Твори, що прозвучали, відображають національно-патріотичний дух українського народу та покликані сьогоденням нашої держави, наповнені національним патріотизмом за свободу та гідність України.
За словами Миколи Буравського, задум створити програму «Небесна Сотня з нами» виник у нього ще у лютому 2014 року, коли побачив труни із загиблими учасниками Революції Гідності. Невдовзі почали працювати над цим проектом. І вже п’ятий рік поспіль Театр «Берегиня» запрошує всіх небайдужих 20 лютого вшанувати пам’ять наших героїв.
До слова, вхід на цей театралізований концерт завжди вільний. Два роки тому театр був на гастролях на Тернопільщині, і місцеві глядачі найчастіше замовляли саме цю програму, яка там мала величезний успіх.
Розпочали концерт із пісні «Пливе кача», при виконанні якої в пам’яті відразу зринають трагічні події, що відбувалися п’ять років тому. Продовжила тему вшанування Героїв Небесної Сотні пісня «Плач над загиблими синами».
Програма стала своєрідним екскурсом в історію України, яка завжди була дуже багатою на буремні події. Простежується шлях боротьби за незалежність нашої країни від найдавніших часів до сьогодення.
Одне з центральних місць у концерті належало поезії Тараса Шевченка, адже кожну історичну подію в житті українського народу можна проілюструвати його пророчим словом. Особливо урочисто цього вечора звучали вірш «Розрита могила» та уривок із поеми «Гайдамаки».
До речі, у дні відзначення 205-річчя від дня народження Кобзаря «Берегиня» представить літературно-музичну композицію «Любіться, брати мої» на слова Тараса Григоровича, під час якої також прозвучать улюблені пісні Шевченка.
Однією з родзинок концерту став уривок із майбутньої програми театру «Славні хлопці-запорожці». Козацька тематика, на переконання М. Буравського, апогей нашого фольклору, в усі часи вона звучить надзвичайно актуально і користується величезною популярністю серед глядачів. Адже саме ця тема стверджує невмирущий дух українського народу.
А танці «Гайдамаки», «Куліш», «Понад ставом стежечка» постійні глядачі театру вже мали нагоду побачити у попередніх програмах.
Цього року до програми додали пісню «Світе ясний, світе тихий», яка не так часто використовується в концертах театру. Чимало вдячних оплесків отримав оркестровий номер «Дводенцівка» у виконанні оркестру театру під керівництвом Юрія Мілевського.
А серед виконавців особливо запам’яталися заслужені артисти України Анатолій Пахомов, який виконував роль отамана, та Надія Буравська. Чимало маловідомих сторінок з історії українського народу можна було дізнатися від ведучого концерту Валентина Великорода.
Від козацьких артисти перейшли до пісень УПА («Лента за лентою»), а закінчився концерт пісенним твором «За Україну, за її волю» на слова Миколи Вороного.
«Це — програма-реквієм. Ми не могли обійти таку важливу тему в новітній історії України, як Небесна Сотня. Нам усім це болить. Бачив обличчя людей, їм дуже сподобалася ця програма. Я задоволений результатом. Будемо й надалі над нею працювати», — розповів Микола Буравський.
У планах «Берегині», окрім «Славних хлопців-запорожців», робота над програмою «Поліська легенда», в якій буде використаний самобутній фольклор Поліського краю. Вже готовий сценарій. Ця вистава також торкнеться тих трагічних подій, що протягом останніх років відбуваються на сході країни.
Батьки стали звертатися з пропозиціями, аби поруч із виставами для дорослого у театрі почали з’являтися й постановки для найменшого глядача. Не так давно репертуар театру поповнили дитячі вистави «Зелена гора» і «Новорічні пригоди». А невдовзі тут інсценізують українську народну казку «Царівна-жаба».
Нещодавно директором — художнім керівником театру стала Ільїна Генсіцька, яка до цього 15 років була завідуючою літературною частиною Київського академічного театру «Колесо». На переконання пані Ільїни, при сьогоднішньому театральному бумі та шаленій зацікавленості фольклором саме «Берегиня» має колосальний потенціал для розвитку.
Відтепер тут багато працюватимуть і над створенням цікавого матеріалу, і над маркетинговою та PR-стратегіями, а починають роботу зі створення впізнаваності колективу. Будуть вистави-копродукції (є і ідеї, і пропозиції), вже цього року спробують узяти участь у кількох фестивалях.
Також намагатимуться розширити рамки формулювання «театр українського фольклору», не зациклюючись винятково на музичному аспекті.
Едуард ОВЧАРЕНКО,
фото надано театром
