Чим же цікава відкрита цивілізація, чим вона збагатила науку, духовність, культуру? Чому не одне покоління митців черпає своє натхнення з тієї дивної криниці, створюючи нові художні шедеври, які притягують своїм надзвичайним магнетизмом?
Тисячі експонатів зберігаються в музеях України: різноформатний мальований посуд, зерновики, миски, кубки, накривки, чашки, чарки, горщики. Більшість із них має поліхромний вишуканий орнамент. Вражає красою зооморфна та антропоморфна пластика (фігурки людей, божеств із ритуальними ознаками).
Відома ціла серія статуеток баранців, ведмедів, жіночих прикрас, оздоблень зброї, ритуальний посуд: біноклі, посудини у формі стопи людських ніг та запряжених волів, різноманітні знаряддя праці з каменя та кістки.
Найціннішим є жіноча статуетка з піднятими догори руками, відома як образ «Оранти». Культура мальованої кераміки вирізняється барвистими та яскравими тонами, досконалим розписом, а також чіткістю малюнка, композиційною компоновкою.
І ось ушосте в Києві відкрилася Всеукраїнська бієнале мистецтва історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», зазначив, відкриваючи виставку, голова Національної спілки художників України, народний художник України, відомий скульптор Володимир Чепелик. На виставці представлено унікальні за своєю художньою значущістю твори майже з усіх обласних організацій НСХУ. Таким чином митці вшанували пам’ять про своїх предків. 
Куратор проекту художник Олександр Мельник розповів, що з великої кількості надісланих робіт залишили 196 творів, які відповідають заданій темі. В культурно-мистецькому житті України відбулася історична подія, а художній рівень відібраних творів настільки високий, що заслуговує на видання каталогу.
Окрасою центральної зали є банер мозаїчного панно «Світло з пітьми» Миколи Стороженка із зображенням узагальненого образу геніального пророка українського народу. В палаючому факелі відчувається дух Шевченка, його настрій, його голос, сповнений прагнення змінити життя на краще.
Виставку прикрашають твори Василя Забашти «Заповіт», Веніаміна Кушніра «Скерцо», банер із керамічного панно «Місто на семи горбах» Галини Севрук, триптих Віри Баринової-Кулеби «Нічого кращого немає...», триптих Володимира Федька «Український театр», Михайла Кузіва «Пісня про волю», Олександра Івахненка «Одвічна», Віктора Ковтуна «Свято», Феодосія Гуменюка «Гайдамаки», Петра Мороза «Перемога скіфів над персами», твір Генрі Ягодкіна із циклу ілюстрацій «До святоруських вед» та ін. Тут також можна побачити найкращі дипломні роботи випускників і студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Розмаїття творчих підходів показує, як кожне покоління українців по-новому, самобутньо відкриває Шевченка. А отже, через художні образи можна пізнати внутрішній світ сучасників, їхнє ставлення до історичних подій.
У цілому виставка демонструє європейський рівень робіт (це видно завдяки високій естетиці малюнка, вишуканій живописній палітрі, гучним глибоким художнім образам), розкриває філософські роздуми над споконвічними цінностями. Вона сповнена динаміки, життєдайної краси і свідчить, що елементи Трипільської культури стали невід’ємною частиною сучасної української культури, її оберегом.

Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України