Здається, що на президентських виборах 8 листопада 2016 року фактор «політичного спойлерства», як політичні технологи називають практику відбору голосів у провідних кандидатів непрохідними претендентами із більш радикальними програмами, може зіграти вагому роль.
Не в останню чергу тому, що чимало американських виборців втомилися від агресивної політичної реклами обох провідних кандидатів та готові вдатися до протестного голосування проти фаворитів за темних конячок. Принаймні поки що на початку вересня таким чином виглядає ситуація з розстановкою сил.
Соціологічні опитування фіксують дедалі більше відставання Дональда Трампа від Хілларі Клінтон. Він уже відстає від неї у ключових для результату виборів штатах, адже за багато десятиліть американської політичної історії склалася традиція голосування певних штатів традиційно за будь-якого кандидата від республіканців або демократів. Фактично боротьба йде за декілька штатів, які коливаються у своєму виборі. Але навіть у більшості з цих штатів справи Трампа виглядають кепсько.
Це також не дивно, бо Дональд Трамп створив собі образ послідовного сексиста, що є вироком у політично коректній культурі. Аби виправити ситуацію зі скандалами навколо своєї персони, він 17 серпня замінив керівника своєї передвиборчої кампанії консерватора Стівена Беннона.
Інший політичний технолог Пол Манафорт намагався виправити імпровізаційний стиль політики Трампа, але був звинувачений в отриманні грошей Партії регіонів, які ідентифікуються також як гроші Путіна. Цей скандал перекрив проблеми «Фонду Клінтонів», який також отримував кошти від іноземних спонсорів.
Навколо цих скандалів з обома провідними кандидатами соціологічні опитування свідчать, що кожен третій американець не в захваті від «вимушеного вибору» між Хілларі Клінтон та Дональдом Трампом.
Утім, поки що рекордним виглядає показник готовності американських виборців проголосувати за непрохідних кандидатів від «третіх» політичних сил. Поки це Гері Джонсон, який є кандидатом від Лібертаріанської партії США, яка виступає з радикальних неоліберальних позицій, а також активістка з охорони природи Джилл Стайн від Партії зелених США.
Зрозуміло, що жоден із цих кандидатів не має найменшого шансу стати наступним президентом США, але результати голосування за будь-кого з них можуть вплинути на підсумковий результат.
Андрій МАРТИНОВ
