У се­лі Бі­ли­ки, що в Ко­бе­ляць­ко­му райо­ні на Пол­тав­щи­ні, от уже кіль­ка ро­ків по­спіль три­ває від­чай­душ­на бо­роть­ба там­теш­ніх жи­те­лів за пра­во ди­ха­ти сві­жим по­віт­рям.
Свої ак­ції про­тес­ту, які жур­на­ліс­ти ох­рес­ти­ли «по­ро­ся­чим» май­да­ном, се­ля­ни не при­пи­ня­ють ані взим­ку, ані вліт­ку. Пік про­тес­тів при­па­дає на теп­лу по­ру ро­ку, ко­ли не­стерп­ний смо­рід, по­єд­на­ний із літ­ньою спе­кою, на кіль­ка дов­гих мі­ся­ців огор­тає це ма­льов­ни­че се­ло.
Ко­ли у без­віт­ря­ну по­го­ду стовп­чик тер­мо­мет­ра звич­но пе­ре­по­взає за 30-гра­дус­ну по­знач­ку, здає­ть­ся, що от­руй­не ма­ре­во оста­точ­но до­б’є все жи­ве в се­лі і по­ря­тун­ку від смер­дю­чої за­ду­хи знай­ти ні­де. Смо­ро­дом яду­чо­го по­ро­ся­чо­го по­слі­ду у се­лі про­сяк­ло все — бу­дин­ки, де­ре­ва, тра­ва, лю­ди...

Май­же міль­ярд до­ла­рів до­дат­ко­вої ви­руч­ки що­ро­ку втра­чає віт­чиз­ня­ний аг­ро­сек­тор, лік­ві­ду­ючи ос­нов­ну час­ти­ну по­го­лів’я мо­лоч­них бич­ків у ран­ньо­му ві­ці, за­мість то­го, щоб від­го­до­ву­ва­ти їх до м’яс­них кон­ди­цій.

При цьому Україна має хороші умови для розвитку м’ясного бізнесу — поголів’я великої рогатої худоби, найдешевші у світі корми, географічне розташування поряд із найбільшими ринками збуту. Ринок яловичини набагато ширший за ринок свинини, яку у багатьох країнах не вживають через релігійні заборони.
Крім арабського світу, поряд з Україною перебуває і найбільший та найстабільніший світовий імпортер яловичини — Євросоюз. Доступ до ЄС цілком реально отримати, запровадивши промислове виробництво та переробку яловичини, зазначають фахівці ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).

Ни­ні в Ук­раї­ні про­жи­ває по­над 12 міль­йо­нів пен­сіо­не­рів. Циф­ра тріш­ки мен­ша, ніж 25 ро­ків то­му, але сто­їть, як за­ча­ро­ва­на, ще з ча­сів СРСР. 
У пер­ші ро­ки Не­за­леж­но­сті на­рі­ка­ли на те, що на 52 міль­йо­ни на­се­лен­ня це за­ба­га­то і по­яс­ню­ва­ли цей фе­но­мен тим, що на те­ри­то­рії Ук­раї­ни се­ли­ли­ся чи не всі від­став­ни­ки Ра­дян­ської ар­мії. Мов­ляв, їх бу­ло не злі­чи­ти та й на пен­сію вій­сь­ко­ві ви­хо­ди­ли в 45 ро­ків, тоб­то от­ри­му­ва­ли її на­ба­га­то дов­ше, ніж ін­ші ка­те­го­рії гро­ма­дян.

Па­то­ва си­ту­ація
З тих пір пройшло чверть століття. Імперія пенсіонерів не поставляє, демографічна ситуація не поліпшується (народжується менше, ніж помирає, та й літні люди не живуть довше).

