Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Серпень 08, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Лютий 2014 02:00

Фінансова «подушка»

Rate this item
(0 votes)

Минулий рік для банківської системи був непростим, але динамічним і успішним (чого не можна сказати про економіку країни). Серед ключових тенденцій експерти відзначають значне зростання гривневих депозитів, зменшення готівкових розрахунків, скорочення частки проблемних кредитів. На відміну від попередніх років, осінь 2013-го не викликала дефіциту ліквідності й валютних коливань. 

Банківська система досягла високої капіталізації завдяки прискіпливим аудитам, програмі рекапіталізації, яка вимагала контролю капіталізації. Її загальні активи зросли на 140 млрд — до 1 трлн 410 млрд грн. Упродовж року їхня структура зазнала певних змін. Зокрема, зменшилася питома вага міжбанківських кредитів — з 3,10 до 2,38% та коррахунків в інших банках — з 11,14% до 10,26. Зросла частка кредитів — з 59,44 до 61,14% та цінних паперів — з 7,08% до 8,98.


Змінилась і структура зобов’язань. Повагомішав обсяг коштів до запитання клієнтів — із 20,02 до 21,04% та знизилася частка коштів банків — з 19,84% до 16,95.
Обсяг капіталу 128 банків на початок цього року досяг 175587,4 млн євро, результат діяльності — 68,0 млн грн. Торішній прибуток 91 банку становив 185,7 млн грн, позаторік — 711,4 млн. Загалом система отримала 2,5 млрд прибутку. Два роки поспіль вона показує позитивні результати. Фінустанови одержали торік 61,42% доходів від кредитів підприємствам; 22,04% — фізособам, 7,58% — від цінних паперів, 2,26% — від розміщення коштів в інших банках.
Більш стабільними стали комісійні доходи (14,62%) через те, що населення активно користується банківськими послугами. Банкіри за те, аби наші співгромадяни активно долучались і до безготівкових розрахунків. Це призведе до збільшення ресурсів у банківській системі, дозволить їй ефективніше фінансувати економіку, зменшити відсоткові ставки за кредитами. Вони зараз високі (на рівні 20%) і відсікають рішення багатьох потенційних позичальників щодо залучення банківського фінансування на розвиток бізнесу, а також стримують обсяг позик, які фінустанови можуть запропонувати клієнтам.
До речі, за статистикою, за три торішніх квартали обсяг безготівкових платежів за платіжними картками зріс на 75%, а готівкових розрахунків — на 16%. Цьому сприяло те, що у вересні НБУ обмежив готівкові розрахунки сумою у 150 тис. грн. Але банківська система та її клієнти досить швидко адаптувалися до цього ліміту, частіше почали розраховуватись за допомогою Інтернету. В Європі готівковий ліміт обмежується 1–3 тис. євро. Україні переходити до таких сум зарано, вважають банкіри. Доцільно знизити ліміт до 100–50 тис. грн, це збільшить прозорість руху коштів.

Довіра
Населення почало більше довіряти національній валюті, зменшився рівень доларизації економіки з 50% до 43%. Протягом року після кризової осені 2008 року люди забрали з банків 3,7 млрд грн. Потім ситуація змінилася на краще, українці знову повірили банківській системі, впродовж наступних трьох років суми на їхніх депозитних рахунках зростали на 12,8–28,5%. Лише у 2009 році вони збільшилися у 2,1 разу — до 214,1 млрд грн. Найсуттєвіше повагомішали депозитні портфелі торік — на 72,7 млрд грн до 441,9 млрд. Це значить, що банківська система стала надліквідною. Причому люди більше несли нацвалюти (58%) і на триваліший час. Якщо раніше довіряли свої заощадження на два-три місяці, то згодом на півроку і рік.
Їм було вигідніше відкривати гривневі депозити, бо доходи були вищими, ніж за валютними. Для банківської системи вклади населення після кризи стали основним джерелом ресурсів. До кризи активно розвивався ринок міжбанківського кредитування, чимало банків випускали власні бонди. Нині фінустанови змушені знаходити ресурси у своїй країні та й людям нікуди вкладати свої кревні — накопичувальних програм від недержавних пенсійних фондів немає, довгострокове страхування нерозвинуте.
А ставки за депозитами в Україні — одні з найвищих у світі. У 2011 році за річними вкладами вони зросли на 2,7%, позаторік — на 4,3%. У 2013-му при нульовій інфляції доходи за депозитами в середньому були майже 20%, найвищі — 24%. До того ж вони не оподатковуються, а Фонд гарантування вкладів гарантує за банківських негараздів виплатити 200 тис. грн вкладеного.
Маючи ресурсну базу в основному у нацвалюті, фінустанови й кредитували переважно у гривні. У минулому році банки видали суб’єктам господарювання позик утричі більше, ніж позаторік (+90 млрд грн). Уперше за останні п’ять років зросло кредитування населення (+5,9 млрд грн). Якщо до кризи 2008 року люди активно зверталися до банків за позиками, аби купити квартиру чи авто, то потім їх апетити різко скоротились.
У результаті у 2009–2012 рр. банківський кредитний портфель змілів із 241,3 до 187,6 млрд грн. Різниця між обсягом депозитів і кредитів населенню досягла історичного максимуму — 248 млрд грн. Банки переорієнтувались із довгострокових кредитів на споживчі. Люди за позичене купували здебільшого товари довготривалого користування. Крім того, їх тішило зменшення ставок за кредитами на 2–3%, бо вартість банківських пасивів впала на кілька відсотків, і це дозволило знизити кредитні ставки.
Минулий рік став переломним у роботі з проблемною заборгованістю, поліпшилась якість кредитного портфеля. Продовжувала зменшуватися заборгованість за негативно кваліфікованими кредитами (-16 млрд), зараз їх менше 14% усієї кредитної заборгованості. Багатьом банкам удалося вибудувати схеми повернення позик, які були видані у 2007–2008 рр. (у період валютного кредитування), і згодом у людей виникли проблеми з їх погашенням.
Чимало банків запропонували ринку нові програми, які дозволяли знайти компроміс між інтересами боржників і фінустанов. Відтак грошові ресурси від погашення прострочених позик спрямовувалися на нові кредити, в першу чергу для реального сектора економіки.

