У пря­мо­му ефі­рі по­ча­ло транс­лю­ва­ти­ся «Су­спіль­не мов­лен­ня». Старт про­ек­ту дав ген­ди­рек­тор «Пер­шо­го на­ціо­наль­но­го» Зу­раб Ала­са­нія. Та­кож у пря­мо­му ефі­рі ло­го­тип «Пер­шо­го» змі­ни­ли на ло­го «Су­спіль­но­го мов­лен­ня».

На презентації «Суспільного мовлення» Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про суспільне телебачення та мовлення».
Нагадаємо, Закон про суспільне мовлення Верховна Рада ухвалила 19 березня. Він визначає, що суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», 100% акцій якого належать державі.

7 квітня народні депутати України ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».
Відповідне рішення підтримали 274 нардепи.
«Метою прийняття закону є впорядкування кола осіб, які, беручи безпосередню участь в антитерористичній операції, захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, що дозволить забезпечити належний рівень соціального захисту та гарантій цих осіб», — ідеться у пояснювальній записці до документа.

Про це пре­зи­дент Поль­щі за­явив, ви­сту­па­ючи вчо­ра у Вер­хов­ній Ра­ді.

«Польща звертає увагу на цей український вибір (європейську інтеграцію) із задоволенням. Чекаємо цього з великим задоволенням. Саме такого рішення. Щоб ми пам’ятали, що творець Польської незалежної держави після Першої світової війни маршал Юзеф Пілсудський говорив з великим переконанням, що не буде вільної Польщі без вільної України. Сьогодні ми разом маємо сказати більше: не буде стабільної, безпечної Європи, якщо її частиною не стане Україна», — сказав він.
Коморовський зауважив, що українці на сході країни протистоять агресору, захищаючи не лише свою державу, а й усю Європу.
«Не можна вибачати, що в Україні є солдати, танки, БТРи та зенітні установки агресора. «З брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся». Сьогодні цієї брехні (Росії) не бачать лише сліпі. Західний світ має зрозуміти, що (йому) буде безпечно, лише коли буде безпечною Україна», — зауважив Коморовський.

На Google Art Project — віртуальній колекції мистецтва з усього світу — вперше з’явилися твори з України, повідомляє radiokultura.org. Ними стали роботи вуличних художників із фестивалю «Республіка», який щороку відбувається у Кам’янці-Подільському.
Фестиваль набув широкої популярності серед молоді. Під час заходу художники перетворюють міські ландшафти та стіни будинків на витвори мистецтва. Упродовж 2011–2014 рр. тут побували художники з Іспанії, Білорусі, Італії, Польщі, Німеччини, Росії.
Фестиваль має на меті детонувати креативність молоді та суспільства в цілому, популяризує громадський активізм і волонтерство, сприяє поступовому перетворенню депресивних районів міста на музей соціального та територіального мистецтва.

Чер­го­вий тур від­бо­ру до фі­наль­ної час­ти­ни чем­піо­на­ту Єв­ро­пи по­да­ру­вав убо­лі­валь­ни­кам кіль­ка не­спо­ді­ва­них ре­зуль­та­тів. Так, збір­на Ні­дер­лан­дів у мат­чі зі збір­ною Ту­реч­чи­ни зу­мі­ла вря­ту­ва­ти­ся ли­ше на остан­ній хви­ли­ні. Те ж са­ме сто­сує­ть­ся іта­лій­ців, які в про­ти­сто­ян­ні з бол­га­ра­ми за­би­ли за шість хви­лин до за­кін­чен­ня по­єдин­ку. А матч Чор­но­го­рія — Ро­сія вза­га­лі не бу­ло до­гра­но че­рез по­ве­дін­ку вбо­лі­валь­ни­ків.

ГРУПА А
Казахстан — Ісландія — 0:3 (0:2)
Голи: 0:1 — Гудйонсен (20), 0:2 — Б’ярнасон (32), 0:3 — Б’ярнасон (90)
Чехія — Латвія — 1:1 (0:1)
Голи: 0:1 — Вішняков (30), 1:1 — Піларж (90)

Збір­на Ук­раї­ни з фут­бо­лу про­ве­ла не най­кра­щий тиж­день у сво­їй іс­то­рії — спер­шу мі­ні­маль­но, але за­слу­же­но по­сту­пи­ла­ся іс­пан­цям у від­бір­но­му тур­ні­рі чем­піо­на­ту Єв­ро­пи, зго­дом ут­ра­ти­ла пе­ре­мо­гу в кон­троль­но­му по­єдин­ку з лат­вій­ця­ми.

Втім, хай це і звучить банально, але трагедії робити не варто, бо схема відбору на Євро-2016 передбачає, що навіть третя команда групи має високі шанси виступити наступного літа у Франції, бо вперше в історії на континентальній першості зіграють 24 команди.
Важливий поєдинок на стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан» у Севільї «синьо-жовті» провели в такому складі: П’ятов у воротах, польові гравці Хачеріді, Кучер, Шевчук, Федецький, Тимощук, Степаненко (Гармаш, 76), Ротань, Ярмоленко, Зозуля (Кравець, 32, Будківський, 90+1), Коноплянка.
Їм протистояли чинні чемпіони Європи і екс-чемпіони світу, в складі яких, щоправда, вже й не так багато лауреатів минулих першостей. У воротах господарів досі стоїть 33-річний Ікер Касільяс, компанію йому склали Піке, Рамос, Хуанфран, Жорді Альба (Бернат, 78), Бускетс, Іньєста (Касорла, 74), Коке, Сільва, Іско, Мората (Педро, 65).

