№ 50 (24045)
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Серпень 15, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Ста­тис­ти­ка свід­чить, що взим­ку жін­ки най­час­ті­ше ла­ма­ють щи­ко­лот­ку, чо­ло­ві­ки — ру­ку, а ді­ти — клю­чи­цю. Кіль­кість травм осо­бли­во збіль­шує­ть­ся у ви­хід­ні. Для тих, хто не го­то­вий ми­ри­ти­ся з та­ким ста­ном справ, ре­дак­ція за­про­си­ла до роз­мо­ви ор­то­пе­да-трав­ма­то­ло­га, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Іго­ря Са­му­сен­ка.

— У багатьох регіонах країни випало чимало снігу. То, мабуть, у зв’язку з цим збільшилася кількість травм?
— Звичайно, перший сніг і перший лід несуть неприємності. Протягом останніх днів кількість травм у нас помітно зросла. Але в цілому це залежить не від снігопаду або ожеледиці, а від самих громадян. Як показує практика, кількість травм найчастіше збільшується в суботу та неділю, тобто у вихідні.
— Чому саме у вихідні трапляється найбільша їх кількість?
— Це пов’язано з тим, що багато хто займається активним відпочинком і спортом саме в ці дні. У вихідні народ більше гуляє, з’їжджає з гір на лижах і санках, відвідує льодовий стадіон тощо, більше вживає алкоголю. Тож саме у вихідні слід бути особливо обережними.

П'ятниця, 12 Грудень 2014 12:56

«Наша влада тримається на штиках...»

Те, що ни­ні від­бу­ває­ть­ся на Схо­ді Ук­раї­ни, на­га­дує на­ма­ган­ня Ро­сії оку­пу­ва­ти на­шу дер­жа­ву, як во­на це зро­би­ла у 20-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­літ­тя.
Як свід­чить іс­то­рія, ро­сій­ські мож­но­влад­ці зав­жди — мов дідь­ко ла­да­на — бо­яли­ся здо­бут­тя Ук­раї­ною дер­жав­но­сті. І тіль­ки-но з’яв­ля­ли­ся її пер­ші па­ро­стки — їх не­щад­но ни­щи­ли. Та чи не най­кри­ва­ві­шим в іс­то­рії ук­ра­їн­сько-ро­сій­ських від­но­син ви­яви­ло­ся ми­ну­ле сто­літ­тя. Уто­пив­ши в кро­ві Ук­ра­їн­ську На­род­ну Рес­пуб­лі­ку, біль­шо­ви­ки влаш­ту­ва­ли нам ще й три го­ло­до­мо­ри та по­лі­тич­ні ре­пре­сії. Їх ці­на, за ви­знан­ням ро­сій­сько­го пись­мен­ни­ка Олек­сан­дра Со­лже­ні­ци­на, — близь­ко де­ся­ти міль­йо­нів люд­ських жит­тів...
На тлі не­ого­ло­ше­ної вій­ни про­ти Ук­раї­ни окре­мі ро­сій­ські іс­то­ри­ки ствер­джу­ють, що наш на­род «доб­ро­віль­но, без най­мен­шо­го спро­ти­ву пі­шов під кри­ло Ро­сії, яка вбе­рег­ла йо­го від ба­га­тьох ка­так­ліз­мів». Це — ве­ли­ка брех­ня, при­та­ман­на ро­сій­ській іс­то­рич­ній на­уці, осо­бли­во остан­нім ча­сом. Фак­ти, до­ку­мен­ти, що вці­лі­ли в ар­хі­вах спец­служб, спо­га­ди су­час­ни­ків пе­ре­кон­ли­во спрос­то­ву­ють по­діб­ну ма­яч­ню.

