Василь Кушерець подякував письменнику за довголітню дружбу, за внесок у розвиток Товариства «Знання» України. З нагоди ювілею ім’я Юрія Мушкетика занесено до Книги пошани Товариства. Здоров’я, довголіття, творчої наснаги бажали всі у цей день ювілярові.
А він згадував свій родовід, своїх батьків. Дякував долі, що у парі з дружиною прожив 53 роки, а це вже без неї — одинадцять. Хвалив Бога, що має прекрасних доньок Лесю й Оксану, до речі, вони були поряд. Ювіляр цитував нам Канта: «Найвище у світі — зоряне небо над нами та моральний закон у середині нас. Ось з цим і звіряю життя». Юрій Михайлович додає: «Вміли ж люди сказати».
— Ви прожили стільки літ, а про Вас лише позитивні відгуки, це ж не секрет? — осмілилася запитати. У відповідь почула: «Я ж Вам уже сказав, що сповідую кредо афінських демократів: щоб ніхто через мене не одягнув чорного плаща. Так, це важко, але це можливо».
А ще Юрій Мушкетик ніколи не набивався до «вищих» у дружбу. Був доступним і відкритим до всіх. Упродовж 15 років очолював Спілку письменників України.
Телефон у Кончі-Озерній не вгавав. Ювіляра вітали рідні, близькі, колеги по перу.
Письменнику є що й кого згадувати. «Якось просили Остапа Вишню розказати про кохання. А той каже: «Не пам’ятаю. Знаю, що щось солодке».
— А що скажете про кохання Ви? — запитую Юрія Мушкетика.
— Щось було! З дружиною прожили 53 роки. Вона з мого села, з моєї школи. Вже 11 літ без неї. Вона була росіянка, але якщо я був українським націоналістом, то вона — двічі!
Ювіляра приїхав привітати директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький. Приїхав не з порожніми руками, а привіз стос щойно виданої нової книжки Юрія Мушкетика «Плацдарм. Жорстоке милосердя».
— Видавництво «Фоліо» мене завжди підтримує, — бадьоро відзивається Юрій Мушкетик. — Це — могутнє видавництво. Це — мій добрий ангел.
Навзаєм добрим словом про автора озивається видавець: «В Україні в жанрі історичного роману мало письменників працює. Отож залюбки видаємо Юрія Мушкетика. Його книжки купують люди різних поколінь».
У письменника щойно вийшла і книжка «Торнадо» у видавництві «Український пріоритет». Цей короткий роман охоплює період від останнього десятиліття існування радянської імперії до наших днів. Саме ці роки зі швидкістю й потужністю грізного торнадо пронеслися над Україною і українцями, залишивши за собою, окрім руїн колишнього життя й цілої імперії зла, руйнацію в долях, але й надію в душах багатьох героїв роману. Вони проходять через тяжкі випробування, але вірять, що після торнадо неодмінно побачать незглибиме чисте небо України.
На порозі — гості з телебачення. Квіти, побажання, короткі інтерв’ю. Життя триває. Просимо напутніх слів для нас, молодших. «Це буде казенно, але нам треба з усіх сил боротися й виборювати Україну. Для мене це завжди було найголовнішим». І це — щастя, що нам випало жити поряд із цією прекрасною Людиною.