— Ска­жіть, будь лас­ка, чо­му ви по­чи­на­єте кре­ди­ту­ва­ти ОСББ у час, ко­ли ба­га­тьом на­віть страш­но по­ду­ма­ти про по­зи­ки?
— Слушне зауваження щодо страхів, адже питання оплати комунальних тарифів дуже непокоїть кожного з нас уже зараз, напередодні опалювального сезону, та змушує турбуватися про кошти, які потрібно буде сплачувати щомісяця.
Тому власники квартир ще влітку почали замислюватися над тим, що можна зробити, аби платити менше вже зараз. Для цього потрібно модернізуватися, тобто почати інвестувати у свій будинок та платити значно менше вже з цього опалювального сезону. Комфорт буде додатковим бонусом до економії.
— Але чо­му са­ме ОСББ? Чо­му цей клі­єнт став важ­ли­вим для «Кре­до­бан­ку»?
— Хочу сказати, що наш банк PKO BP, власник ПАТ «Кредобанк», понад півсотні років (від 1945го) фінансував житлові кооперативи в Польщі. А фінансування багатоквартирних будівель для модернізації застарілого майна було розпочато ще в 90ті роки. Наразі PKO BP фінансує понад 30% спільнот мешканьових у Польщі. Вони є аналогом українських ОСББ.
Важливо розуміти той факт, що на початок фінансування спільнот мешканьових на початку 90х років ВВП Польщі дорівнював нинішньому українському ВВП. Більше того, відсоткові ставки були, зазвичай, набагато вищі, ніж зараз у Польщі. Тільки з 2000х років відсоткові ставки було знижено, а рівень заможності суттєво підвищився. За ці 20 років на модернізацію будинків банк PKO BP видав у Польщі кредитів на понад 2 млрд доларів.
І цей тренд може бути в Україні, адже ми бачимо, що в загальному обсязі житлового фонду понад 88% будинків мають нагальну потребу в модернізації. Це величезний попит на фінансування. Також за останні два роки кількість ОСББ у країні стрімко зростає. Наразі існує понад 20 тис. ОСББ. Це близько 20% усіх багатоквартирних житлових будинків.
Ми також бачимо, що нове законодавство стимулює власників квартир об’єднуватися в ОСББ. А це для нас нові клієнти, які мають нагальні потреби у фінансуванні.
За результатами дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку), модернізація житлового фонду України потребує понад 500 млрд гривень у вигляді інвестицій. Беручи до уваги всі ці обставини, можна сказати, що ринок для фінансування багатоквартирних будинків є дуже ємним.
Тобто, саме фінансування об’єднань співвласників є початком великої справи, адже цей процес із модернізації власної будівлі разом із сусідом дасть великий поштовх до нових ланцюгових реакцій щодо модернізації будинку, міста, потім — усієї країни. Це нові робочі місця і розвиток будівельної індустрії. Ми вважаємо цей напрямок нашою соціальною складовою та зробимо все для успіху даного продукту.
Ми також будемо допомагати створювати нові ОСББ. Для цього наші фінансові консультанти вже надають інформацію для створення ОСББ у Львові, Луцьку, Тернополі та Вінниці. Потім будемо розширювати мережу консультацій та фінансування ОСББ на всю країну.
— В Ук­раї­ні вже іс­нує дер­жав­на про­гра­ма фі­нан­су­ван­ня енер­го­мо­дер­ні­за­ції ба­га­то­квар­тир­них бу­дин­ків. Во­на ві­до­ма як про­гра­ма теп­лих кре­ди­тів. Як ви її оці­ню­єте і чи пла­ну­єте при­єд­на­ти­ся до неї?
— Ми дуже позитивно оцінюємо цю програму та плануємо приєднатися до неї найближчим часом. Вважаємо, що кількість банківучасників у державній програмі має бути збільшена. Кращий сервіс для споживачів та конкуренція — це основа ринкової економіки.
У Держенергоефективності також планують додати банки, контрольний пакет яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, що мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно визнаних рейтингових агенцій.
Наразі ми співпрацюємо з місцевою програмою співфінансування у Львові, Луцьку та Вінниці. Найближчим часом плануємо вийти на Київ та інші міста України.
Для прикладу, Львівська міська рада компенсує ОСББ, котрі отримали кредит, частку кредитної заборгованості в розмірі 30%, але не більше, ніж 400 тис. гривень у рамках програми «Теплий дім», яка діє протягом 2015–2020 років. А Луцька міська рада відшкодовує відсотки по кредиту в повному обсязі в рамках програми відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами, яка діє протягом 2013–2017 років.

До­від­ка про теп­лі кре­ди­ти
Укра­їн­ці ма­ють мож­ли­вість утеп­ли­ти бу­дин­ки до зи­ми, за­мі­ни­ти ста­рі га­зо­ві кот­ли на ефек­тив­ні­ші, вста­но­ви­ти лі­чиль­ни­ки на во­ду чи опа­лен­ня за кош­ти дер­жа­ви — за­вдя­ки уря­до­вій про­гра­мі з енер­го­ефек­тив­но­сті, яка в на­ро­ді от­ри­ма­ла на­зву «теп­лі кре­ди­ти». Це без­по­во­рот­на гро­шо­ва дер­жав­на до­по­мо­га на­се­лен­ню Ук­раї­ни, яка на­дає­ть­ся че­рез дер­жав­ні бан­ки — «Ощад­банк», «Укр­газ­банк», «Укрек­сім­банк» у роз­мі­рі 40% — для ОСББ та ЖБК як юри­дич­них осіб для про­ве­ден­ня тер­мо­мо­дер­ні­за­ції бу­дин­ків.
