— Алер­гія: що це та­ке?
— Уперше термін «алергія» ввів австрійський педіатр К. Пірке у 1906 році. Вона походить від двох грецьких слів: allos — інший і ergon — дія.
Алергія — це неадекватна реакція організму на різні речовини, що виявляється при безпосередньому контакті з ними. Сьогодні алергічні реакції вважаються одним із найбільш поширених захворювань. При цьому надійних методів лікування, що дозволяють повністю позбутися алергії, на даний момент не існує.
Про алергії говорять тоді, коли в дію вступає імунна система і організм відповідає бурхливою реакцією і перебільшеним захистом на речовини, які самі по собі цілком нешкідливі. Тобто алергія — це підвищена чутливість, змінена відповідь організму людини на вплив певних факторів — алергенів.
— Чо­му це від­бу­ває­ть­ся?
— Викликати алергічну реакцію може все, що нас оточує: домашній пил, цвіль, комахи, латекс, побутова хімія, шерсть тварин, пилок рослин, сперма, харчові продукти, ліки, косметика і навіть холод та сонячні промені.
Один з основних винуватців алергії — гістамін. Молекули його й подібних йому речовин у великих кількостях викидаються в кров, коли, наприклад, пилок рослин провокує імунну реакцію. Результат — розширення судин, виділення рідини з дрібних судин, почервоніння шкіри.
Природа алергії багато у чому залишається загадкою. Алергія може зненацька виникнути і так само несподівано минути (на жаль, перше відбувається набагато частіше, ніж друге).
Крім того, схильність до того чи іншого виду алергії передається у спадщину, тож якщо один із батьків страждає від алергії, існує 25відсоткова ймовірність того, що у його дитини розвинеться алергія. Шанс отримати алергію збільшується до 75–80%, якщо на алергію страждають обидва батьки.
— Які про­яви алер­гії?
— Залежно від того, де і як виникає алергічна реакція, можна говорити про прояви алергії у формі риніту, кон’юнктивіту, кропив’янки, набряку Квінке, дерматиту, бронхіальної астми або анафілактичного шоку.
Якщо після зустрічі з алергеном у вас нежить, чхання, свербіж у носі — це свідчить про те, що у вас алергічний риніт. Класичними проявами алергійного кон’юнктивіту є сльози градом, відчуття піщинки в очах, печіння і світлобоязнь. Харчова алергія у дорослих проявляється порізному, аж до задухи, а в дітей — найчастіше у формі діатезу. Шкірними проявами алергії є кропив’янка і атопічний дерматит.
Найгіршим варіантом розвитку алергійної реакції є анафілактичний шок (від грец. аna — зворотний і philaxis — захист). Ця різка і важка форма алергійної реакції найчастіше виникає у відповідь на прийом ліків або на укуси комах, як правило, бджіл або ос.
При анафілактичному шоці виникає раптовий стан сверблячки, за яким негайно розвивається ускладнення дихання і шок, викликаний різким зниженням артеріального тиску.
Ознакою анафілактичного шоку є також слабкий ниткоподібний пульс, блідість і рясний піт (іноді спостерігається почервоніння шкіри). У важких випадках при анафілактичному шоці можливий набряк легенів і головного мозку, що може призвести до смертельного результату.
І вже зовсім непередбачувано поводиться організм під час вагітності: алергія або може не виявитися зовсім, або проявитися при первісній її відсутності, або при існуючій алергії у вас настане період значного поліпшення самопочуття.
— Як про­во­дить­ся діа­гно­сти­ка алер­гії?
— Про те, що починається алергія, говорять такі ознаки: нежить і сльозотеча, що виникають щороку в один і той же період, тривалий (понад тиждень) нежить, повторюваний регулярно сухий нічний кашель. При появі цих симптомів слід негайно звернутися до лікаряалерголога.
У пошуках причини ваших алергічних реакцій лікар може зацікавитися вашим місцем роботи — можливо, саме в цьому криється причина ваших страждань, або попросити почати вести спеціальний щоденник, в якому ви відзначатимете час початку алергії, прояви й можливу причину. Якщо уникати контакту з алергеном, то лікування може не знадобитися.
Щоб виявити винуватця, застосовують методи діагностики алергії: шкірні проби, метод дослідження специфічних антитіл IgE, провокаційні тести, елімінаційні тести, холодові та теплові тести тощо. Якщо ж ви хочете пройти обстеження за повною програмою і отримати максимальну інформацію про алергічні переваги вашого організму, ви можете пройти комплексне алергологічне й імунологічне обстеження.
— Як про­во­дить­ся лі­ку­ван­ня і про­фі­лак­ти­ка алер­гії?
— До цього часу не існує жодного методу лікування, який стовідсотково виліковує від алергії, тому боротьба з алергійними хворобами полягає або у придушенні самої реакції імунітету, або в нейтралізації речовин, що утворюються при алергії і викликають запалення. Однак при кваліфікованому лікуванні і дотриманні методів профілактики прояви алергії можна звести до мінімуму.
Для негайного припинення алергічного нападу існує цілий ряд ліків — антигістамінних препаратів. При важкій алергічній реакції кров очищують за допомогою методів імуносорбції і плазмаферезу.
Знаючи про свою схильності до алергії, слід завжди мати лікарські засоби із собою, при цьому з приводу їхнього вибору і застосування варто проконсультуватися з лікаремалергологом.
Найбільш перспективним методом лікування алергії є специфічна імунотерапія алергенами. Для цього людині вводять щоразу більш концентровані розчини алергену протягом декількох тижнів. Таке поступове введення змушує організм виробляти щось на зразок протиотрути. Однак процес це вкрай тривалий — до декількох років.
Для подальшого запобігання алергічним нападам залежно від їх причини лікар допоможе підібрати вам індивідуальну гіпоалергенну дієту, щоб ви не стикалися з харчовими алергенами, або скласти сезонний графік щодо вашого алергена. Можливо, він порадить вам змінити місце роботи або запропонує інші способи уникнути зустрічі з небезпечним для вас фактором.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