Ще з 90-х ро­ків в екс­перт­но­му се­ре­до­ви­щі іс­нує дум­ка про не­ми­ну­чість кри­зи в ки­тай­сько-ро­сій­ських від­но­си­нах че­рез гео­по­лі­тич­ну кон­ку­рен­цію двох ве­ли­ких дер­жав у ре­гіо­ні Цен­траль­ної Азії.
Про­го­ло­шен­ня у 2013 ро­ці пре­зи­ден­том Сі Цзінь­пі­ном кон­цеп­ції Но­во­го Шов­ко­во­го шля­ху (НШШ) збіг­ло­ся з прий­нят­тям Мос­квою ін­тег­ра­цій­но­го про­ек­ту у фор­мі Єв­ра­зій­сько­го еко­но­міч­но­го со­юзу (ЄЕС) — обид­ва про­ек­ти зда­ва­ли­ся при­ре­че­ним на про­ти­сто­ян­ня.
Тим ча­сом ого­ло­ше­не пре­зи­ден­том Во­ло­ди­ми­ром Пу­ті­ним 16–17 черв­ня під час Пе­тер­бур­зько­го між­на­род­но­го еко­но­міч­но­го фо­ру­му «ве­ли­ке єв­ра­зій­ське парт­нер­ство» (або про­ект Ве­ли­кої Єв­ра­зії) по­ка­зує, що Мос­ква оста­точ­но об­ра­ла стра­те­гію при­єд­нан­ня до силь­ні­шо­го парт­не­ра.

Біль­шу час­ти­ну ХХ сто­літ­тя ре­зуль­та­ти пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у США ви­зна­ча­ли­ся про­ти­сто­ян­ням двох ве­ли­ких пар­тій — де­мо­кра­тів і рес­пуб­лі­кан­ців та їх­ніх сим­во­лів: не­по­ступ­ли­во­го ос­ла і мо­гут­ньо­го сло­на.

Проте у 2000 році, коли результат боротьби між демократом Альбертом Гором та республіканцем Джорджем Бушем-молодшим визначав фотофініш, помітний вплив на підсумки голосування мав пристойний результат, показаний кандидатом від Партії зелених Ральфом Найдером.
Ще раніше проти Буша-старшого у 1992 році також зіграв фактор «третьої сили» мільярдера Росса Перро, який відібрав голоси у республіканців де-факто на користь тодішнього переможця Білла Клінтона.

Су­час­на вій­на в Си­рії все біль­ше пе­ре­тво­рю­єть­ся на кла­сич­ний ва­рі­ант вій­ни всіх про­ти всіх. 30 ве­рес­ня ви­пов­нює­ть­ся рік, як ро­сій­ські вій­ська офі­цій­но при­сут­ні на те­ри­то­рії Си­рії, де во­ни во­юють на бо­ці Ба­ша­ра Аса­да. На­то­мість аме­ри­кан­ський спец­наз, ді­ючи з те­ри­то­рії су­сід­ньо­го Іра­ку, як пра­ви­ло, воює на бо­ці си­рій­ських кур­дів. Цей факт стає до­дат­ко­вим по­драз­ни­ком для су­час­них ту­рець­ко-аме­ри­кан­ських від­но­син.

Нещодавно турки ввели війська для протидії сирійським курдам та «Ісламській державі» поблизу свого кордону. Військова операція невипадково отримала від турецького Генштабу назву «Щит Євфрату», адже має за мету не допустити об’єднання зусиль турецьких курдів із сирійськими.

Аналітики світової політики розходяться в оцінках причин радикалізації поведінки нинішнього керівництва Корейської Народно-Демократичної Республіки. Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин наполегливо намагається всім довести, що він має не тільки ядерні боєзаряди, а й ракети-носії, здатні донести їх до потрібних цілей за тисячі кілометрів від КНДР.
З цієї метою країна проводить серію випробувань балістичних ракет, кожне з яких стимулює бурхливу реакцію у сусідніх країнах, насамперед у Республіці Корея та Японії. Але останнім часом не прогнозована поведінка Північної Кореї все більше дратує й Китай. Пекін дуже невдоволений тим, що північні корейці вирішили зіпсувати китайцям проведення саміту «великої двадцятки» та провести напередодні цієї історичної події чергові випробування балістичних ракет.

