Експерти переконані, що уповільнення потоків повітря — плутане, неправильне дихання — знижує приплив крові до головного мозку і призводить до збоїв у роботі всього організму. Тож допомогти нам розібратися, що таке правильне дихання та як його опанувати, ми попросили пульманолога вищої категорії, кандидата медичних наук Юлію Рачко.
— На перший погляд досить дивним питанням є правильне дихання. Природним є те, що абсолютно всі дихають, але жодна людина, напевно, не замислювалася над тим, чи правильно вона дихає, чи вміє вона контролювати цей процес. Саме від того, що людина не завжди правильно дихає, можуть і виникати проблеми зі здоров’ям, часом вони приводять до неприємних наслідків.
— Чому прийнято вважати, що правильне дихання — запорука здоров’я?
— Ми ніколи не задумувалися: а як же ми дихаємо? Вдих-видих, вдих-видих, вдих-видих. Це завжди було настільки звичним і природним, що питання про те, наскільки правильно ми це робимо, ніколи у нас не виникало. Адже наше життя цілком залежить від дихання. Воно розпочинається з першого зітхання дитини і закінчується останнім подихом умираючого. Дихання — це життя.
Уся діяльність організму залежить від дихання. Без кисню неможливе функціонування жодної системи. Людина у змозі прожити деякий час без їжі, води, сну, але тільки кілька хвилин вона може обходитися без повітря. Дихання — основа існування, однак лише правильне дихання вважається запорукою здорового життя.
Нині доведено, що головною причиною всіх хвороб людини і передчасної смерті також є саме неправильне дихання, яке провокує виникнення різних захворювань, тим самим скорочуючи тривалість життя.
Осмислене управління диханням збільшує життєві сили, підвищує здатність опору організму зовнішнім негативним чинникам. Правильне дихання — найважливіший етап у профілактиці здоров’я організму.
— У чому полягає головна роль правильного дихання?
— Вона полягає у підтримці балансу концентрації кисню і діоксиду вуглецю (вуглекислого газу), оскільки в умовах кисневої недостатності життєві процеси в організмі миттєво припиняються. Коли ми дихаємо, повітря втягується у легені дією діафрагми. Коли вона розтягується, об’єм грудей і легенів розширюється, і повітря вривається у порожнечу, що утворилася.
Коли ж діафрагма стискається, груди і легені стискаються теж, видавлюючи повітря із себе. Кров вирушає у дорогу по артеріях яскраво-червоною, багатою на життєві властивості й якості. Вона повертається по венах назад збіднілою і важкою, обтяженою продуктами розпаду, захопленими нею по всій системі кровообігу.
Дихання наповнює легені повітрям, і кисень входить у зіткнення з венозною зіпсованою кров’ю. Коли він стикається з кров’ю, відбувається свого роду згорання — кров захоплює кисень і віддає вуглекислоту, що утворилася з продуктів розпаду, зібраних кров’ю на своєму шляху з усіх частин тіла.
— Часто доводиться чути про різні види дихання. Про що йдеться?
— Розрізняють три основних види дихання. Це — діафрагмальне або черевне, ключичне і реберне. Найвигіднішими із цих трьох типів дихання вважають діафрагмальне. Воно відрізняється від інших тим, що під час видиху розслабляється і піднімається діафрагма. М’язи живота напружуються і втягуються всередину.
— Чи існують правила здорового дихання?
— Не варто забувати про те, що дихати правильно для організму потрібно животом. Якщо ви дихаєте саме таким чином, то це — запорука міцного здоров’я і відсутності проблем у літньому віці. Якщо ви все ж не дуже часто дихаєте животом, то з часом неодмінно зіткнетеся з проблемами, пов’язаними із серцево-судинною системою або з дихальною.
Через неправильне дихання можуть виникнути й проблеми з нирками та наднирковими залозами. І у підсумку послаблюється імунітет організму. Людина стає менш активною й енергійною.
— Як навчитися правильно дихати?
— Для цього існує спеціальна система вправ для самостійного контролю. Суть занять полягає у тому, що при правильному диханні людський організм насичується киснем, який допомагає впоратися навіть із проблемою зайвої ваги. Крім того, ви позбудетеся болю у суглобах, а тіло стане більш гнучким, талія тоншою.
— У чому ж ці правила полягають?
— Головне — регулярні заняття. Кожен день вправам подібного типу слід приділяти близько п’ятнадцяти хвилин. Деяким людям після перших занять стає недобре (починається запаморочення). У цьому немає нічого небезпечного. Організм звикає до правильного дихання. Через деякий час усі ці симптоми зникають і більше про себе не нагадують.
— Кому краще не робити цих вправ?
— Людям, які мають певні проблеми зі здоров’ям, забороняється займатися цими вправами. Це — вагітні, люди, у яких підвищена температура тіла, які хворіють на глаукому, ті, хто перебуває у післяопераційному періоді, а також під час загострення хронічних захворювань.
— А що Ви думаєте з приводу так званого дихального тренажера Фролова?
— Справді, у 1989 році Фролов створив дихальний тренажер. Через 4 роки дослідним шляхом і у процесі тренувань на тренажері ним був установлений феномен ендогенного дихання: на одному вдиху видих міг здійснюватися протягом кількох хвилин поспіль (невеликими порціями, що чергуються з дуже малими за об’ємом підсосами свіжого повітря). Вже у 1995 році технологію ендогенного дихання запатентували в Європі.
Отже, Фролов створив свою технологію, при якій людина сама здатна виробляти кисень, що підтверджується помітним збільшенням об’єму видиху порівняно з об’ємом вдиху. Виявляється, клітини самі здатні забезпечувати себе енергією і киснем за допомогою хімічної реакції окислення ненасичених жирів, що входять до їх мембран.
— З якою метою тренажер можна використовувати?
— Тренажер Фролова був розроблений для виконання різних комплексів дихальних вправ — як у профілактичних, так і у лікувальних цілях. Короткочасна гіпоксія (стан кисневого голодування) є однією з основних складових цієї методики дихання. Її сутність у тому, що через подовження видиху створюється короткочасна гіпоксія, завдяки якій організм «вчиться» найбільш ефективному розподілу кисню. У результаті після сеансів гіпоксії покращується кровопостачання тканин і доставка кисню до клітин, а також нормалізується вплив на обмін вуглеводів, жирів, білків.

Розмовляв Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