Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Вересень 2016 10:11

Прогноз на політичну осінь. Горло дерти чи плуга перти?

Rate this item
(0 votes)

ДУМ­КА ПО­ЛІ­ТО­ЛО­ГІВ ТА ЕКС­ПЕР­ТІВ ЩО­ДО ПЕР­СПЕК­ТИВ ПО­ЛІ­ТИЧ­НОЇ ОСЕ­НІ.

ЧИ ЧЕ­КА­ТИ ВІД НЕЇ ЯКИ­ХОСЬ КА­ТАК­ЛІЗ­МІВ?

Рів­но за тиж­день стар­тує но­вий по­лі­тич­ний се­зон — 6 ве­рес­ня на­род­ні де­пу­та­ти по­вер­нуть­ся до за­ли за­сі­дань на п’яту пле­нар­ну се­сію Вер­хов­ної Ра­ди. По­пе­ред­ня за­пам’­ята­ла­ся по­лі­тич­ною кри­зою, роз­бра­том ко­алі­ції та бло­ку­ван­ням три­бу­ни.
Та по­при це, як за­явив на­при­кін­ці ми­ну­ло­го по­лі­тич­но­го се­зо­ну Го­ло­ва Вер­хов­ної Ра­ди Ан­дрій Па­ру­бій, пар­ла­мент є діє­здат­ним — ли­ше на остан­ній се­сії він ухва­лив близь­ко 450 ак­тів, тож пе­ре­ви­бо­рів не бу­де.

А що буде? Робота над помилками і праця на країну чи спроба спростувати прогноз спікера і довести, що політики у деструктиві значно сильніші, ніж у конструктиві?

Відповіді на запитання, з чим парламентські і нові партії увійдуть у політичну осінь, Укрінформ шукав за допомогою політологів та експертів.


Фрак­ції ко­алі­ції.
Лі­нія «фрон­ту» — кошти Яну­ко­ви­ча
Після виходу з коаліції спочатку фракцій «Самопоміч» та «Батьківщини», а потім і Радикальної партії О. Ляшка її існування дехто ставить під сумнів і вимагає оприлюднити список. Поки що його ніхто не бачив, тож ситуація нагадує діалог з відомого фільму: «Суслика видишь? И я не вижу. А он есть!»
Стосовно позиціонування у новому політичному сезоні коаліцієутворюючих фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» опитані Укрінформом політологи практично одностайні — їх діяльність буде спрямована переважно на підтримку урядових ініціатив.
— Я думаю, навряд чи від них треба очікувати якихось дуже стратегічних ідей чи прикладних програм, бо вони будуть зосереджені на вирішенні тактичних питань, — вважає ди­рек­тор Ін­сти­ту­ту со­ці­аль­но-по­лі­тич­но­го про­ек­ту­ван­ня «Діа­лог» Ан­дрій Ми­се­люк. — Оскільки осінь очікується доволі напруженою, провладним партіям, поперше, треба буде підтримувати дієздатність коаліції, яка без голосів так званих олігархічних груп «Відродження» і «Воля народу», тільки двома фракціями БПП і НФ не зможе приймати рішень, а подруге, якимось чином захищати у Верховній Раді позицію уряду в тарифному протистоянні з популістами. Тому їм вистачатиме суто тактичної роботи.
Екс-пар­ла­мен­тар кіль­кох скли­кань, а ни­ні не­за­леж­ний по­лі­то­лог Та­рас Чор­но­віл прогнозує, що обидві політичні сили у новому сезоні робитимуть серйозний акцент на антикорупційній боротьбі і досягненнях Юрія Луценка на посаді генпрокурора і пропонуватимуть законопроекти у розвиток цієї діяльності.
Водночас експерти звертають увагу і на яблуко розбрату поміж двома коаліційним фракціями — це закон про спецконфіскацію або, як його називають ініціатори, про повернення коштів Януковича. «Фронтовик» — міністр юстиції Павло Петренко днями проанонсував, що на початку вересня буде презентований законопроект про цивільну спецконфіскацію майна, який пройшов експертизу Європейської комісії.
Але чи спонукає цей факт сторони якимось чином змінити свої позиції і піти на компроміс, поки що сказати важко. Та й у пленарній залі цей законопроект не дуже у фаворі — на одному з останніх пленарних тижнів минулої сесії народні депутати відмовилися навіть включити його у порядок денний.
Та попри певні розбіжності у владних партіях коаліція збережеться, прогнозує на­уко­вий ди­рек­тор Фон­ду «Де­мо­кра­тич­ні іні­ці­ати­ви» іме­ні Іль­ка Ку­че­рі­ва, про­фе­сор На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту «Ки­єво-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія» Олек­сій Га­рань.
— Обидва її члени не зацікавлені у проведенні дострокових виборів, особливо «Народний фронт», оскільки після політичної кризи йому вдалося зберегти за собою деякі важливі міністерства, тому, я думаю, що ці дві сили будуть зберігати коаліцію, — вважає експерт.


