Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Травень 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Лютий 2014 02:00

Сирія – ісламська держава?

Rate this item
(0 votes)

Війну в Сирії нині ведуть між собою фракції ісламських фундаменталістів. Захід онімів: не знає, кого підтримати, бо боїться визнати, що режим Асада є меншим злом. 
Якщо виграють групи, пов’язані з «Аль-Каїдою», Захід буде змушений вдатися до інтервенції.
Ще півроку тому було важко собі уявити, що можна говорити про війну в Сирії, не згадуючи про Башара аль-Асада. Президент залишається важливим гравцем. Його війська контролюють значні території південної і західної частини країни, в тому числі столиці. Але ситуація на лінії «режим — опозиція», яка вже протягом тривалого часу здається стабільною, втратила значення. Головно через те, що не зрозуміло, хто має продовжувати боротьбу з урядом у Дамаску.
Коли у березні 2011 року сирійці повстали проти репресивного уряду Асада, йшлося зовсім не про релігію, а про справедливість, гідність і права людини. Опозиція створювала різні ради, групи, коаліції і армії — прозахідні, просаудівські, прокатарські. Але над жодною з них не майорів відкрито прапор ісламу. Наплив джихадистів у Сирію здавався фактом, не вартим значної уваги.


Лише коли війна відзначила дворічний ювілей, з’явився третій актор: «Аль-Каїда». Групи, які декларували свою вірність її керівнику Айману аз-Завахірі, поволі почали здобувати територію, зазвичай відбиваючи її не з рук режиму, а у поміркованої опозиції. Цивільним вони давали надію на порядок, непереконаних карали з небаченою жорстокістю.
Раптом виявилося, що нинішня світська опозиція разом з її збройним плечем — Сирійською Вільною Армією (СВА), з якою Захід пов’язував сподівання, запрошував на конференції, навчав і годував, розтанула, як сніг на сонці. Командири один за одним наввипередки покидають СВА і записують свої підрозділи у шеренги фундаменталістів, які зовсім не мріють про демократичну Сирію, а лише про пуритансько-ісламську. Ніхто не хоче бути разом з аутсайдерами.

Лицарі Корану
Напрям визначила «Аль-Каїда», представлена в Сирії, передовсім, Ісламською Державою в Іраку і Леванті (ІДІЛ). Група, чисельність якої становить шість тисяч бойовиків, складається переважно з іракських сунітів, до яких долучилися кількасот бойовиків із Заходу та інших ісламських держав. Їх підтримують ресурсами, зібраними в Іраку. За даними американського експерта Кріса Лунея, щомісяця ІДІЛ збирає там п’ять— вісім мільйонів доларів.
За останні місяці чорно-білий прапор ІДІЛ почав з’являтись у чергових містечках Східної і Північної Сирії, звідки джихадисти витиснули СВА, конфісковують зброю, відрізають лінії постачання, ставлять контрольні пости і встановлюють власну адміністрацію.
У понад півмільйонному місті Ракка вони з’явилися 14 травня. Щоб не було сумнівів, хто тепер керує, першого ж дня розстріляли трьох чоловіків. Фанатики-ісламісти дозволили місцевим журналістам записати на відео страту, а незабаром заснували власну газету і самі почали створювати відеокліпи, які публікують на YouTub. З цього часу 60 місцевих журналістів зникли. Живі вважають, що їхні колеги були захоплені джихадистами.
Командири ІДІЛ ввели жорстокі покарання також за неналежну набожність і взяли під свій контроль економіку Ракка: міськими службами, виробничими закладами і розподілом та продажем продовольства. Ця схема повторювалась у кожному, зайнятому бойовиками ІДІЛ, містечку.
Виснажені війною сирійці з надією вітали лицарів Корану — підтримуючи кожного, хто забезпечить їм ситість і безпеку, — як від режиму, так і від безвольного правління СВА. Але підтримка ІДІЛ була недовгою. Багатьом не сподобався фанатизм нових правителів, особливо чужоземців за їхніми спинами. Бойовики «Аль-Каїди» не йдуть на компроміси, успішно наживають собі ворогів. Командирам конкурентної опозиції вони можуть відрізати голови і виставляти на публічний огляд.

