Без цвяхів і молотків свято провалилося б
— Ми не terra incognita, — сказав один із натхненників проведення дійства, очільник Спілки поляків України Анатолій Стефанович. — На цій землі не одне століття наші пращури мешкали, зводили храми, прекрасні архітектурні ансамблі, парки, вчили й лікували, а ще були видатними художниками, співцями й музикантами. Тож не дивно, що нащадки тримають марку. Наразі оціните виступи талановитих учасників мистецької імпрези, проблеми і незгоди яких на позитивні враження не вплинули.
Не таїна, що на громадських засадах організувати масштабну акцію дуже непросто. Надихнули на такий «подвиг» співробітники посольства й консульства Республіки Польща в Україні. Особливо консул пані Ева Матушек-Загата, без якої жодна творча подія в регіоні не відбувається. Ще несподівано вагоме плече підтримки прибульці відчули вранці, перед початком концерту, побачивши, що уся музейна сцена дихає на ладан, бо не прибиті дошки небезпечно скакали.
Виправили ситуацію два чоловіки у вишиванках з молотками й цвяхами. Знаєте, хто то був? Колишній козак із Майдану, а нині народний депутат України Михайло Гаврилюк зі своїм однодумцем Артуром Козачуком.
Коли все довели до ладу, рятувальники відчули себе почесними гостями. Народний хор «Надія» й дитячий хор «Соколи» з Боярки з усіма присутніми виконали Державні гімни України й Польщі.

Таланти і прихильники
Свято завирувало. Що не номер, то овації й вигуки «браво!».
Першими полонили публіку величним полонезом, а потім й іншими номерами «Поляни над Дніпром». Цей танцювальний колектив завжди запрошують на престижні міжнародні конкурси й фестивалі. Полюбили їх і воїни АТО, перед якими вони виступали. Все, що протягом 15 років робила його організатор і керівник Леся Єрмак, оцінив польський президент Броніслав Коморовський. Під час візиту в Київ він нагородив її Срібним хрестом заслуги.
У липні кияни змагатимуться за нагороду на Міжнародному дитячому фестивалі польського фольклору в Іваничах-Здруї на Підкарпатті. А ще очікують, бо знають і цінують, дітлахів з асоціації «Молоді й креативні» у Вармінсько-Мазурському воєводстві. Її очільниця Лариса Буланова багато чого їх навчила. Треба було бачити, як півтора десятка 5- й 8-річних підопічних виконували музично-поетичну композицію «Діти радіють весні». Після їхнього виступу деякі батьки маленьких глядачів цікавилися, чи можна вступити до колективу.
Взагалі, талантів і прихильників на Співочому полі не бракувало. Кожен з учасників ставав справжнім відкриттям.
— Ми раді, що нарешті наші обдаровання оцінять і на батьківщині,— поділилася досвідчена викладачка музики, голова Товариства поляків у м. Боярка «Коралік» Марина Муравйова. — В Польщі й узагалі за кордоном вони не чужі. Приміром, юна бандуристка Антоніна Бандрівська, котра блискуче виконала арію Наталки Полтавки з однойменної опери М. Лисенка, є неодноразовою лауреаткою міжнародних конкурсів. Популярні також ансамбль «Стокротка», гітарист Ян Лукашік.

Справжні зірки
Народну артистку України, солістку Національної опери ім. Т. Шевченка Ірину Даць визнання й слава не оминули. Уявіть, ця пані, як і заслужена артистка України та заслужений діяч мистецтв Польщі, колишня солістка Краківської опери ім. Ю. Словацького Ірена Захарко, самі приїхали на свято і, незважаючи на спеку, подарували блискучі концертні номери з вишуканим звучанням голосів.
Натхненно співаючи «Аве Марія», Ірена Даць ніби благословила всіх довкола. А пісні з репертуару Анни Герман та Северина Краєвського у виконанні Ірени Захарко надихнули публіку підспівувати. До слова, знамениті співачки, як, до речі, й усі учасники тригодинного концерту, виступали на добровільних засадах, тобто без гонорару.
Для них це справа честі, як і для непосидючої мисткині, голови Польського мистецько-культурного товариства «Згода» Вікторії Радік. Без пісень і віршів у її виконанні не відбувається жодної акції. Пані Вікторія завжди відчуває настрій громади, тому без шалених оплесків сцену не залишає.
Взагалі, запальні танці, чудові пісні, вірші змінювали одне одного мов у калейдоскопі. Овації лунали звідусіль на завершення, після виконання всіма улюбленої українцями й поляками пісні «Гей, соколи!», публіка не поспішала залишати Співоче поле. Обмінювалися враженнями, ділилися спогадами про близьку сусідку Польщу.
Олена СЕДИК, фото автора