Бюджетний процес супроводжувала штурханина та рукоприкладство. Під час сутички потерпілими стали два депутати — регіонал В. Малишев, якого госпіталізували, і член фракції «Батьківщина» С. Кубів. Ці факти зафіксували правоохоронні органи і відкрили кримінальне провадження. Сутичка сталася через електронні картки: регіонал нібито збирався проголосувати за сусіда. За іншою версією, картку просто намагалися забрати.
Вів засідання віце-спікер І. Калетник із депутатської ложі Партії регіонів. Кабінет Голови Верховної Ради В. Рибака опозиціонери заблокували із самого ранку. Там у глухий кут зайшли переговори щодо бюджетного голосування.
Після коротенької промови голови бюджетного комітету Є. Гелера і його резолюції про те, що документ готовий до ухвалення, віце-спікер одразу поставив бюджет на голосування. Блискавичний результат не забарився — за головний кошторис країни на 2014 рік проголосувало 249 народних обранців: регіонали, комуністи та 25 позафракційних нардепів. Це було одне з найскандальніших голосувань за всю історію Верховної Ради.
Зі змістом проголосованого народні обранці не встигли ознайомитися, головний фінансовий документ країни мало хто бачив. Хоча загальний вектор розподілу державних грошей читався ще у попередньому варіанті. І все ж, як поділені державні гроші на 2014 рік, депутатам зрозуміти було важко. Напередодні вночі в кабінеті голови бюджетного комітету відбулася закрита нарада. Опозиціонерів туди не пустили. Текст проекту бюджету разом з додатками налічує сотні сторінок, до того ж нардепи подали до кошторису майже 3,5 тис. поправок.
Провладна фракція пояснює ухвалення бюджету без обговорення тим, що опозиція блокувала парламентську трибуну, тож зробити це в інший спосіб було неможливо. Так само, як і відкладати це питання на невизначене майбутнє. Регіонали нагадують, що провели голосування в сесійній залі за допомогою системи голосування «Рада». Їм, мовляв, вдалося показати країні, хто не хоче приймати основний кошторис і висловлювати свою точку зору щодо нього.
Натомість в опозиції заперечують своє небажання брати участь у такому непересічному процесі, як бюджетний. Але йшлося про те, аби ухвалення кошторису відбувалося за передбаченою законом процедурою, із розглядом усіх 3,5 тис. поправок, поданих до профільного парламентського комітету.