Сподівання
Банкіри сподівалися, що торішні позитивні тенденції розвиватимуться і цьогоріч. Фінустанови суттєво нарощуватимуть капітал, збільшуватимуть обсяги активів, поліпшуватимуться кількісні і якісні показники. Депозитна база буде стабільною, навіть спостерігатиметься профіцит грошових ресурсів. Банківська система міцнішатиме, купуватиме державні цінні папери, розвиватиме кредитування.
На жаль, на початку цього року ситуація змінилася — через політичні обставини вкладники почали забирати з банків свої кревні (-3,8 млрд грн, або 0,86%). Політична ситуація негативно вплинула на банківський бізнес: фінустанови зменшили темпи кредитування. У січні портфель кредитування фізосіб скоротився на 1 млрд грн. Аби поповнити ліквідність, банки були змушені підвищувати депозитні ставки. Нині вони сягають 25% річних. Варто нагадати, що наприкінці грудня зменшився приплив депозитів, потім ситуація вирівнялася, відновилася довіра до банків. Для людей важлива фінансова стабільність, тому треба її зберігати.
Банківська система є частиною загальної економічної системи, вона сприяє активізації економічних процесів, підтримує реальний сектор економіки. Її успішна торішня робота дала можливість зменшити темпи падіння в реальному секторі, кредитування підприємств зросло на 15%, тоді як загальне кредитування додало лише 11%. Утім, результати могли бути суттєвішими, якби НБУ та комерційні банки мали можливість зосередитися на кредитуванні реального сектора, а не працювати у пожежному режимі фінансування дефіциту держбюджету.
Торік промисловість упала на 4,7%, металургійна галузь — на 5,8%, машинобудівна — на 13,8%. Ці сектори економіки потребували дешевих кредитних ресурсів. Досягти економічного зростання без достатньої кількості грошей неможливо. Бюджет-2013 був розрахований на курс 8,3 грн за долар. У 2013-му мали нижчий курс та інфляцію. У результаті державна скарбниця отримала значно менше доходів від реального сектора економіки. НБУ доклав чимало зусиль, аби підтримувати фінансами держбюджет.
Те ж саме робили і банки, їм довелося купити на 50 млрд грн більше облігацій внутрішньої державної позики, аби профінансувати держбюджет, замість того, щоб спрямувати ці гроші на кредитування економіки. На жаль, у банківської системи залишаються проблеми, пов’язані з правоохоронними та судовими органами, формуванням резервів, обсяг яких впливає на фінансовий стан банків, їх дохідність і можливість здійснювати більше активних операцій.
Для учасників фінансового ринку дуже важлива передбачуваність у роботі, прогнозовані відносини з реальним сектором економіки, довіра, подальша робота з покращення якості кредитного портфеля і скорочення обсягів негативно кваліфікованих кредитів. Банки мають гарантувати своїм клієнтам обіцяні прибутки за депозитами. Експерти кажуть, що особливого негативу додає нереформованість економіки, яка працює неефективно. Більше 40% підприємств показали негативні фінансові результати.
У них немає нових ідей та ефективних інвестиційних проектів, які б сприяли не зростанню кредитів, а збільшенню обсягів виробництва й добробуту людей і для яких банки могли б запропонувати позики. Банкіри погоджуються, що підприємствам легше працювати, коли є дешеві кредити. І вважають, що держава повинна стимулювати банківське кредитування програмами держгарантій, аби за виникнення проблем із ліквідністю банки могли отримати підтримку. Тоді великі суми підуть на фінансування економіки від фінустанов.

