П’єса «Носороги», що написана у 1960 році, по суті є відображенням прагнень та уподобань самого Йонеска. А головний герой Беранже, як і сам автор, намагається за всяку ціну залишатися вільною людиною, котра за будь-яких обставин намагається бути сама собою, ні перед ким не поступатися власною сутністю і своїм «я». Погодьтеся, такій людині непросто жити за будь-яких часів і за будь-якої влади.
Події п’єси відбуваються у маленькому провінційному містечку, де всі про всіх усе знають, де не приховаєш від оточуючих власних смаків, уподобань та симпатій. У центрі містечка на площі між бакалією та кав’ярнею правлять бал споживацькі принципи та мораль, а чутки та плітки є чи не найголовнішими цінностями персонажів. Але п’яничка і невдаха Беранже не може та й не хоче вписуватися у це рутинне існування. Серед поміркованих та практичних громадян він спочатку здається зайвим. Жителі містечка навіть намагаються вчити його життю. Та чи можливо з цієї людини зробити такого ж, як усі, прагматика? Напевно, на це запитання не вдасться отримати відповіді, адже одного дня у місті з’явилися носороги.
Як же до цього поставилися мешканці? Спочатку вони роблять вигляд, що прибульців не існує, потім носороги стають актуальною темою для світських розмов. А коли цих хижих тварин стає більше, то практично кожен запитує себе: «Чи не є життя носорогів тим, до чого ми прагнемо?»
Режисер-постановник Андрій Приходько не розкриває секрету, як не стати носорогом, однак переконливо показує, що «товстошкірою» може стати кожна людина, якщо перейматиметься тільки власними проблемами.
«Проблема товстошкірості і того, що зараз країна переживає, в тому, що ми довгі роки могли вказувати на недоліки когось. А зараз найважчий урок — себе змінити. Ми часто заглушені своїм обуренням, власними емоціями, не здатні відчути чужої проблеми. Є люди, які бачать чужу біду, звертають на це увагу і підходять до людини. Є такі, що бачать, звертають увагу, але не підходять. А є такі, що бачать, однак не звертають уваги і не підходять. Беранже зовсім не герой — він невдаха, п’яничка, але він не байдужий», — розповів режисер.
Едуард ОВЧАРЕНКО