А далі, здійснивши просторами Сонячної системи вельми далеку подорож, що тривала понад десять років за програмою, розробленою і реалізованою Європейським космічним агентством, «Розетта» точно розрахованою трасою наблизилася у серпні 2014-го до мети експедиції й перейшла на орбіту штучного супутника комети Чурюмова–Герасименко, обертаючись навколо її ядра. 12 листопада відбувся завершальний етап подорожі: від станції «Розетта» відокремився зонд «Філи», який і здійснив посадку на комету, ядро якої має розміри приблизно п’ять на три кілометри.
Прокоментувати ці події кореспондент «Демократичної України» попросив одного з тих двох астрономів, які сорок п’ять років тому відкрили ще не відому на той час комету, — члена-кореспондента Національної академії наук України Клима Чурюмова — професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка і директора Київського планетарію. За посадкою зонда «Філи» на поверхню ядра комети Клим Іванович спостерігав у Центрі управління польотами Європейського космічного агентства, що розташований у німецькому Дармштадті.
До речі, ті фотознімки, на яких восени 1969 року було вперше зафіксовано нову комету, Клим Чурюмов (тоді 32-річний науковець-астроном із Київського державного університету) і Світлана Герасименко (на той час молода аспірантка КДУ, яку згодом, після завершення аспірантури, направили працювати у Таджикистан, де вона й нині живе в Душанбе), зробили під час експедиції, проведеної у горах Казахстану поблизу тодішньої столиці республіки Алма-Ати.
Варто також зазначити, що комета 67 Р/Churyumov–Gerasimenkо — далеко не єдине відкриття в науковій біографії вченого: в міжнародних астрономічних каталогах зафіксовано ще й комету Чурюмова–Солодовникова, відкриту в 1986 році, та виявлені Климом Івановичем два астероїди (малі планети).
«Філи» передали унікальну наукову інформацію
Професор Чурюмов пояснив мені, що наймення автоматичної станції Rosetta — то не жіноче ім’я, а абревіатура, утворена від перших літер слів, які складають назву цієї програми Європейського космічного агентства.
— Такі дослідження, — говорить Клим Іванович, — мають велике значення для вивчення фундаментальних наукових проблем, які пов’язані з питаннями щодо утворення планет Сонячної системи і виникнення життя на Землі. У масі комет переважає крига — замерзла вода, що містить різні органічні сполуки. Тож є теорія, згідно з якою дуже давно — за кілька мільярдів років до наших часів — саме з криги комет, що бомбардували Землю, утворилася на ній вода океанів, а органічні сполуки з комет стали первісними зародками життя на нашій планеті.
— Апаратура, що працювала на посадковому зонді «Філи», — веде далі вчений, — виявила на кометі не лише такі прості сполуки, як, скажімо, аміак (NН4) та метан (СН4), а й більш складні органічні сполуки типу амінокислот, наприклад, гліцин — амінооцтову кислоту (NН2СН2СООН), що є важливою складовою молекул білкових сполук. А ізотопний склад води, яка у замороженому вигляді становить ядро комети, ідентичний воді у Світовому океані на Землі.
Хоча поверхня комети — в тому місці, де сів зонд «Філи», — виявилася вкритою порівняно тонким шаром рихлого реголіту, проте глибше, як виявилося при дослідному бурінні, у кометному ядрі — тверді речовини.
— На жаль, — зазначає Чурюмов, — після менш ніж дводобової роботи зонда на поверхні комети сонячні батареї, які живлять електроенергією бортову дослідницьку апаратуру та інші пристрої, розрядилися. Сталося це через те, що при посадці зонд потрапив у затінок від елементів тамтешнього рельєфу ядра комети, і батареї не мали змоги підзаряджатися від сонячного проміння. Проте навіть у цьому випадку керівники програми Європейського космічного агентства обґрунтовано вважають місію успішною, адже за той відносно короткий час, протягом якого апаратура зонда функціонувала, вдалося приблизно на 80 відсотків виконати заплановану наукову програму експедиції.
До того ж фахівці Європейського космічного агентства передбачають, що із наближенням комети, яка нині перебуває десь між орбітами Юпітера і Марса та рухається в напрямку Сонця, вдасться-таки — орієнтовно через кілька місяців — здійснити корекцію положення зонда на кометі так, щоб сонячне світло потрапило на поверхню батарей і вони змогли підзарядитися. Вчені сподіваються, що зможуть отримати від зонда дані про будову комети Чурюмова–Герасименко — глибинну структуру її ядра та іншу цікаву для науки інформацію.
Вадим ФЕЛЬДМАН