Нюанси
Держбюджет називають фінансовою конституцією країни, що розподіляє гроші, на які житимуть 45,5 млн українців. Бюджетний кодекс передбачає досить складну й тривалу процедуру обговорення, погодження й ухвалення цього надважливого документа. Причому в трьох читаннях, а не у двох, як звичайний законопроект. Від опозиції було подано більш як дві тисячі поправок. У бюджетному комітеті кажуть, що на реалізацію всіх побажань необхідно 750 млрд грн, що вдвічі перевищує прибуткову частину держбюджету. Тож із поданих поправок враховано трохи більше сотні. Останні зміни вносили за кілька годин до голосування.
Критики держбюджету кажуть, що треба було ще в липні оприлюднити макроекономічні показники, основні бюджетні засади подати до ВР до 15 вересня. Потім мало відбутися перше читання, на якому слід було погодити макропоказники, доходи і витрати. За кращих часів бюджет проходив три читання, за кожну цифру сперечалися. Такий підхід враховував усі складності суспільного життя. Водночас регіонали запевняють, що були не проти постатейного обговорення бюджету навіть до ранку.
Тим паче, що і в провладних народних обранців є свої зауваження до кошторису, але для цього опозиція мала б розблокувати парламент. Пропонував розглядати бюджет-2014 відповідно до регламенту і Голова Верховної Ради В. Рибак. За його словами, попри історичні прецеденти, коли Україна входила в новий фінансовий рік без кошторису, нині такий сценарій є небезпечним для економіки.
Експерти нагадують, що проект бюджету, згідно з нормами Бюджетного кодексу, мав з’явитись у Верховній Раді ще в середині вересня. Уряд його відкликав і знову подав лише 18 грудня. Урядовці тягнули до останнього, пояснюючи це тим, що до середини грудня було невідомо, якою буде ціна на російський газ. Зараз і ціна на блакитне паливо вже відома, і начебто вона краща, ніж торішня, але бюджет вийшов відверто нереалістичним. У державному гаманці має бути 392 млрд 600 млн грн, витратити запланували більш ніж 471 млрд. Тож бракує гігантської суми.
Зріс дефіцит держбюджету за ніч перед ухваленням — на майже 12 млрд грн, від 60 млрд до 72-х. Це 4,3% ВВП, і це багато, констатують аналітики. У країнах ЄС прийняті так звані Маастритські критерії, які регулюють базові макроекономічні показники. Згідно з цими критеріями, дефіцит держбюджету не може перевищувати 3% ВВП. Усе, що більше, в принципі є загрозою для держкошторису. В Україні цей показник майже у півтора разу більший.
Проблема в тому, кажуть експерти, що держбюджет побудований на основі прогнозу зростання ВВП у 2014 році на рівні 3% до 1 трл 650 млрд грн. Це занадто оптимістичний показник. За прогнозами провідних міжнародних рейтингових агенцій, цьогоріч ВВП нашої країни зросте лише на 1%. Тобто уряд прогнозує зростання ВВП втричі більшим, ніж оцінки міжнародних організацій. Завищені прогнози зростання ВВП призведуть до недофінансування окремих бюджетних видатків, підвищення адміністративного тиску з боку податкових органів на суб’єкти господарювання.
Великий дефіцит, явно завищені прогнози щодо доходів свідчать про те, що реальна дірка в бюджеті може бути більш ніж 100 млрд грн, а це чверть держбюджету. Ще одна проблема реалістичності кошторису — передбачені урядом від приватизації 17 млрд грн. Де візьме держава стільки майна на продаж — невідомо. Це настільки очевидна фікція, що навіть деякі члени бюджетного комітету пропонували різко скоротити цей прогноз фактично в десять разів.

Скромність не радує
Соціальні показники держбюджету досить скромні. Показники мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму від початку 2014-го не зміняться. Кілька місяців такої затримки автоматично заморожують зарплати та пенсії до літа, тож продовжуватимуть діяти суми, які набрали чинності від першого грудня.
За весь нинішній рік мінімальна зарплата має зрости на 83 грн, тобто на 6,8%. Прожитковий мінімум для непрацюючих, який є індексом для мінімальної пенсії, зросте лише на 65 грн, тобто теж на 6,8%. Зважаючи на те, що інфляція запрогнозована на рівні 4,3%, реальне зростання мінімальної зарплати і пенсії буде дуже незначним. Запланована інфляція призведе до того, що за рік платоспроможність гривні впаде на 4,3%. Це означатиме, що з кожної каструлі зникне тарілка-півтори борщу. Основний удар інфляції може бути по харчах, ціни зростуть щонайменше на 10%.
Невеликий позитив у тому, що рівень забезпечення прожиткового мінімуму, його ще називають гарантованим мінімумом, від якого відштовхуються при визначенні цілої низки соціальних допомог, збільшиться від 75% до 85%. Експерти впевнені, що влада підгадає всі підвищення ближче до кінця року, тобто до президентських виборів.
Серед нових змін, які з’явились у держбюджеті, є вагомі соціальні програми. Найпомітніша — 607 млн на безплатні сніданки школярам, 300 млн — на реабілітацію інвалідів та 200 млн — на заміну ліфтів.
Одне з ключових зауважень експертів — нерівномірність динаміки видатків. Забезпечення діяльності Президента повагомішає на 32 млн — до 314 млн грн. Однак найбільше зросли видатки держави на репресивний апарат. Наприклад, видатки на МВС повагомішали на 2,3 млрд — від 16 до 18 млрд 384 млн, міліція матиме на 3,5 млрд більше, ніж армія, набагато більше, ніж культура та охорона здоров’я (цьогоріч видатки на МОЗ навіть зменшені на 120 млн).
Силовики стануть найзабезпеченішою галуззю України. Зі свого боку, МВС заперечує збільшення фінансування його потреб з держбюджету. І уточнює, що обсяги видатків із загального фонду порівняно з 2013 роком навпаки зменшилися майже на 23,5 млн грн. Міліціонери скаржаться, що держвидатки не забезпечують їхніх апетитів. Мовляв, лейтенант отримує лише 4200 грн. Щоправда, це набагато більше, ніж зарплата шкільного вчителя — середня зарплата педагога трохи більша, як 2600 грн.
Ще один мінус держбюджету — його розробляли фактично на старій податковій базі. Утім, для сплати навіть таких невеликих зарплат уряду доведеться брати в борг — усередині країни та за кордоном. Вибори пройдуть, ми з’їмо запозичені гроші і опинимось у ситуації торішнього грудня, тільки з більшою заборгованістю.
Прогнози для наших гаманців майже такі, як і для державного, — зайву гривню знайти в ньому буде дуже важко. Держбюджет ледве зводить кінці з кінцями, кажуть аналітики. Сімнадцятий місяць у вітчизняній економіці спостерігається рецесія, негативні показники обсягів промислового виробництва (-4%).

