Ніч із 8-го на 9 квіт­ня бу­ла пер­шою, яку ко­лиш­ній пре­зи­дент Бра­зи­лії, іко­на ла­ти­но­аме­ри­кан­ської лі­ви­ці, лі­дер усіх ви­бор­чих рей­тин­гів 2018 ро­ку, Лу­із Іна­сіо Лу­ла да Сіл­ва про­вів у в’яз­ни­ці.

Його прихильники все ще мають надію, що масові протести і вирок чергової судової інстанції у його справі приведуть до звільнення і можливості взяти участь у цьогорічних президентських виборах.
Коли Лула віддав себе в руки поліції, він сам сказав про себе: «Я — не людина, я — ідея». Але чи так насправді?

На Ве­лик­день від­бу­ла­ся зу­стріч лі­де­ра Пів­ніч­ної Ко­реї Кім Чен Ина і ди­рек­то­ра ЦРУ Май­ка Пом­пео, який уже був ви­зна­че­ний май­бут­нім ке­рів­ни­ком аме­ри­кан­ської дип­ло­ма­тії.

Таку інформацію повідомила газета «Вашингтон Пост» та підтвердив Рейтерс. Президент США Дональд Трамп не спростував інформації і визнав, що Америка веде переговори з Кімом на «екстремально високому рівні».
Чи це перелом? Ще ні, але значний крок у цьому напрямку.

Днями у канадському місті Торонто зустрілися міністри закордонних справ країн — членів «великої сімки». На запрошення міністра закордонних справ Канади Христі Фрілянд участь у засіданні взяв міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Український вимір засідання міністрів закордонних справ Канади, США, Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції, Японії був пов’язаний із питаннями протидії російській гібридній агресії. Напередодні зустрічі у Торонто сфокусувалися позиції щодо цього питання кожної з країн «великої сімки».

Сьо­го­дні, 27 квіт­ня, у де­мі­лі­та­ри­зо­ва­ній зо­ні, яка від лип­ня 1953 ро­ку роз­ді­ляє Ко­рей­ський пів­ос­трів на Пів­ніч­ну і Пів­ден­ну час­ти­ни, має від­бу­ти­ся са­міт глав двох ко­рей­ських дер­жав.

За тиждень до його проведення північнокорейський керівник Кім Чен Ин оголосив про згортання ракетно-ядерної програми. Також КНДР відмовилася від використання ядерної зброї, якщо не буде загрози правлячому режиму.

Пре­зи­дент Ту­реч­чи­ни Ре­джеп Ердо­ган не­спо­ді­ва­но при­зна­чив на кі­нець черв­ня до­стро­ко­ві пар­ла­мент­ські і пре­зи­дент­ські ви­бо­ри. При­чи­ни цьо­го кро­ку екс­пер­ти вба­ча­ють у на­мі­рі за­крі­пи­ти іс­ну­ючий фор­мат пре­зи­дент­ської вла­ди.

Опозиція пояснює це тим, що економічна ситуація в країні, зважаючи на фактор невизначеності подальшого перебігу сирійської війни, нестабільна. Тому турецька ліберальна опозиція вважає, що Ердоган хоче упередити негативні політичні наслідки, якщо вони проявляться у випадку дестабілізації економічного становища.

23 квітня прем'єр-міністр Вірменії Серж Сарг­сян по­дав у відстав­ку. Прем'єром він був шість днів. От­же, «ок­са­ми­то­ва» ре­во­люція, про по­ча­ток якої її лідер Нікол Па­ши­нян за­я­вив 17 квітня, перемогла.

Обурення опозиційно налаштованих вірмен викликало те, що за рік до цих подій у Вірменії відбулася конституційна реформа, яка сконцентрувала виконавчу владу у руках не президента, а прем’єр-міністра.

Шан­таж і на­хаб­не втру­чан­ня Бу­да­пеш­та в ук­ра­їн­ські спра­ви — це той ви­па­док, ко­ли про­мов­ча­ти вже не­мож­ли­во і тре­ба щось ро­би­ти. За­пи­тан­ня — що?

З Будапешта вже давно не було новин. Аж раптом із початку тижня маємо одразу дві, взаємопов’язані між собою.
Перша — Угорщина, скориставшись правом вето, заблокувала (причому вже втретє) проведення засідання Комісії НАТО — Україна на рівні міністрів, заплановане на 27 квітня. Крім того, заявила про намір заблокувати участь Президента України Петра Порошенка у саміті НАТО, який відбудеться в Брюсселі у липні 2018 року.

26 квіт­ня 1986 ро­ку о 1 год 23 хв на чет­вер­то­му енер­го­бло­ці Чор­но­биль­ської АЕС став­ся по­туж­ний хі­міч­ний ви­бух, який спри­чи­нив руй­ну­ван­ня час­ти­ни ре­ак­тор­но­го бло­ка і ма­шин­но­го за­лу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте у середині самого четвертого блока його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

В ук­ра­їн­сько­му пар­ла­мен­ті при­па­дає пи­лом за­ко­но­про­ект, кот­рий до­зво­лить пе­ре­се­лен­цям та внут­ріш­нім міг­ран­там го­ло­су­ва­ти на міс­це­вих ви­бо­рах там, де во­ни фак­тич­но меш­ка­ють.

Попри те що така ініціатива поки що не набула аж надто великого розголосу (можливо, тому депутати й не поспішають виносити її на порядок денний), переоцінити її значення вкрай складно. Адже згідно з чинним законодавством на місцевих виборах в Україні можна проголосувати тільки за місцем реєстрації — саме до нього прив’язана виборча адреса.

ФОР­МУ­ВАН­НЯ НО­ВО­ГО СКЛА­ДУ ОР­ГА­НУ, 
ВІД­ПО­ВІ­ДАЛЬ­НО­ГО ЗА ВИ­БО­РИ, ЗНО­ВУ ВІД­КЛА­ДАЄ­ТЬ­СЯ

По­при ба­га­то­обі­ця­ючі за­яви Го­ло­ви Вер­хов­ної Ра­ди Ан­дрія Па­ру­бія ми­ну­лий пле­нар­ний тиж­день так і не по­ста­вив крап­ки в дов­же­лез­ній епо­пеї під умов­ною на­звою: «Онов­лен­ня віт­чиз­ня­но­го Центр­ви­борч­ко­му». Хо­ча но­вий по­тен­цій­ний тер­мін де­пу­тат­сько­го го­ло­су­ван­ня за чле­нів ЦВК — не та­кий уже й да­ле­кий: обі­зна­ні на­род­ні об­ран­ці го­во­рять про тра­вень.