Надто багато фактів численних порушень Мінських домовленостей з боку Росії та її терористичних угруповань на Донбасі. Найбільш небезпечною виглядає ситуація з регулярними порушеннями режиму припинення вогню: від лютого кількість жертв з обох сторін конфлікту сягає декількох сотень людей.
Звичайно, можна вважати, що Мінські домовленості себе вичерпали, проте всі їхні суб’єкти невтомно повторюють: альтернативи цим домовленостям немає. Водночас не треба забувати, що Мінські домовленості є не просто компромісом, а рамковою угодою, яка відкриває всім зацікавленим сторонам широкі можливості для суперечливих інтерпретацій.
Вимушений компроміс, досягнутий у лютому 2015 року в Мінську, навряд чи стратегічно влаштовує всі сторони протистояння. Декларована Росією ідея подальшого перебування всієї території Донбасу у складі України на тлі руйнації економічної інфраструктури цього регіону виглядає як спроба перекласти на злиденний державний бюджет України утримання цієї депресивної території, причому без будьяких відшкодувань з боку Росії за дії її збройних підрозділів на території «ДНР—ЛНР».
Схоже, «план максимум» — пробиття сухопутного шляху від Росії до Криму поки що видається кремлівським стратегам надто ризикованим, адже в такому разі неминучим стане посилення західних економічних санкцій саме напередодні очікуваного старту думської виборчої кампанії 2016 року.
Тож, імовірніше, до реалізації приймається «план мінімум» — «замороження» конфлікту. У будьякому разі продовження конфронтації, на думку кремлівських стратегів, може ще більше ускладнити просування України як до НАТО, так і Євросоюзу. Важкий економічний і політичний тягар конфлікту на Донбасі також максимально ускладнює процес реформ в Україні та її просування до європейських стандартів у всіх сферах суспільного життя.
По завершенні зустрічі «Нормандська четвірка» виступила зі спільним комюніке, в якому поінформувала, що міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Росії та України провели зустріч у Парижі 23 червня 2015 р. з метою обговорення угоди про припинення вогню в Україні і політичного процесу таким чином, щоб Мінські угоди були виконані в повному обсязі.
«У нас є оновлена інформація про дотримання цих (Мінських.— Ðåä.) угод, ми підтвердили нашу відданість їхній повній реалізації», — зауважили міністри.
Усі чотири міністри висловили своє «глибоке занепокоєння у зв’язку з ситуацією, що погіршується в галузі безпеки на Донбасі» і «закликали до якнайшвидшої деескалації і негайного припинення вогню, що дозволило б розпочати прогрес у політичній, гуманітарній та соціальноекономічній сферах».
У заяві нагадується, що спеціальна спостережна місія ОБСЄ відіграє важливу роль у процесі деескалації. Міністри підкреслили незамінну роль Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ у підготовці та проведенні місцевих виборів і наголосили на необхідності політичного діалогу між Україною та представниками деяких районів Донецької та Луганської областей.
Сторони також встановили кілька домовленостей. Зокрема, закликали усі сторони до повного виведення важких озброєнь.
«Ми вітаємо засідання робочої групи з питань безпеки, яке має відбутися 2 липня, і закликаємо сторони домовитися до 26 червня про відведення танків і гармат калібром не менше 100 мм. Це має бути зроблено в найближчі тижні», — йдеться в документі.
Сторони також домовилися про запровадження та виконання плану деескалації в районі Широкиного як першого кроку на шляху до більш широкої демілітаризації вздовж лінії розмежування.
Міністри також наголосили на необхідності «покласти край обмеженням на доступ спостерігачів ОБСЄ до всіх місць зберігання техніки, що зрештою перешкоджає процесу перевірки щодо виведення важкої зброї і порушує Мінські угоди. Крім того, учасники переговорів у складі «Нормандської четвірки» погодилися усунути перешкоди для надання допомоги в зоні конфлікту і негайно домовитися з МКЧХ з метою досягнення конкретних результатів та полегшення страждань місцевого населення. У спільній заяві також окремим пунктом ідеться про необхідність звільнення в’язнів за принципом «усіх на всіх».
Міністри підтвердили, що Франція, Німеччина, Росія і Україна, як і раніше, схильні продовжувати діяти в цьому форматі і зробити все можливе, щоб гарантувати збереження зобов’язань та намірів врегулювати кризу.
Андрій МАРТИНОВ