Оптимістичні оцінки
Микола Азаров запевняв, що 2014 рік стане роком виходу країни з кризи, мовляв, уряд усе зробить для цього. Можновладці назвали бюджет-2014 бюджетом соціальної стабільності і розвитку країни, гарантією того, що за нинішній рік поліпшаться справи в економіці. Порівняно з торішнім кошторисом, доходи зросли на 31 млрд. Ухвалення кошторису дозволить уряду продовжувати реформи, розбудовувати соціальну інфраструктуру та підвищувати соціальні виплати. Правда, вони таки визнавали, що нинішній бюджет є одним із найскладніших за останні роки.
Опозиціонери, за словами регіоналів, були проти ухвалення бюджету, бо для них кращою є невизначеність, відсутність у влади можливостей вирішувати завдання розвитку країни, соціального забезпечення людей. Задоволені ухваленням бюджету, урядовці прийшли до Маріїнського парку подякувати людям, які стояли там кілька днів і йти звідти не планували, поки парламент не ухвалить держбюджет. Їх слухали тисячі прихильників, які приїхали зі сходу та півдня і готові були стояти до кінця. Оскільки бюджет був ухвалений за п’ять хвилин, то мітингувальникам довго стояти не довелося.

Застереження
Отже, у підсумку перемогу в бюджетному бліцкригу здобула влада. Утім, такий розвиток подій для експертів не став несподіванкою. Політичні опоненти продемонстрували своїм виборцям усе те, чого від них чекали. Опозиціонери — свою боротьбу проти влади. Більшість досягла своєї мети — проголосувала за бюджет.
Через закритість цьогорічного бюджетного процесу у суспільстві з’явилося чимало застережень щодо фінансових орієнтирів на нинішній рік. Ідеться про можливе недофінансування наукової сфери, скорочення медичних програм. У бюджеті не передбачено необхідних грошей на трансляцію передач Національного радіо і телекомпанії, а також регіонального мовлення.
У Мінекономіки кажуть, що виконати показники держбюджету і, зокрема, досягти зростання ВВП на 3% буде нелегко, але можливо. Це залежатиме від того, як почуватиметься економіка Євросоюзу. Якщо там буде зростання, відновиться воно й в Україні. Важливими є також відносини з Росією та Китаєм. Цьогоріч Україна розраховує отримати значні фінансові ресурси від РФ та інвестиційні проекти з Китаєм. Завдяки підписанню угоди з Росією, китайськими партнерами можливе продовження діалогу з Євросоюзом та МВФ.
Абстрагуючись від того, якими є ці джерела, Україна отримає значні фінансові ресурси. Питання в тому, як вони будуть розподілені. На жаль, в українського суспільства є проблеми з контролем за грошима, за тим, як вони використовуються. У бюджетних витратах є три речі, які безпосередньо зачіпають кожного українця, і є емоційно дражливими.
Це — державні інвестиції. На жаль, далеко не завжди люди відчувають полегшення від цих інвестицій, зокрема у дорожнє будівництво та ремонт, житлово-комунальне господарство; державні закупівлі, про які багато говорять і завдяки яким у приватні кишені йде 15% бюджетних грошей; державна підтримка підприємств і галузей. Коли Україна відкривала свою економіку, вітчизняні підприємства потребували державної підтримки. Її надавали у різних формах. Але виникає запитання: яка ціна цієї підтримки для суспільства?

Олена КОСЕНКО