Хто бореться з «Аль-Каїдою»?
Маловідомі куліси виникнення коаліції, яка несподівано кинула виклик поплічникам «Аль-Каїди». Контрнаступ мусив бути добре спланованим. У січні в Алеппо відбувся наступ на позиції ІДІЛ, бої поширилися на провінції Ідіб, Ракка і Дайр-аз-Заур.
У Ракка опозиція захопила в’язницю ІДІЛ і звільнила 50 в’язнів, але що робити з тисячами інших, серед яких — західні журналісти і працівники гуманітарних організацій?
Через кілька днів ІДІЛ пішов у контратаку. Його тактика — замахи самогубців і заміновані міста. Мешканці Ракка, з якими розмовляли журналісти, сказали, що місто повністю паралізоване, на головній площі лежать тіла, нема ні води, ні струму, не працюють навіть шпиталі і пекарні. Лідери ІДІЛ пообіцяли відрізати голову кожному, хто підтримує коаліцію опозиції.
Не зовсім відомо, хто воює з «Аль-Каїдою». Найчастіше говорять про Ісламський фронт, але щоденно з’являються нові назви: Сирійський революційний фронт, Армія моджахедів...
Стався якийсь «великий вибух», після якого невідомо, що залишиться. Відомо лише, що сирійці ще є. Більшість бойовиків мусила належати до раніше існуючих груп, передовсім до СВА, але нині вони вважають себе салафітами, прихильниками пуританської інтерпретації Корану, і хочуть встановити в Сирії ісламський режим, тільки свій, власний, а не іракський. Десь між ІДІЛ та Ісламським фронтом міститься Фронт ан-Нусра, який декларує вірність Аз-Завахірі, але після невдалих переговорів приєднався до боротьби проти іракців. На відміну від ІДІЛ, Фронт ан-Нусра складається, головним чином, із сирійців, загартованих у боях з режимом Асада.
Схоже на те, що ісламські фундаменталісти цілковито перехопили контроль над повстанням у Сирії. Хоча так може лише здаватися. Деякі експерти вважають, що релігійні гасла — це лише тактичний прийом. Ідеться про припинення чисельного зростання радикальних груп, які вважаються сирійцями, найбільш ефективними у боротьбі з режимом. У приватних розмовах бойовики та ідеологи часто критикують радикалів...
А може навпаки? Радикали воювали у шеренгах СВА, не демонструючи занадто свого радикалізму (хоча нерідко він виходив нагору), бо розраховували на підтримку Заходу? Підтримка не надійшла, тому більше не потрібно було нічого вдавати.

Менше і більше зло
Важко собі уявити, щоб Асад виграв війну, але найближчим часом не вбачається жодних можливостей вирішення конфлікту. Його перемогою вже є перебування у Дамаску, напевно, ще протягом не одного року. Розлючені і повністю маргіналізовані сирійські ліберали розповідають, що ІДІЛ був створений його режимом.
Найближчі тижні покажуть розстановку сил. Можна сподіватися, що виграють ті, «кращі» фундаменталісти, хоча те, що на цей момент ІДІЛ перебуває в наступі, небагато важить. «Аль-Каїда» просто так не піде — вона має запаси, може вислати підкріплення. Наприкінці січня ІДІЛ показав свою силу, захопивши іракське місто Фаллуджа, але за допомогою США іракський уряд відбив його.
Якби, всупереч оптимізму більшості коментаторів, «Аль-Каїда» виграла конфронтацію в Сирії, Захід був би змушений нарешті активно включитись у цю війну. Але це зовсім не означатиме швидкого закінчення найкривавішого нині конфлікту у світі.

Євген ПЕТРЕНКО 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».