На­ціо­наль­ну спіл­ку пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни очо­лив Ми­хай­ло Си­дор­жев­ський, го­ло­ва Ки­їв­ської ор­га­ні­за­ції НСПУ, по­ет, пуб­лі­цист, гро­мад­ський ді­яч. Йо­го біль­шіс­тю го­ло­сів (249 із 371) за­твер­ди­ли де­ле­га­ти не­що­дав­ньо­го з’їз­ду Спіл­ки.
Спіл­ка пись­мен­ни­ків за­ли­ша­ла­ся без ке­рів­ни­ка від 30 лип­ня цьо­го ро­ку, ко­ли ко­лиш­ній її го­ло­ва Вік­тор Ба­ра­нов по­мер піс­ля три­ва­лої хво­ро­би.
З од­но­го бо­ку, за­зна­чає Си­дор­жев­ський, Спіл­ка в су­час­но­му лі­те­ра­тур­но­му про­це­сі має ста­ти ефек­тив­ним ме­не­дже­ром, який іні­ціює книж­ко­ві се­рії, за­ймає­ть­ся про­па­ган­дою ук­ра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри в кра­їні та за кор­до­ном, з ін­шо­го — має ви­сту­па­ти в ро­лі проф­спіл­ко­вої ор­га­ні­за­ції, що на­дає ма­те­рі­аль­ну, пра­во­ву та со­ці­аль­ну під­трим­ку пись­мен­ни­кам, ви­сту­па­ючи іні­ці­ато­ром за­ко­нів, які за­хи­ща­ють лі­те­ра­то­рів та ав­тор­ське пра­во.

— Пане Михайле, Ви, як ніхто, знаєте лабіринти колізій, підступів, проблем, які пронизують Національну спілку письменників України. Якою мотивацією Ви керувалися, балотуючись на посаду голови Спілки?

Published in Вітальня
П'ятниця, 12 Грудень 2014 12:49

Київ – місто, де все починається

Саме така символічна назва фотовиставки, яка нещодавно експонувалася в Музеї історії Києва. Організували виставку працівники управління туризму Київської міської державної адміністрації та Асоціація журналістів «Туристичний прес-клуб України». Громадська організація і влада об’єднали зусилля, аби привернути увагу до столиці України, її краси в різні пори року і запросили до участі переможців фотоконкурсу «Україна туристична».
Навіть якщо ви живете в Києві все життя, є вулички та місця, про які ви навіть не здогадувалися. Під час перегляду фотографій уже відомі пам’ятки побачите в іншому ракурсі і закохаєтесь у Київ ще більше. Допоможуть у цьому фотографії знаних фотохудожників Олени Шовкопляс, Павла Багмута, Олега Петрасюка, Олега Жарія, Сергія Бочарова, Олександра Пічка, Ігоря Цюнь, Галії Желнової.
З одного боку, Київ — це місто, де починалися всі українські революції, в яких брали участь тисячі киян та мешканців інших регіонів. Світлини виставки закарбували те, яким Київ був під час буремних подій 2013 року, під час Революції гідності. Якими були його мешканці, які показали, що українці — справжні європейці, що наша держава належить до європейської цивілізації. У ХХІ столітті лише українці пролили свою кров за європейські цінності, які вони поділяють.

Published in Культура
П'ятниця, 12 Грудень 2014 12:44

Шедеври англійської гравюри

Цього року світ відзначає 450 років від дня народження великого англійського драматурга і літератора Вільяма Шекспіра (1564—1616), п’єси якого широковідомі у постановці багатьох славетних режисерів театру і кіно, сонети увійшли до золотого фонду всесвітньої класики, а життя і творчість продовжують вивчати історики та літературознавці.
З драматургією Шекспіра пов’язані також важлива сторінка в історії англійського образотворчого мистецтва та ім’я провідного лондонського видавця Джона Бойделла (1719—1804), який свого часу опублікував серію гравюр на сюжети п’єс великого англійця.
Наприкінці ювілейного року в Національному музеї мистецтв імені Ханенків експонуються 12 найвідоміших гравюр із колекції «Шекспірівська галерея». До музею Ханенків роботи потрапили з Житомирського краєзнавчого музею у 30-х роках і відтоді зберігалися у фондах.