Новації
Коливання курсу, підкреслюють експерти, — це відображення макроекономічної ситуації. Тож нині особливо важлива якість макроекономічного прогнозування і планування. Зокрема, добробуту людей, інвестицій, інфляції, економічного зростання. Необхідно думати над удосконаленням визначення курсу нацвалюти. Торік віддавали перевагу стабільності. Валютний курс не є основним чинником економічної стратегії, переконані банкіри, він важливий для експортерів та імпортерів.
Бюджет-2014 передбачає економічне зростання 3%, в умовах стагнації виробництва це неможливо. Банки не можуть кредитувати підприємства, які не мають виручки, інвестиції підприємств скорочують в основні фонди. Торік фінустанови переважно видавали позики великим підприємствам, а не малому бізнесу на розвиток підприємництва.
У Нацбанку вирішили посприяти стабільності банківської системи, своєчасності банківських розрахунків, у тому числі за зовнішньоекономічними контрактами та пов’язаною з ними господарською діяльністю. І 7 лютого прийняли постанову № 49 «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій». У ній ідеться про те, що купувати валюту за дорученням юросіб та фізосіб-підприємців банк може лише після того, як зарахує кошти в гривнях на окремий рахунок.
Із цього рахунка кошти можна перераховувати для купівлі інвалюти не раніше шостого операційного дня після зарахування гривень на рахунок. Постанова Нацбанку націлена на те, щоб загальмувати попит на валюту, і негативно вплине на підприємства, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю — експортерів та імпортерів, кажуть експерти. Адже невідомо, який буде курс через шість днів.
Якщо він зросте, то зарахованої раніше нацвалюти може не вистачити для купівлі необхідної валюти. Коли знизиться, то експортери недоотримають гривневу виручку, конвертуючи інвалюту в національну. У суб’єктів господарювання можуть бути проблеми з погашенням кредитів чи розрахунками з партнерами. Підприємці кажуть, що НБУ позбавив їх можливості скористатися власними коштами в день їхнього отримання на розрахунковий рахунок.
Запровадження цієї норми може спричинити посилення негативних тенденцій в економіці. Можливе виникнення корупційних схем на ринку валютних операцій. Значна частина українських виробників, які експортують свою продукцію, використовують імпортну сировину та комплектуючі. Для них обмеження на придбання іноземної валюти матиме негативний ефект. Не сподобалися нововведення НБУ й іноземним інвесторам, оскільки вони значно обмежують їхню діяльність. Іноземці не можуть вчасно виконувати свої зобов’язання перед партнерами.
Нині Україні, як ніколи, потрібні інвестори, а їм необхідна довіра до економічних і фінансових процесів і подій. Нові обмеження НБУ негативно позначаться і на діяльності страхових компаній. Приміром, громадяни, які застрахували своє життя, можуть не отримати вчасно виплат, які їм конче потрібні.
У Нацбанку запевняють, що мають достатньо ресурсів для того, аби своєчасно виконувати зобов’язання перед своїми клієнтами, забезпечувати безперебійне підкріплення фінустанов готівковими коштами в нацвалюті на всій території України. Незважаючи на складні умови, НБУ і банківська система працюють у звичайному режимі, система електронних платежів НБУ діє без збоїв. Захист інтересів вкладників в НБУ називають головним пріоритетом.
Водночас деякі банки ввели обмеження за сумами зняття готівки в банкоматах. Дехто з українців не одну годину провів біля банкомата та банківських кас, бажаючи отримати свої кревні. Такі рішення були прийняті, аби банкомати могли скоріше обслуговувати всіх клієнтів, і вони тимчасові, кажуть банкіри. Експерти нагадують, що торік банки створили фінансову подушку безпеки, набравши 72,7 млрд грн депозитів.
Зараз, коли частиною населення опанували панічні настрої, фінустанови зберігають стабільність, маючи на резервних рахунках 22 млрд грн. Цього достатньо, аби підтримувати ліквідність банківської системи, щоб вона могла проводити розрахунки, виконувати зобов’язання перед фізичними та юрособами.
До того ж НБУ заявив, що готовий надати банкам рефінансування, аби ті могли спокійно працювати. Причин для хвилювання немає. Пік політичної кризи Україна пройшла. Знецінення гривні має політичну складову, яка створює негаразди в економіці. До нього призвела і паніка щодо невизначеності долі країни й економіки.
Після того як політична криза почне вщухати, можна розраховувати, що курс нацвалюти зміцниться до 8,6–8,7. А якщо почнуть надходити зовнішні фінанси, може опуститися до 8,5. 
Головне — треба зберігати спокій.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».