«Київ — це моє місто... Те, що я не можу бути у Києві, навіває на мене журбу», — ось так своєрідно сповідувався він у своїй любові до нашого міста у відповіді на вітальну телеграму з Києва з нагоди 25-річчя творчої діяльності.
Шолом-Алейхем був напрочуд щасливою людиною: слава прийшла до нього у розквіті його блискучого таланту й творчої наснаги. Проте й доля була нелегкою.
Сам про себе письменник говорив, що він — літописець побуту єврейського народу. «Для чого писати романи, якщо саме життя — роман?» — ось так висловив своє творче кредо Шолом-Алейхем в автобіографічній повісті «З ярмарку».
Надзвичайно цікавий ракурс його мистецького зору: життя мешканців єврейського містечка стало джерелом, яке живило талант і натхнення письменника. Він не робив замальовки з натури, а був сам частиною реальності, що оточувала його. Відчуттям правди просякнуті його твори, в яких сучасники впізнавали себе, знайомих, родичів.
Джерело його творчості — у потоці життя; його оповідання, повісті, романи — це не просто літературна пам’ятка епохи, а перш за все високохудожні твори.
Твори Шолом-Алейхема видано багатьма мовами світу. Їх ставлять на провідних сценах, зокрема у Києві, в Театрі імені Івана Франка. Понад два десятиліття там з аншлагами проходила вистава «Тев’є-Тевель», яка поставлена за легендарним романом «Тев’є-молочар», а виконавця головної ролі — актора Богдана Ступку онука письменника Белл Кауфман назвала «найкращим Тев’є усіх часів».
...Його не стало рано-вранці 13 травня 1916 року. Там, на чужині, й був він похований — далеко від Києва, на Бруклінському кладовищі Нью-Йорка. Але помер, власне кажучи, Шолом Нохимович Рабинович — людина віком 57 років, яка тривалий час потерпала на хворі легені. А Шолом-Алейхем живий, і, слава Богу, що живий!
Київський Музей Шолом-Алейхема було відкрито 2 березня 2009-го до 150-річного ювілею видатного письменника. Це — перший державний музей єврейської тематики на території сучасної України.
Експозиції Музею — це оповідь не тільки про життя й творчу діяльність видатного письменника, але й про духовну і матеріальну культуру єврейського народу.
Музей Шолом-Алейхема міститься за адресою — вул. Васильківська, 5. Саме там був розташований будинок, в якому мешкав письменник із 1896-го до середини 1903 року, де пройшли найкращі роки його творчого життя у Києві.
Тут жив він серед своїх героїв, творив свої літературні шедеври — «Менахем-Мендл», «В маленькому світі маленьких людей», «Нову Касрилівку» («Весь Бердичів») та деякі новели з «Тев’є-молочара».
У Музеї зберігаються численні історичні експонати, унікальні за своїм значенням, які свідчать про життя і творчий шлях видатного письменника, надають уявлення щодо історичної доби, в яку він жив і діяв.
У музейному зібранні — світлини сторічної давності з видами Києва та Переяслава, рідного міста письменника, де він народився, фото його батьків та родичів, яких відобразив у своїх творах, листи до дружини та й друзів, газети та побутові предмети простого киянина того часу, прижиттєві видання творів письменника.
Під час екскурсії демонструються деякі речі традиційного єврейського побуту. На моніторах, установлених у залі, можна побачити фрагменти фільмів та спектаклів за творами Шолом-Алейхема, зокрема з вистави Театру імені Івана Франка «Тев’є-Тевель» (у головній ролі — Богдан Ступка).
З експонатів Музею можна дізнатися про єврейську архітектуру, унікальне мистецтво єврейських майстрів обробки каменя — єврейські надгробні стели (мацеви), старовинні єврейські книги, рукописи, примірники єврейської каліграфії.
Серед особистих речей письменника поважне місце посідають його листування з найвидатнішими особистостями літературної Росії того часу — з Толстим, Чеховим та Максимом Горьким.
Чимало уваги у музейному зібранні присвячено обрядовим речам, які зберігаються у спеціальних шафах, книгам з іудаїки, тому що увійти у світ літературних героїв Шолом-Алейхема просто неможливо без знання, навіть поверхневого уявлення про багатовікову історію та культуру єврейського народу, його релігійну традицію.
Музей є живим організмом: поновлюються його експозиції, поновлюються й фонди. І в тому надзвичайна роль його колективу ентузіастів, та перш за все директора Музею — Ірини Климової.
Щомісячно у Музеї експонуються твори митців, в яких відображена єврейська тематика, в тому числі унікальна колекція авторської ляльки за мотивами єврейських анекдотів. Для відвідувачів працює лекційна програма «Сторінки єврейської історії та культури», проводяться концерти, семінари, конференції, зустрічі з видатними діячами культури, науки, мистецтва тощо.
Володимир СКРИНЧЕНКО