В Ук­раї­ні з 00:00 1 ве­рес­ня за­пра­цю­ва­ла сис­те­ма обо­в’яз­ко­во­го елек­трон­но­го де­кла­ру­ван­ня май­на дер­ж­чи­нов­ни­ка­ми.

31 серпня голова Держспецзв’язку Леонід Євдоченко передав очільнику Національного бюро із запобігання корупції Наталії Корчак атестат відповідності для системи едекларування. Увечері члени НАЗК проголосували проект рішення про прийняття на постійну промислову експлуатацію інформаційнотелекомунікаційної системи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З 1 вересня всі посадові особи, у тому числі нардепи, міністри і президент, повинні подати розширену декларацію про доходи через Інтернет.

Про­ве­де­не за тиж­день до свят­ку­ван­ня 25-річ­чя Не­за­леж­но­сті за­галь­но­на­ціо­наль­не со­ціо­ло­гіч­не опи­ту­ван­ня за­свід­чи­ло, що близь­ко 30% укра­їн­ців вва­жа­ють ко­лиш­ньо­го ке­рів­ни­ка СРСР Йо­си­па Ста­лі­на «ве­ли­ким вож­дем».
Анон­су­ючи прес-кон­фе­рен­цію, де во­но бу­ло опри­люд­не­не, ди­рек­тор Фон­ду «Де­мо­кра­тич­ні іні­ці­ати­ви» ім. Іль­ка Ку­че­рі­ва Іри­на Бе­кеш­кі­на на­пи­са­ла у со­цме­ре­жі, що го­тує до неї «не ду­же ра­діс­ний» прес-ре­ліз.
Ці да­ні ста­ли для ба­га­тьох як­що не шо­ком, то хо­лод­ним ду­шем і зму­си­ли за­мис­ли­ти­ся, чи справ­ді ми зна­ємо, що ду­ма­ють лю­ди, які не пи­шуть про це у Фейс­бук? Ми так пи­ша­ли­ся тим, що «Ук­раї­на — не Ро­сія», і тут піс­ля двох ро­ків опо­ру ро­сій­ській аг­ре­сії до­від­уємо­ся, що кри­ва­вий дик­та­тор, яко­го під­но­сять на щит в ав­то­ри­тар­ній Ро­сії, не те що не ви­кли­кає від­ра­зи у кож­но­го тре­тьо­го укра­їн­ця, а, нав­па­ки, слу­гує взір­цем дер­жав­ни­ка!
За по­яс­нен­ням ви­то­ків, при­чин і на­слід­ків цих на­стро­їв Укр­ін­форм звер­нув­ся до екс­пер­тів.

ДУМ­КА ПО­ЛІ­ТО­ЛО­ГІВ ТА ЕКС­ПЕР­ТІВ ЩО­ДО ПЕР­СПЕК­ТИВ ПО­ЛІ­ТИЧ­НОЇ ОСЕ­НІ.

ЧИ ЧЕ­КА­ТИ ВІД НЕЇ ЯКИ­ХОСЬ КА­ТАК­ЛІЗ­МІВ?

Рів­но за тиж­день стар­тує но­вий по­лі­тич­ний се­зон — 6 ве­рес­ня на­род­ні де­пу­та­ти по­вер­нуть­ся до за­ли за­сі­дань на п’яту пле­нар­ну се­сію Вер­хов­ної Ра­ди. По­пе­ред­ня за­пам’­ята­ла­ся по­лі­тич­ною кри­зою, роз­бра­том ко­алі­ції та бло­ку­ван­ням три­бу­ни.
Та по­при це, як за­явив на­при­кін­ці ми­ну­ло­го по­лі­тич­но­го се­зо­ну Го­ло­ва Вер­хов­ної Ра­ди Ан­дрій Па­ру­бій, пар­ла­мент є діє­здат­ним — ли­ше на остан­ній се­сії він ухва­лив близь­ко 450 ак­тів, тож пе­ре­ви­бо­рів не бу­де.

А що буде? Робота над помилками і праця на країну чи спроба спростувати прогноз спікера і довести, що політики у деструктиві значно сильніші, ніж у конструктиві?