На сьогодні в Україні 17 аеропортів мають право здійснювати авіаційні перевезення, що підтверджується відповідними сертифікатами. З них, за офіційними даними, 12 летовищ мають статус міжнародних. 20 грудня 2017 року цей список поповнив і аеропорт Полтави, якому Кабмін присвоїв статус міжнародного.

Тоді це повідомлення викликало здивування самих жителів обласного центру, більшість з яких знали, що летовище, яке перебуває в обласній комунальній власності, ледь животіє через брак грошей навіть на зарплату персоналу. І фактично не приймає і не відправляє літаків через зношеність і застарілість інфраструктури.
І раптом повідомлення про такий щедрий аванс аеропорту, який було відкрито в 50-х роках минулого сторіччя, а пасажирський термінал з’явився там набагато пізніше — лише 1984 року.

Попри те що ВВП зазвичай асоціюється з чимось загальнодержавним, податки персоніфікуються, а тіньову економіку пов’язують із кимось невідомим, усе це стосується кожного з нас, адже впливає на рівень життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Хто що передрікає
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спрогнозував зростання економіки України на 3,3% ВВП у 2019 році та 3,5% — у 2020-му. Ця поважна інституція зазначає, що українська економіка залишається стійкою до політичних чинників, але темпи її зростання як були, так і залишаються досить скромними.
Обережність міжнародних експертів пояснюється ще й тим, що вони пов’язують макроекономічну стабільність з укладенням угоди про нову програму Міжнародного валютного фонду. Це має значення й тому, що у 2020–2021 роках Україну чекають значні виплати за державним боргом.

У Київській міській державній адміністрації відбулася нарада зі столичними роботодавцями, які провадять діяльність у сфері торгівлі, щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наша робота з легалізації зайнятості у столиці буде продовжуватися й надалі, адже питання трудових відносин на сьогодні є одним із домінуючих в Україні. У всіх філіях столичної Служби зайнятості розміщено інформацію для шукачів роботи із закликом іти на легальну роботу», — розповів директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Федерація профспілок України просить Окружний адміністративний суд міста Києва зобов’язати Кабінет Міністрів України відкликати поданий до Верховної Ради законопроєкт «Про працю». Про це інформує прес-служба суду.

«До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов від Федерації професійних спілок України про визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України в частині порушення процедури погодження із СПО об’єднань профспілок проєкту Закону України «Про працю», який у подальшому зареєстрований у Верховній Раді України за № 2708 від 28.12.2019 р.», — ідеться в повідомленні.

В Україні необхідно розробити недискримінаційні положення, які б регулювали залучення жінок до роботи на виробництві зі шкідливими умовами праці. Про це заявила урядова уповноважена з гендерних питань Катерина Левченко на прес-конференції в Укрінформі.

«Важливо чітко розділити такі категорії, як заборона праці та примушування до праці. Ми маємо положення, коли чітко визначається, що заборонено використання праці, наприклад, вагітних жінок на шкідливих роботах.
Або в іншій нормі прописано, що забороняється примушування жінок, які народили дитину, до праці в нічний час. Оце чітке визначення понять є дуже необхідним для того, щоб потім вони відображались у законодавстві», — сказала Левченко.

Закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)» набрав чинності. Ухвалений 12 грудня 2019 р. Верховною Радою, він був опублікований 1 лютого 2020 р. у газеті «Голос України» і згідно із законом набирає чинності з наступного дня після опублікування.

Метою Закону є зменшення економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства України та зупинення процесу ліквідації малого та середнього бізнесу в Україні у зв’язку із застосуванням нищівних за своїм розміром штрафних санкцій.

Відмова принца Гаррі і його дружини Меган Маркл від привілеїв і обов’язків британської монархії обговорюється в медіа всебічно і детально: почавши від жовтої газети «Сан» і закінчуючи дуже обережним і далеким від пошуку сенсацій виданням «Телеграф».

І хоча багатьом спостерігачам за межами Островів уся ця історія може здаватися складною для розуміння — все ж таки йдеться про двох 30-річних осіб після шлюбу, які вирішили розділитись із батьками і стати фінансово незалежними, — у Великій Британії «відхід на свої хліби» молодшого сина принца Чарльза і принцеси Діани потряс фундамент національної ідентичності.

Це мала бути нова якість в італійській політиці, а залишилася нестійка формація, яку розривають внутрішні конфлікти.

Почалось — як завжди у випадку популістів — від жартів і політики, здійснюваної у формі перформансу. Беппе Грілло, телевізійний комік із минулою славою і скандальною репутацією, вже майже два десятиліття був на задвірках.
Медіа відсунули його на маргінес, бо він насміхався з найвищої влади. Ще у 80-х роках Грілло регулярно насміхався над Беттіно Краксі, тодішнім прем’єром: він висміював його стиль, у скетчах звинувачував у корупції і зв’язках із мафією.

Початок 2020 року зафіксував поворотний момент в історії Союзної держави Росії і Білорусі, створеної ще 1999 року. Відсвяткувати 20-річчя з часу створення «Союзної держави» фактичним економічним поглинанням Білорусі Росією не вдалося. Навпаки, Білорусь відмовилася підписувати «дорожні карти» інтеграції з Росією.
Замість цього триває нафтовий конфлікт. Помітно зменшились обсяги транзиту російської нафти білоруською територією. Напруги до сучасних білорусько-російських відносин додає транзит влади на вищих щаблях ієрархії в Москві і Мінську. Змінами до Конституції РФ зразка 1993 року вже дано старт цьому транзиту.
Формально це засвідчило, що варіант форсованого створення фактичної російсько-білоруської «конфедерації» до 2024 року, де Володимир Путін міг би стати президентом такого союзу, більше не розглядається. Не в останню чергу через небажання Олександра Лукашенка залишитись в історії останнім президентом Білорусі.

3 лютого 2020 року з візитом Україну відвідав президент Туреччини Реджеп Ердоган. Він проводить активну зовнішню політику за всіма векторами.
Помітне місце у системі координат турецької дипломатії займає й Україна. Це обумовлюється не тільки тисячолітньою історією зв’язків колишньої Османської імперії та українських земель, а й актуальні турецькі інтереси.
Туреччина продовжує складну геополітичну гру з Росією. На публіку Ердоган і Путін демонструють стабільне взаєморозуміння, але насправді не все так просто. Серйозні розбіжності між Анкарою і Москвою спостерігаються фактично за всіма питаннями.