Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 04, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Червень 2015 00:00

Конституція: напередодні реформ

Rate this item
(1 Vote)

19 ро­ків то­му, 28 черв­ня 1996 ро­ку, на­род­ні де­пу­та­ти ухва­ли­ли Кон­сти­ту­цію. Від­то­ді ця да­та є дер­жав­ним свя­том.

«Венеціанці» поставили «п’ять з мінусом»...
У минулому числі ми детально проаналізували ризики, пов’язані з майбутнім реформуванням місцевого самоврядування. А вже цими днями Венеціанська комісія схвально оцінила запропоновані конституційною комісією зміни у частині децентралізації.
Принаймні, про це йдеться у попередньому висновку комісії щодо поправок до української Конституції. «Пропоновані зміни до Основного закону в частині децентралізації значною мірою сумісні з Європейською хартією місцевого самоврядування.

В цілому поправки добре розроблені і заслуговують на підтримку», — йдеться у висновку «венеціанців».
Окрім цього, в комісії особливо привітали скасування наглядових повноважень генерального прокурора, а також статтю щодо місцевого фінансування. Водночас, як зазначили у Венеціанській комісії, «необхідні дві зміни: повноваження звільняти старост слід надати Президенту за рекомендацією Кабміну, а також у текст має бути додано положення про можливість створення в рамках закону кількох категорій адміністративних територіальних одиниць чи утворень у рамках адміністративних або територіальних одиниць».
Особливо варто зазначити, що даний висновок є лише попереднім. І сам цей факт став доволі нетиповим для Венеціанської комісії, котра, зазвичай, полюбляє дуже ґрунтовно досліджувати будь-який документ, перш ніж оприлюднювати свої резюме.
Цього разу «венеціанці» зробили згаданий попередній висновок надзвичайно оперативно. Бо ж офіційне представлення майбутніх змін до Конституції відбувалося лише тиждень тому, минулої п’ятниці. Як запевняють експерти, до такої небаченої оперативності «венеціанці» вдалися виключно через терміновість потреби в українській політреформі. Зрештою, наступне повноцінне засідання «Венеціанки» відбудеться лише восени. А доти конституційні зміни в нашій державі, можливо, навіть побачать світ.
Так чи інакше, але цілком ймовірно, що до 20-річного ювілею український Основний закон не дотягне у його нинішньому вигляді...


Вран­ці — гро­ші, вве­че­рі — стіль­ці?..
Звісно, коли йдеться про конституційну реформу, не варто забувати й про інші потенційні перетворення. Але тут українська влада значно відстає як від суспільних очікувань, так і від європейських вимог.
Таке враження, що у прискіпливих представників Старого світу, котрі уже не перший день моніторять ситуацію в нашій державі, потроху почав уриватися терпець. Чути про те, що реформи от-от запрацюють, добряче набридло не лише пересічним українцям... У результаті — цими днями Європейський Союз почав вимагати від України спеціального статусу для Донбасу, не чекаючи виконання Мінських домовленостей бойовиками та Росією.
Подібна ініціатива, звісно ж, не є беззаперечною. Зрештою, можна було б знайти будь-який інший важіль впливу на вітчизняних можновладців. Однак виходить так, що нова позиція ЄС із врегулювання війни на Донбасі стосується, по суті, найболючішого питання.
«Стаття 11 Комплексу заходів зазначає згоду сторін на проведення до кінця 2015 року конституційної реформи в Україні, яка має включати ухвалення постійного законодавства щодо особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей», — ідеться в коментарі представництва Європейського Союзу в Україні, який цими днями опублікувало видання «Європейська правда».
Однак згідно із сумнозвісними Мінськими домовленостями, цей пункт може бути реалізований, якщо відбудеться припинення вогню та відведення військ, а також після виборів на Донбасі. Але в ЄС про ці умови надання Україною спеціального статусу для Донбасу чомусь не згадують. Натомість намагаються дуже чітко визначити дати, коли українська влада повинна виконати свою частину Мінських домовленостей.
Причому, подібна логіка прослідковується в заявах поважних європейців уже не вперше. Нагадаємо, під час свого візиту до Києва єврокомісар Йоганес Ган також переконував українську владу якнайшвидше надати особливий статус Донбасу, не чекаючи виконання бойовиками та Росією мінських зобов’язань.
Якщо ж до цього додати заяву бойовиків у Мінську, буцімто вони погоджуються припинити обстріли саме після проведення в Україні конституційної реформи, мимоволі замислишся над першочерговістю пріоритетів.
Так, у тому, що вітчизняний Основний закон — далекий від ідеалу, сумнівів немає. Конституція в її нинішньому вигляді ухвалювалася наприкінці 2004 року і, по суті, була результатом компромісу між чинним на той час президентом Леонідом Кучмою і його майбутнім наступником Віктором Ющенком. Зменшивши президентські повноваження, Верховна Рада не подбала (та й, у принципі, не могла подбати на той момент) про чимало нюансів. У результаті — владні конфлікти, котрі спостерігалися в Україні в часи президентства Віктора Ющенка, досягли апогею.
Нині ситуація також далеко не ідеальна. Але, вибачте, з якого це дива диктувати умови і принципи майбутніх конституційних змін нашій, нехай і неідеальній владі, мають бойовики?.. І чому це поважні представники ЄС висловлюються, фактично, в такому самому ключі? Ці запитання аж ніяк не є риторичними, і хочеться вірити, що українська влада, попри все, зуміє знайти на них відповіді. Принаймні, не втративши власного обличчя.
Що ж до європейців, то й вони мали б зваженіше обирати власну позицію і не давати відвертим ворогам української державності зайвого ґрунту для потенційних маніпуляцій. І без того ситуація в нашій державі — надзвичайно напружена...


