Ліберальні російські економісти прогнозують неминуче скорочення «по-живому» багатьох соціальних видатків, тому з таким негативним соціально-політичним багажем депутатам було б надто складно йти на вибори з надією на перемогу. Ухвалений Державною думою в першому читанні законопроект про дострокові вибори направлений до Конституційного Суду. Оскільки це рішення прийнято явно у Кремлі, не варто розраховувати на альтернативну думку з цього приводу Конституційного Суду.
У такому разі високою є ймовірність проведення думських виборів у вересні 2016 року. Партія влади хоче дезорієнтувати ліберально-демократичну опозицію як на виборах за партійними списками, так і в мажоритарних округах. Також Кремль розраховує, що навіть у разі проходження опозиційних депутатів до нового складу Думи за окремими мажоритарними округами, не варто розраховувати на масштабну поразку партії влади. Відносна соціально-політична стабільність також може обмежити масштаб прогнозованих протестів ліберальної опозиції проти можливої фальсифікації виборів.
Цікаву тему у дебати щодо доцільності дострокових думських виборів вніс колишній міністр фінансів Олексій Кудрін. На Петербурзькому економічному форумі він запропонував одночасно з достроковими думськими виборами достроково обрати й президента. Особисто Володимир Путін ніяк цю пропозицію не прокоментував. Голова його адміністрації Сергій Іванов запевнив, що у 2015 році президент не визначиться із тим, чи балотуватися йому на президентських виборах 2018 року. На відміну від високої можливості дострокових думських виборів, вірогідність дострокових президентських виборів зменшується згідно з положенням закону про вибори президента Російської Федерації, що забороняє президенту, який достроково залишив посаду, брати участь у позачергових виборах.
Натомість на парламентських виборах Кремль розраховує, що ліберальна опозиція не зможе за рік домовитися про єдиних кандидатів у більшості мажоритарних округів. Завдяки цьому взаємна війна компроматів з боку опозиційних кандидатів може збільшити шанси на перемогу саме кандидата від партії влади.
На її користь працюватиме й закон про іноземних агентів, який забороняє закордонне фінансування будь-якої політичної діяльності в Росії. Обмеженню підлягають передвиборчі фонди, як правило, опозиційних кандидатів і партій, адже партія влади зберігає за собою монополію на адміністративний ресурс. Тож за майже чотирнадцять місяців до думських виборів на перший погляд видається, що відпрацьовані десятиліттями механізми «керованої демократії» мають забезпечити перемогу правлячій «Единой России».
Але іронія історії залишає й альтернативні варіанти розвитку подій. Ризики для Кремля створюють негативні тенденції на світовому енергетичному ринку, які вимагатимуть обмеження соціальних виплат, що є максимально непопулярним для електорату на будь-яких виборах. Свої корективи у плани думських виборів можуть внести заплановані на початок вересня поточного року вибори губернаторів у низці суб’єктів Російської Федерації. Саме ці вибори не лише стануть черговим етапом у відпрацюванні передвиборчих технологій партії «Единая Россия» на думські вибори, а й зафіксують наявні політичні настрої у більшості регіонів. І ці настрої можуть виявитися несподівано негативними для господарів Кремля.
Андрій МАРТИНОВ