фактично, немає до чого прискіпуватися. Але водночас надійшла інформація від правоохоронних органів. Тому ми цих громадян передавали їм, і вони з ними працювали.
З березня ведемо облік громадян України, які перетнули кордон у напрямку виїзду до Польщі для надання статусу біженця в країнах ЄС. За цей час 426 осіб перетнули кордон з метою отримання статусу біженця. В основному, це мешканці Криму, Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей. Серед них 359 осіб перетинали кордон по закордонному паспорту. У цих закордонних паспортах в 90% випадків немає шенгенських віз, тобто паспорт чистий. Інші особи перетинали за внутрішнім паспортом.
Зазвичай, люди, які прибувають у пункт пропуску, звертаються до прикордонників. Вони їх інформують про те, що хочуть отримати статус біженця в Польщі. Старший зміни в пункті пропуску повідомляє такому ж представникові у Польщі, передає документи. Вони його зустрічають і забирають. Це відбувається в нас по пішохідному пункту пропуску Шегиня.
Я спілкувався з представниками Республіки Польща. Вони розповідали, що люди прибували на кордон з метою отримання статусу біженця в Польщі на своїй машині. Ці особи були з Криму. Прикордонники давали їм маршрут, і ті власним транспортом дісталися пункту утримання біженців.
— А скільком людям було відмовлено в статусі біженця, і вони повернулися в Україну?
— З цього приводу я говорив із представниками поліції Польщі. На початку, коли тільки-но був анексований Крим, ми фіксували приблизно до 30% громадян Криму, які приїжджали в пункт пропуску. Коли їм представники Польщі пояснювали, який порядок отримання і набуття статусу біженця, вони відмовлялися і через дві години поверталися в Україну. Але зараз ми не фіксуємо таких випадків у значній кількості. Це одиниці. Загалом досить малий відсоток людей, які повертаються з Польщі назад в Україну.
— Як мобілізованим можна дізнатися, чи можуть вони виїжджати за кордон?
— Насамперед, цю інформацію має знати кожна людина. Законослухняній людині, яка дотримується законів України, нічого боятися, адже вона буде пропущена через кордон. Якщо особа не з’являється у військкомат за повісткою, тоді порушується проти неї кримінальна справа. Лише представники правоохоронних органів інформують прикордонників про кримінальну справу щодо тієї чи іншої особи. Окрім того, інформацію вносимо до центральної бази. Людина дізнається про це лише тоді, коли вона прибуває на пункт пропуску. Про це знають лише двоє: інспектор, який оформляє справу, і той, хто прибув у пункт пропуску.
— А скільки не пропущено чоловіків мобілізаційного віку, проти яких порушені кримінальні справи за спробу ухилення ними від мобілізації?
— Щодня ведеться графік доручення правоохоронних органів, але можу вам сказати: відносно мобілізованих такої інформації не було. Ми таких осіб ще не затримували на кордоні.
— Чи збільшився час перевірок на кордоні осіб, які його перетинають?
— Ми не розділяємо людей мобілізаційного та не мобілізаційного віку. Прикордонники не будуть додатково перевіряти осіб, якщо проти них не порушена кримінальна справа. У нас є нормативні акти, за якими ми маємо вписуватися в часові норми, коли оформляємо громадянина на кордоні. Якщо на одну людину визначено, наприклад, три хвилини, то це лише три хвилини і не більше. Це щодо перевірки машин і громадян України. А стосовно осіб, приміром, із Балкан, Білорусі, Росії, там зовсім інша процедура.
— Багато чоловіків мобілізаційного віку намагаються виїхати з України. Чи збільшилася кількість людей, які перетинають кордон?
— Ми не ведемо обліку щодо мобілізованих чи не мобілізованих. У нас є облік: чоловіки, жінки, діти. Є база, де ведеться облік пропуску осіб і транспортних засобів загалом. Окремо є графа — іноземці. Зазначу, що ми не фіксуємо значного збільшення виїзду. Коли була критична ситуація по Автономній Республіці Крим, то російське телебачення всюди трубило, що в нас на кордоні черги. Насправді пункти пропуску нормально працювали, черг не було. На релігійні свята майже на всіх пунктах пропуску відсутні черги. 90% людей — це місцеві мешканці, які займаються човниковим бізнесом.
— Яка тенденція щодо нелегального перетину кордону?
— Від початку року затримано 309 нелегальних мігрантів. Вони перетинали кордон поза пунктами пропуску, а які були затримані в пунктах пропуску — з підробленими документами, паспортами. Тенденція йде на зменшення. Ведемо облік щодо затримання нелегальних мігрантів українськими прикордонниками.
— А є такі, яким вдалося перебігти до поляків, і там їх затримали?
— Є такі. Людський фактор не скидаємо з рахунків. Є статистика спільного затримання. Частину нелегальних мігрантів затримують українські прикордонники, а частину, яка дісталася країн ЄС, за поданою нами інформацією затримують польські колеги чи угорські або словацькі.
— Як впливає відмова на в’їзд в Україну на подальшу спробу перетину кордону?
— У Державній прикордонній службі було запроваджено штамп «Відмовлено у в’їзді в Україну», а колись його не було. Коли комусь відмовляли у візі, штампи ніякі не ставили. Людина могла безперешкодно ще раз приїхати, і прикордонники думали — відмовити у в’їзді чи ні. Зараз ставиться штамп «Відмовлено у в’їзді в Україну», тож прикордонники бачать, що цій особі відмовлено. Так само йому буде відмовлено у в’їзді повторно.
— Триває туристичний сезон. Які справи з перетином кордону туристів?
— На пунктах пропуску з країнами ЄС травень, червень, липень, серпень є «гарячою порою». Зафіксовано значне збільшення пасажиротранспортного потоку на польській ділянці. Якщо в травні кордон з Польщею перетнуло 418 тисяч громадян, то вже в липні — понад півмільйона. Ми також зафіксували збільшення пасажиротранспортного потоку на словацькій та угорській ділянках. В основних пунктах пропуску з ЄС фіксуємо значне збільшення пасажиротранспортного потоку як на в’їзд в Україну, так і на виїзд.
У цей період звертаємо увагу на правильне оформлення документів для дітей, які виїжджають за територію України. Ідемо назустріч і не вимагаємо нотаріального доручення одного з батьків, якщо він перебуває в зоні АТО. Приміром, кілька днів тому нам був надісланий лист із Львівської облдержадміністрації, де вказано перелік дітей, які їхали на відпочинок до Польщі. Облдержадміністрація повідомляла, що батько перебуває в зоні АТО, бере участь у бойових діях, тому прикордонники таких дітей пропускають без другого нотаріального доручення.
Роз­пи­ту­ва­ла Ін­на БО­РИ­СО­ВА