Чер­го­ва «арія» ростов­сько­го гос­тя
Говорячи про українську Конституцію, не можна не згадати той факт, що більшість вітчизняних політиків так чи інакше намагалися підкоригувати цей документ, виходячи з власних інтересів. Найбільше в цьому себе проявили перші державні особи. Скажімо, Леонід Кучма, будучи Президентом України, не раз намагався наростити власні повноваження. Але як тільки до завершення його другого президентського терміну залишилися лічені дні, ні сіло ні впало, почав мріяти про розширення парламентських повноважень.
Віктор Ющенко, якому разом із владою дісталася й реформована не на його користь Конституція, на відверту узурпацію влади не наважувався. Однак постійні баталії з урядом неабияк загальмували розвиток нашої держави. І, зрештою, дали можливість прийти до влади Віктору Януковичу, в котрого на предмет узурпації влади не існувало жодних вагань.
Цікаво, що черговий телевізійний бестселер від «ростовського біженця» з’явився саме у переддень Дня Конституції. Соціальні мережі уже кілька днів рясніють абсолютно справедливим висміюванням Віктора Федоровича за його перл про «підтримку страусів»... Натомість, чимало значно знакових фраз екс-глави держави, по суті, залишилися за кадром. І даремно, адже в його нинішніх «шедеврах» приховується подальша лінія розвитку стосунків з агресивним сусідом.
Нинішній Янукович навіть зовні виглядає значно впевненіше. Його вже не можна порівняти з тим знервованим агресивним персонажем, котрий в останній день лютого минулого року ламав у прямому ефірі ручку, відповідаючи на одне із запитань журналістів.
Власне, Янукович у своєму інтерв’ю, по суті, озвучував саме путінські тези про його плани щодо Донбасу і війни в цілому. Скажімо, політолог Віктор Небоженко вважає: бесіда з журналістом ВВС є нічим іншим, як посланням країнам Заходу, котрі, з точки зору Путіна, начебто розгорнули наступ на Росію. Тож в інтерв’ю Янукович говорив про український Донбас, але на умовах, вигідних саме російському президентові.
«Добре видно, що це — не самостійні заяви, а організована PR-акція з метою передачі деяких повідомлень від президента Росії. Ці повідомлення такі: «Ми повертаємо Донбас, але ви віддаєте його тим, хто правив там завжди, тобто групі Януковича й іншим», — зазначив Небоженко. — Спроба Віктора Федоровича порівняти життя в Україні зараз і в часи його правління — це чиста демагогія. Ми прекрасно розуміємо, хто посприяв тому, щоб життя України сьогодні стало таким важким. І найбільше цьому посприяли Микола Азаров і сам Янукович. Люди б не вийшли на Майдан у 2013-му, якби життя було таке легке».
Утім, хтозна, можливо, посил Путіна, переданий через Януковича в такий доволі оригінальний спосіб, і отримав свій ефект. Як знати, чи не свідчать про це нинішні вимоги очільників Європейського Союзу активізувати тему надання окремим територіям Донеччини й Луганщини спеціального статусу, про що щойно йшлося. Хай там як, але ідея використати для цього політичну фігуру навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня, мусить бути приреченою. Принаймні, українським патріотам дуже хочеться в це вірити...


Су­пе­ре­чли­ве по­дан­ня
Тим часом, широкі дискусії викликало й рішення Президента України Петра Порошенка звернутися до Конституційного Суду з приводу тлумачення закону про позбавлення Віктора Януковича звання й статусу глави держави. Лиш тільки 18 червня цей закон набрав чинності, як наступник Віктора Федоровича поставив його під сумнів.
Чимало громадян, зокрема й з-поміж журналістів, аналізуючи такий крок Порошенка, звертають увагу на те, що він — найбільш суперечливий з моменту обрання Петра Олексійовича главою держави. Причому наміри ревізії саме цього парламентського рішення так чи інакше відбуваються в контексті підготовки до конституційної реформи.
Щоправда, у Президентській Адміністрації нашвидкуруч пояснили нинішнє рішення глави Української держави. Мовляв, після того, як Конституційний Суд ухвалить рішення щодо відповідності Конституції Закону «Про позбавлення Віктора Януковича звання Президента України», оскаржити його буде вже просто неможливо.
Принаймні, так заявив перший заступник глави Адміністрації Президента Віталій Ковальчук. За його словами, Петро Порошенко свідомо підписав закон про позбавлення Януковича звання Президента України. «Звернувшись же до КС з поданням щодо конституційності цього рішення Верховної Ради, глава держави зробив цілком очевидний юридичний хід, обґрунтований необхідністю бути упевненим, що в майбутньому цей закон не зможе бути оскарженим у будь-якому суді — ані в Україні, ані за кордоном», — резюмував Ковальчук.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».