«Опоблок» і «широка опозиція». Тарифна тема на трьох і «Самопоміч» «над сутичкою»
Особливість політичної поведінки наших парламентських партій влучно підмітив по­лі­то­лог Вік­тор Не­бо­жен­ко: вони прагнуть будьщо потрапити в парламент, а потім відразу починають шукати, на кого б перекласти відповідальність. Найкраще її уникати в опозиції, тому на цьому полі й «не втовпишся», а говорячи про опозиційні партії, слід уточнювати, яка з них мається на увазі — стара чи нова — «широка демократична».
У ході думок усіх опозиціонерів у наступному сезоні політологи не бачать великої інтриги, оскільки ще в минулому визначилося, що в центрі їхньої уваги буде тарифне питання, на якому кожна політична сила прагнутиме заробити якнайбільше балів для себе. А тому об’єднання на тарифній основі двох опозицій неможливе.
— Обидва лідери нової опозиції — і Тимошенко, і Ляшко — впевнені у своїх силах самостійно скористатися дивідендами з популістського поля боротьби з тарифами замість того, щоб ділитися ними з «Опоблоком», — вважає А. Миселюк. — Чи вдасться їм зібрати тарифний майдан, тобто вивести людей по всій країні, це під великим питанням, оскільки для цього немає передумов. Я думаю, що ці політичні сили зосередяться у медійній сфері та організації акцій у Києві.
Проте, на думку Т. Чорновола, тема тарифів у політичному сенсі має обмежений «термін придатності» — перша половина осені, доки не прийдуть рахунки за тарифами. А потім вона заглухне, тому що субсидії все ж таки спрацюють, вважає він.
Але за ці два місяці тарифна тема активно педалюватиметься і старою, і новою опозицією, які зроблять усе, щоб зчинити «серйозний неспокій» у країні. А в другій половині осені радикали Ляшка і «Свобода» будуть паралельно розкручувати тему «зради» і російськоукраїнських відносин, нібито влада завтрапіслязавтра через місяць планує протягнути закон про вибори і «здати Донбас».
— «Опозиційний блок», який намагається максимально відмежуватися від Януковича і продемонструвати, що він є новою політичною силою, буде прив’язувати себе до минулого лише у соціальноекономічній сфері, мовляв, коли ми були при владі, все було добре, а зараз усе погано, — вважає експерт. — А ще «Опоблок», уникаючи згадок про Росію, активно педалюватиме тему досягнення миру на Донбасі будьякою ціною, а по суті капітулянтства — здати всі позиції і укласти мир.
Політичну «стратегію» на новий сезон також віднедавна неофіційно опозиційної політсили «Самопомочі», напевно, можна сформулювати правилами дитячої гри: «Так» і «ні» не говорити, чорного й білого не називати».
— За час у великій політиці «Самопоміч» не сконструювала ідеї, яка вирізняла б її від інших політичних сил і дозволяла б окреслити позиціонування та цілі, — констатує А. Миселюк. — Тому в нинішній ситуації вона намагатиметься удавати із себе римейк рухівської конструктивної опозиції, повторювати безпрограшні гасла про «європейську Україну» та демократію і якомога довше утримуватися від входження у структури виконавчої влади, щоб не заплямувати себе і не втратити реноме третьої сили, яка має значний потенціал і «отот» прийде день, коли вона його проявить.
По­лі­то­лог Во­ло­ди­мир Фе­сен­ко також вважає, що позиція «Самопомочі» принципово не зміниться.
— Вони критикуватимуть Мінські домовленості й за окремими темами — уряд і президента, але, на відміну від «Батьківщини», «Опоблоку» і партії Ляшка, не вступатимуть у прямі конфлікти, щоб будьщо добиватися дострокових парламентських виборів, бо їхня мета — президентські, — прогнозує він.