Published in Культура
П'ятниця, 12 Грудень 2014 12:40

Музика, що лікує душі і серця

Дех­то сприй­має кла­сич­ну му­зи­ку як щось над­то за­ста­рі­ле, на­віть ар­ха­їч­не і пе­ре­дрі­кає, що вже не­за­ба­ром цей жанр мис­тец­тва ві­ді­йде у за­бут­тя. Та­ким лю­дям хо­ті­ло­ся б прос­то по­спів­чу­ва­ти. Про­те, мож­ли­во, ще не все втра­че­но, ще мож­на роз­бу­ди­ти від­чут­тя пре­крас­но­го хо­ча б у час­ти­ни скеп­ти­ків.

Якщо ж хтось з-поміж таких людей свідомо чи несвідомо потрапив на концерт «Від Баха до Офенбаха» у Київському національному академічному театрі оперети, то, напевно, вийшов після нього вже зовсім іншою людиною.
«Завдання кожного творчого колективу — постійно перебувати в русі, шукати нові форми, експериментувати, доносячи свої ідеї глядачеві. Концерт популярної симфонічної музики від Національної оперети — це одна з барв у багатокольоровій палітрі діяльності сучасного музичного театру... Нам хочеться, щоб люди, сидячи в залі, торкнулися вічного — музики, що лікує душі, адже в основі високого класичного мистецтва закладені принципи духовності та моральності, потяг до інтелектуального розвитку, мислення, прагнення створювати щось важливе і прекрасне», — розповів художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Богдан Струтинський.

Published in Культура

Як­що хо­че­те по­ба­чи­ти щось не­зви­чай­не, як­що ви вже від­вик­ли ди­ву­ва­ти­ся, але ба­жа­єте по­ди­ви­ти­ся щось та­ке, що дійс­но зди­вує, то вас, на­пев­не, не змо­же не за­ці­ка­ви­ти ви­ста­ва «Но­со­ро­ги», прем’­єра якої не­що­дав­но від­бу­ла­ся в На­ціо­наль­но­му ака­де­міч­но­му дра­ма­тич­но­му те­ат­рі іме­ні Іва­на Фран­ка.

Автор п’єси «Носороги» — родоначальник так званого театру абсурду Ежен Йонеско. Парадокс його п’єс обумовлений, насамперед, парадоксом самого автора, який неодноразово заявляв, що не любить театру. Однак кожен його твір ставав подією, а сам Йонеско ще за життя здобув світову славу. Твори письменника перекладені багатьма мовами і їх ставлять по всьому світу.
Це вже друге звернення франківців до творчої спадщини чи не найбільш незвичайного французького драматурга. Двадцять років тому В. Сєчєном тут була втілена п’єса «Маячня удвох», в якій грали легендарні Богдан Ступка та Наталя Лотоцька.

Published in Культура

У Ки­єві в один із лис­то­па­до­вих днів від­бу­ло­ся спіль­не за­сі­дан­ня На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Ук­раї­ни (НА­НУ) і Між­на­род­ної ака­де­мії ас­тро­на­вти­ки (МАА), при­свя­че­не об­го­во­рен­ню ба­га­то­гран­них ас­пек­тів їх­ньої спів­пра­ці — ни­ні й у пер­спек­ти­ві. На за­сі­дан­ні по­бу­вав ко­рес­пон­дент «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни».

Національну академію наук України на цьому заході представляли президент НАНУ академік Борис Патон, віце-президент НАНУ академік Антон Наумовець, член президії НАНУ, заступник голови Ради з космічних досліджень академік Ярослав Яцків та інші провідні вчені з різних академічних інститутів. Міжнародну академію астронавтики презентував член її опікунської ради, академік МАА, професор Римського університету Філіппо Граціані, а Українське регіональне відділення МАА — його регіональний секретар, член опікунської ради Міжнародної академії астронавтики, генеральний конструктор — генеральний директор КБ «Південне», академік МАА Олександр Дегтярьов та інші члени цієї академії, які працюють в різних організаціях, установах та на підприємствах вітчизняної космічної галузі й у Державному космічному агентстві України (ДКАУ).