Антрополог із США Бенджамен Трамбл, взявши за основу приклад болівійських аборигенів, установив, що важкий робочий день чоловіка покращує сімейні відносини ввечері.
Було досліджено рівень гормонів в організмі болівійських аборигенів, які присвятили себе полюванню. У них брали проби слини вранці (перед виходом на полювання), під час полювання і відразу після повернення додому. Виявилося, що чим важчим і насиченішим був робочий день того чи іншого мисливця, тим більшу турботу він був схильний виявляти, повернувшись до сім’ї.
Причина цього криється у виробленні таких гормонів, як тестостерон і окситоцин. Перший, як відомо, є основним чоловічим статевим гормоном і пов’язаний з агресивною поведінкою і конкуренцією. А ось гормон окситоцин відповідальний за любов, турботу і взаємодопомогу. Фахівці з’ясували, що чим вище піднімався рівень тестостерону вдень, тим більшим був показник окситоцину ввечері.
Вважається, що ці гормони один з одним конфліктують, проте у даному випадку видно їхню взаємодію. Уся справа в соціальних функціях. Удень мисливець має бути агресивним, а після повернення додому, навпаки, виявляти турботу про своїх близьких.

Хто не чув про ско­лі­оз? На­їв­ним здає­ть­ся за­пи­тан­ня. Але не по­спі­шай­те ствер­джу­ва­ти, що вам не по­тріб­ні жод­ні роз’­яс­нен­ня. Не все так прос­то і лег­ко, то­му ми звер­не­мо­ся за по­ра­дою до фа­хів­ця-ор­то­пе­да — до­цен­та, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Ан­дрія Яц­ке­ви­ча.

— Отже, що таке сколіоз із наукової точки зору?
— Усе просто: бічне викривлення хребта називається сколіозом. У чистому вигляді воно може спостерігатися у початковому періоді розвитку деформації. Зазвичай же воно поєднується з обертанням хребта навколо вертикальної осі (торсією), розвитком кіфозу і утворенням деформації грудної клітки (реберний горб). Тому захворювання називається кіфосколіозом з утворенням реберного горба або без нього.
— А які причини розвитку сколіозу?

Не­за­ба­ром ви­пов­нить­ся 70 ро­ків, як за­кін­чи­ла­ся Дру­га сві­то­ва вій­на. На­шим бать­кам і ді­дам, кот­рі зла­ма­ли хре­бет фа­шист­сько­му зві­ро­ві, і в страш­но­му сні не мог­ло при­ма­ри­ти­ся, що ми­нуть де­ся­ти­літ­тя, і в ук­ра­їн­ській зем­лі хо­ва­ти­муть їх­ніх ону­ків і пра­вну­ків, які за­ги­нуть у бор­ні з та­ки­ми ж ону­ка­ми і пра­вну­ка­ми їх­ніх ко­лиш­ніх од­но­пол­чан — ро­сій­ськи­ми сол­да­та­ми та бо­йо­ви­ка­ми.

Неоголошену війну, розв’язану проти нас, устигли назвати гібридною. Та якою б вона не була, а війна ця вже залишила свій кривавий слід у багатьох українських родинах: за інформацією книги «Пам’яті загиблих», одним із редакторів якої є заступник директора Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко, станом на 1 лютого 2015 року на сході країни загинуло 1750 солдатів і офіцерів Збройних Сил та інших військових формувань нашої держави.
На жаль, доля багатьох захисників України невідома. Адже навіть представники силових відомств, коли йдеться про кількість тих, хто потрапив у полон чи пропав безвісти, називають різні цифри...
Серед тих, хто займається з’ясуванням доль українців, дані щодо яких невідомі, є і пошуковці-добровольці. Про цю надскладну та благородну справу кореспондент «ДУ» попросив розповісти Ярослава Тинченка, який докладає титанічних зусиль, щоб в Україні не були невідомих воїнів.

Свою пер­со­наль­ну ви­став­ку в сто­лич­но­му Бу­дин­ку ху­дож­ни­ка майс­три­ня Люд­ми­ла Ку­бай без­пре­тен­зій­но на­зва­ла «Вес­ня­ні на­строї». А ви­йшла роз­ма­їта і гли­бо­ка за фі­ло­со­фією екс­по­зи­ція! Су­час­на і вод­но­час про­сяк­ну­та на­род­ною каз­ко­віс­тю, би­лин­ніс­тю, на­си­че­на об­ра­за­ми олюд­не­ної при­ро­ди, бар­вис­ти­ми спа­ла­ха­ми ма­гіч­ної де­ко­ра­тив­но­сті.

Виставка універсальної Людмили Кубай — це олійний живопис, акварелі, батіки, гобелени, вишивки і витинанки. Дивовижна суміш утилітарності, камерності, інтимності, душевної теплоти і високих узагальнень, інтелектуальних проривів, утім, в обгортці дуже жіночних, щемливих і напрочуд світлих і радісних почуттів.
До улюблених сюжетів мисткині належить тема змін пор року, які вона відтворює в різних техніках. «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима» — це назви і циклу живописних картин, і циклу батіків, і циклу гобеленів. Однак вона ще більш детальна в циклі з 12 батіків, кожний з яких уособлює конкретний місяць: їх майстриня трактує не просто винахідливо, піднесено-лірично, а й із великим знанням природи, погоди, біології, історії і... казок.
Народно-декоративна, реалістично-імпресіоністична Людмила Кубай має потужне підґрунтя — в її біографії надзвичайно мальовничі Львівщина, Тернопілля, Чернівецька область. Київ остаточно сформував її світогляд.