На полицях моєї бібліотеки зібрано близько тридцяти книг Галини Сагач. Серед розмаїття цих книжок — наукові видання, які мають суттєве значення для розвитку сучасного мистецтва риторики на засадах християнської етики. Автор усього цього книжкового багатства — відомий учений, людина християнського світогляду, великого фахового обдаровання, носій української національної ідеї — Галина Сагач. Усі її праці нині на часі і надовго ще залишаться животворящими джерелами для вивчення й прогнозування нашого майбутнього. 

Книга Галини Сагач «Храм Слова» — це її духовний вимір. Книга, яку хочеться читати й переповідати. Книга спостережень, міркувань, наукових узагальнень, книга-заклик до Соборності, до взаєморозуміння й духовної співпраці усіх, хто відданий Богу й українському народу.

Нещодавно на вітчизняному агростраховому ринку відбулася зовсім не пересічна подія. Наприкінці минулого року Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку) та Українська аграрно-страхова компанія (УАСК) підписали Договір про співпрацю. Сторони взяли взаємні зобов’язання, виконання яких сприятиме не лише подальшому розвитку згаданої компанії, а й поліпшенню загальної ситуації на агростраховому ринку. 

Детальніше про договір та його значення розповідає голова правління ПрАТ «Українська аграрно-страхова компанія» Василь Назаренко.
— Що передбачає Договір про співпрацю?
— Проект IFC «Розвиток агрострахування в Україні» працює з 2007 року. Це не так багато. Водночас за такий короткий час він зумів зробити чимало. Та головне, чого зумів домогтися,— започаткувати в Україні засади західної культури агрострахування.

Аналізуючи наприкінці минулого року на засіданні Ради регіонів, куди прийшли міністри, очільники центрального апарату виконавчої влади, стан справ в Україні, глава держави В. Янукович зробив критичні висновки. При цьому з’ясувалося, що його погляди суттєво відрізняються від оцінок керівника уряду М. Азарова. 

Однією з ключових проблем В. Янукович вважає порушення прав і свобод громадян, а також корупцію, яка останніми роками наскрізь пронизала українське суспільство. Про корупцію все голосніше говорять не тільки підприємці, а й звичайні люди. Главу держави уважно слухав М. Азаров, який наступного дня звітував про свої успіхи і запевняв, що українцям не варто боятись економічних негараздів — країна просувається до кращого життя.

Проблеми в місцях позбавлення волі не нові. Особливе занепокоєння вони викликають у пенітенціарній системі, адже через її установи проходить немала частина нашого суспільства. Закритість цієї сфери призводить до того, що оптимістичними звітами про поліпшення маскують відсутність необхідних реформ. Що там відбувається насправді? 

Чому інспектори полюбили Україну?
Новий рік для когось — спроба почати життя з чистого аркуша, для когось — старт для роботи над помилками. Який шлях оберуть керівники закладів місць несвободи?
Про те, що відбувається у в’язницях та інших установах Державної пенітенціарної служби (ДПтС), інформація надходить (якщо надходить) від адвокатів і родичів тих, хто там перебуває.

Кишинів почав переговори з Євросоюзом у 2011 році, коли Україна вже завершувала переговори щодо Угоди про асоціацію. І завершив їх протягом неповних двох років. Каміль Цалус, аналітик Центру східних досліджень, переконує, що позиція лідера європейської інтеграції — це радше ефект дуже доброго піару в Брюсселі. ЄС сприймав багато рішень молдавського парламенту і уряду з тим більшим розумінням, чим слабшими були надії, пов’язані з Україною. Навіть не було реакції, коли тамтешні правителі маніпулювали виборчим законодавством. 

Лідер поміркованої турецької ісламістської партії Реджеп Ердоган більш як десять років перебуває при владі в країні. Сам цей факт, здається, заперечує ідеологічні настанови, на яких творив світську турецьку державу Мустафа Кемаль Ататюрк. Але насправді прихід поміркованих ісламістів до влади в Туреччині є свідченням історичного успіху курсу, який у 1923 році намітив для країни Ататюрк. 

«Це така дата, що її виучуватимуть напам’ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». 
Йдеться про 22 січня 1919 року — саме того зимового дня у тяжкий час війни й розрухи в Золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії у присутності десятків тисяч людей було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Так уперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу. 

Схоже, що громадяни нашої держави вже остаточно відійшли від різдвяно-новорічних канікул. Принаймні, політичне життя в Україні упродовж нинішнього тижня вступило у своє звичне «протестантське» русло. Причому, неабиякий імпульс до цього було зроблено ще минулої п’ятниці, коли Києво-Святошинський районний суд оголошував вирок у справі так званих васильківських терористів, котрим, нагадаємо, інкримінували підготовку до підривання демонтованого раніше пам’ятника Леніну в Борисполі. 

Після капітального ремонту оновлену експозицію відкрив Художній музей в історичному центрі Луцька, повідомляє i-pro.kiev.ua. Картинна галерея розташована у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому 1789 року на руїнах княжого палацу на території визначної пам’ятки фортифікаційного мистецтва XIV ст. — замку Любарта. 

Нині змінено план внутрішнього простору музею, розширено площу для презентації творів мистецтва, вдосконалено технічне функціонування споруди, створено сучасне внутрішнє освітлення та надійну систему охорони. І найголовніше — перед глядачем розгорнуто давноочікувану експозицію у шести залах. Більшість картин відреставровано та оформлено в нові рами. Колекцію започаткували у XVI ст. магнати Радзивілли. Вона постійно поповнювалася й тепер є однією з найкращих та найцікавіших мистецьких збірок в Україні.

Підготовка збірної України з біатлону до Олімпійських ігор у Сочі виходить на фінішну пряму. Зараз саме цей старт диктує всі рішення тренерського штабу — про склад естафетних четвірок чи участь біатлоністів в окремих гонках, про пропуски цілих етапів чи зняття з дистанції просто під час конкретного змагання. 
Світовий біатлонний пелотон зараз перетинає екватор своєї січневої сесії. Зазвичай до післяноворічних етапів Кубка світу увага особлива — Обергоф, Рупольдинґ і Антхольц мають своє чітке місце в календарі сезону і є своєрідним змаганням у змаганні. Свого часу ці етапи об’єднувалися у Biathlon Trophy — міні-турнір, переможці якого отримували значно більші призові, ніж на інших етапах Кубка планети.