П'ятниця, 12 Грудень 2014 12:07

Європейський зонд на «нашій» кометі

Те, що ста­ло­ся у лис­то­па­ді ни­ніш­ньо­го ро­ку на від­ста­ні близь­ко 500 міль­йо­нів кі­ло­мет­рів від Зем­лі, мож­на без пе­ре­біль­шен­ня оці­ни­ти, як од­ну з ви­знач­них по­дій в іс­то­рії кос­міч­них до­слі­джень: апа­рат, ство­ре­ний людь­ми, впер­ше здійс­нив по­сад­ку на ко­ме­ту й пе­ре­дав звід­ти уні­каль­ні да­ні, от­ри­ма­ні за до­по­мо­гою бор­то­вих при­стро­їв і при­ла­дів.
І хо­ча при­род­ні об’­єк­ти у Все­сві­ті не на­ле­жать до юрис­дик­ції будь-якої дер­жа­ви, од­нак що­до ко­ме­ти, про яку йдеть­ся, ціл­ком пра­во­мір­ним є вжи­ван­ня ви­не­се­но­го у за­го­ло­вок цієї пуб­лі­ка­ції за­ймен­ни­ка «на­ша», ос­кіль­ки ме­тою на­уко­вої ак­ції ста­ла ко­ме­та, яка сво­го ча­су от­ри­ма­ла на­зву на честь двох ук­ра­їн­ських ас­тро­но­мів— Кли­ма Чу­рю­мо­ва та Світ­ла­ни Ге­ра­си­мен­ко, які від­кри­ли це не­бес­не ті­ло у 1969 ро­ці.

«Розетта»: подорож 2004–2014
Зонд «Філи» (Philae), який у листопаді 2014-го здійснив посадку на поверхню ядра комети Чурюмова–Герасименко, було доставлено туди європейською автоматичною космічною станцією «Розетта» (Rosetta), запущеною ракетою-носієм «Аріан» 2 березня 2004 року з космодрому Куру, що в Південній Америці — Французькій Гвіані, трохи на північ від екватора.

Дніп­ро­пет­ров­ська об­ласть ме­жує з га­ря­чою До­нець­кою об­лас­тю. Пав­ло­град­ський район Дніп­ро­пет­ров­щи­ни в ра­зі по­си­лен­ня ро­сій­ської аг­ре­сії пер­шим зу­стрі­ча­ти­ме во­ро­га. Там об­лаш­то­ву­ють до­дат­ко­ві блок-по­сти і ство­рю­ють зве­де­ний за­гін обо­ро­ни.
Як Дніп­ро­пет­ров­щи­на бо­ро­ни­ти­меть­ся від ро­сій­ських військ, чим мо­же до­по­мог­ти Львів­щи­на, роз­по­ві­ли ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» на­чаль­ник від­ді­лу ор­га­ні­за­ції ді­яль­но­сті спе­ці­аль­них ус­та­нов мі­лі­ції ГУ МВС Ук­раї­ни у Дніп­ро­пет­ров­ській об­лас­ті, під­пол­ков­ник мі­лі­ції Сер­гій Мо­роз; за­ступ­ник го­ло­ви Львів­ської обл­держ­ад­мі­ніс­тра­ції Во­ло­ди­мир Хар­чук; за­ступ­ник ке­рів­ни­ка За­хід­но­го ре­гіо­наль­но­го ме­діа-цен­тру Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни Ук­раї­ни, під­пол­ков­ник Ва­дим Ба­кай; екс­перт Цен­тру до­слі­джень проб­лем ре­гіо­наль­но­го і між­на­род­но­го спів­ро­біт­ниц­тва Ві­та­лій Юр­чук.

Три тисячі добровольців готові стати на захист
— Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, яка нині ситуація на Дніпропетровщині?
Сергій Мороз: Ситуація в Дніпропетровській області контрольована. Жодних надзвичайних подій немає.

Published in Суспільство

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».