Ситуацію для Афін не виправила навіть обіцянка заблокувати продовження економічних санкцій Євросоюзу проти Росії. Свою лепту в переговори внесли США, які впливають на позицію Міжнародного валютного фонду щодо грецьких боргів.
Утім, міністри фінансів країн зони євро, втомлені грецьким шантажем, включились у війну нервів з Афінами: міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойблє запевнив, що ймовірне оголошення після 30 червня дефолту Греції та її автоматичний вихід із зони євро не є смертельним викликом для монетарного союзу загалом. До останнього моменту відкритим залишається питання, де «червона риска» в реалізації тактики шантажу Євросоюзу з боку уряду Алексіса Ципраса, адже повернення до національної грецької валюти «драхми» лише з точки зору технічної виглядає безболісно. Насправді ж економіка Греції інтегрована до зони євро не лише борговими зобов’язаннями, а й кооперативними економічними зв’язками.
Тому дефолт може стати епітафією на політичній могилі чинного грецького уряду. Тож саміт Євросоюзу у його грецькому порядку денному зафіксував можливість досягнення компромісу в останній момент, оскільки безкомпромісність змусить Євросоюз і Грецію заплатити однаково для обох сторін надмірно високу економічну і політичну ціну.
Не менш гострим питанням саміту Євросоюзу стала міграційна хвиля нелегалів, яка затопила передусім середземноморські країни ЄС. Пропозиція Європейської комісії розподілити нелегалів, яких неможливо депортувати на батьківщину, між 28 країнами — членами Євросоюзу, наштовхнулася на бурхливу негативну реакцію більшості країн Євросоюзу. Тож брюссельським чиновникам доведеться шукати альтернативні варіанти вирішення цієї проблеми.
Саміт Європейського Союзу також розглянув питання продовження терміну дії санкцій щодо Росії. Євросоюз не може повернутися у відносинах із Росією до справ «як завжди» і не має іншого вибору, як провести критичну переоцінку своїх відносин з Москвою. Режим санкцій проти Кремля було продовжено навіть без обговорення. Нагадаємо, що Євросоюз у березні поточного року вирішив пов’язати режим санкцій проти Росії з повним виконанням Мінських домовленостей.
Україна звернулася до ЄС з проханням посилити секторальні санкції проти Росії. У Франції та Бельгії за позовом колишнього концерну Михайла Ходорковського арештовані російські капітали, але російська сторона розпочала судову тяганину навколо цього питання. Зрештою, санкції Євросоюз продовжив до кінця 2015 року. Позитивним моментом для України є той факт, що мотивування продовження санкцій стосується не лише припинення російської інтервенції на Донбасі, а й повернення Україні Криму. Отже, з українського питання Євросоюз склав іспит на солідарність. Є сподівання, що й не менш гострі інші питання будуть вирішуватись у такому самому режимі.
Андрій МАРТИНОВ