Ма­ло­за­без­пе­че­ним ро­ди­нам-суб­си­ді­ан­там дер­жа­ва за­раз ком­пен­сує до 70% кош­тів на енер­го­ефек­тив­ні за­хо­ди. Біль­ше то­го, як­що суб­си­ді­ан­ти є в скла­ді ОСББ, то та­ке ОСББ от­ри­має біль­шу част­ку від­шко­ду­ван­ня у се­ред­ньо­зва­же­но­му роз­мі­рі — між 40% і 70% за­леж­но від кіль­ко­сті суб­си­ді­ан­тів у ба­га­то­по­вер­хів­ці. Гро­ма­дя­ни ма­ють мож­ли­вість от­ри­ма­ти част­ко­ву ком­пен­са­цію на енер­го­ефек­тив­ні за­хо­ди не тіль­ки з дер­жав­но­го бю­дже­ту, а й до­дат­ко­во (15–20%) з об­лас­них та місь­ких про­грам.
— Як ви пла­ну­єте кон­ку­ру­ва­ти з дер­жав­ни­ми бан­ка­ми?
— Стосовно конкуренції: ми тільки за неї. Ринок величезний, і ми вважаємо, що місця на ньому вистачить усім.
Що стосується ОСББ як клієнта для банку — це не дуже ласий шматок пирога, але об’єднання співвласників є одними з найстабільніших клієнтів із нульовим рівнем дефолту. Це повністю відповідає нашим позиціям на ринку серед фінансових установ. Ми виступаємо за стабільне довгострокове партнерство, а не за швидкий прибуток.
Саме тому фінансування ОСББ повністю відповідає нашій довгостроковій стратегії розвитку банку в Україні. Більш того, ми не тільки фінансуємо ОСББ, а й надаємо консультації тим, хто хоче створити об’єднання, адже довгостроково зацікавлені розвивати відносини з клієнтом.
— Мо­дер­ні­за­ція ра­зом із су­сі­да­ми — це вже но­вий рі­вень до­ві­ри для спів­влас­ни­ків. А що сто­сує­ть­ся ва­шо­го осо­бис­то­го до­сві­ду — чи ство­рю­ва­ли ви у сво­єму бу­дин­ку спіль­но­ту меш­кан­ців?
— Я навіть був заступником голови нашого житлового кооперативу на 12 сімей. Скажу правду, спочатку було скрутно. Ми вирішили замінити вхідні ворота та майже півроку намагалися переконати один одного, який саме виробник є найкращим та яка ціна може бути найліпшою. Але коли спробували зробити разом один маленький спільний проект, потім нам було набагато легше ухвалювати рішення щодо значно більших проектів. Почали розмовляти один з одним, наводити приклади, тобто це стало початком налагоджування комунікації.
Також у будинку моїх колег було ухвалене рішення щодо утеплення фасаду та взяття кредиту на цей захід. Більшість була «за», але виявився один власник, який категорично виступив проти цього. Голова спільноти зробила мудро — сказала йому, що саме його квартиру утеплювати не будуть, тому він може спокійно жити далі. Вже наступного вечора цей власник погодився на модернізацію будинку і заплатив свою частку.
Маю дуже яскравий приклад моєї бабусі. Вона пожалілася, що хтось намагається забрати гроші в житловому кооперативі для того, аби зробити щось незрозуміле. Я попросив її дати шанс голові кооперативу зробити модернізацію. Потім її сумніви були розвіяні, коли оплата за тепло та електрику стала значно меншою. Не кажучи вже про те, що вартість квартири значно збільшилася після того, як будинок було відремонтовано.
Тобто, за власним прикладом скажу: так, починати довіряти сусідам — це складно, але це єдиний шлях до кращого життя.

До­дат­ко­ва ін­фор­ма­ція
Дам’­ян Ра­ґан 1968 ро­ку на­ро­джен­ня, в 1993 ро­ці за­кін­чив Го­лов­ну ко­мер­цій­ну шко­лу у Вар­ша­ві за спе­ці­аль­ні­стю «бан­ків­ська спра­ва», а в 1999 ро­ці — Шко­лу бан­ків­ської спра­ви уні­вер­си­те­ту Ко­ло­ра­до (США). У 2008 ро­ці от­ри­мав дип­лом ма­гіс­тра ді­ло­во­го ад­мі­ніс­тру­ван­ня (Executive MBA) Вар­шав­ської по­лі­тех­ні­ки та Лон­дон­ської шко­ли еко­но­мі­ки.
Свою кар’­єру в бан­ків­ській сфе­рі Дам’ян Ра­ґан роз­по­чав у 1997 ро­ці з по­зи­ції ди­рек­то­ра фі­лії бан­ку Pekao S.A. у м. Лань­цут (Поль­ща). 8 серп­ня 2014 ро­ку На­гляд­ова ра­да бан­ку при­зна­чи­ла Дам’яна Ра­ґа­на на по­са­ду за­ступ­ни­ка го­ло­ви прав­лін­ня ПАТ «Кре­до­банк».
Від 2015 ро­ку Дам’­ян Ра­ґан на гро­мад­ських за­са­дах пе­ре­бу­ває на по­са­ді за­ступ­ни­ка го­ло­ви ра­ди Між­на­род­но­го то­ва­ри­ства поль­ських під­при­єм­ців в Ук­раї­ні.
Ар­тем СА­ДО­ВИЙ,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
«Ук­ра­їн­ська пер­спек­ти­ва»