Но­ві по­літ­про­ек­ти. Ан­ти­ко­руп­ціо­не­ри у ме­діа­зо­ні та «жит­тя» за ца­ря
Наприкінці минулого сезону заявку на участь у політичному житті зробили три нових проекти — партія МураєваРабиновича «Життя» та антикорупційні «прокурорська» «Хвиля» і оновлений за рахунок «єврооптимістів» «Демальянс».
За словами В. Фесенка, обидва антикорупційних проекти наразі виглядають скоріше як медійні та інформаційні.
— Так, «Демальянс» існує як партія, але поки що вся активність — у медіа, ніякої прямої політичної активності з боку цих проектів не було, думаю, що й надалі не буде, — зазначив він. — Можливо, ми побачимо з’їзди, можливо, партія СакварелідзеКаська проведе якісь заходи в регіонах, але життєвої сили, щоб позмагатися зі старожилами української політики, їм це не додасть.
По­лі­то­лог Олек­сандр Па­лій прогнозує антикорупційним проектам сумну долю.
— Оскільки вони весь час занурюються в якісь скандали і грають на одному електоральному полі, їм буде дуже важко вийти на серйозний результат, — вважає він. — Тому зараз їх появу можна розглядати як певний фальстарт і як нездатність разом працювати на спільну мету. У нас політики весь час шукають між собою суперечності, щоб нічого не робити, і, на жаль, молоді партії теж пішли цим шляхом і хочуть свою бездіяльність виправдати наявністю якихось великих або дрібних суперечностей між собою.
Партія «Життя» РабиновичаМураєва, на думку Т. Чорновола, є «стопроцентно російським проектом», завдання якого — робити те, від чого відмовився «Опоблок», — грати роль проросійської сили в Україні.
— Ми бачимо велетенські фінансові вливання в канал NewsOne, а рано чи пізно випливуть документи про фінансування цієї партії, — прогнозує Чорновіл. — Мураєв не є потужним бізнесменом, який би міг пояснити, звідки в нього взялися гроші на телеканал і потім на розкрутку партії, та ж сама ситуація і в Рабиновича — розквіт його бізнесу в далекому минулому.
Це буде, мабуть, перша після Революції Гідності відверто проросійська політична сила в Україні. Але, врештірешт, вони нарвуться на якусь заборону через Мін’юст і будуть розкручувати себе як гнаніпереслідувані, а в Росії вони стануть символом боротьби «здорових сил» проти «хунти».
* * *
Отже, політична осінь, яку політологи традиційно бачать «гарячою», уже на порозі. Чи чекати від неї якихось катаклізмів? На думку соціологів, навряд.
— Попри всі події останніх років брати участь у масових акціях готова меншість громадян, — каже за­ступ­ник ди­рек­то­ра Ін­сти­ту­ту со­ціо­ло­гії Єв­ген Го­ло­ва­ха. — Наш інститут моніторить індекс дестабілізаційності протестного потенціалу, він вираховується за складною формулою, і його різке зростання зазвичай пов’язане з якимись реальними подіями. Він тричі давав сплеск — «Україна без Кучми», Помаранчева революція і під час Євромайдану. Зараз тенденції до його зростання ми не спостерігаємо.
Надія ЮРЧЕНКО, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».