Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Серпень 14, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Лютий 2014 02:00

Знайти роботц або започаткувати власну справу допоможе служба зайнятості

Rate this item
(0 votes)

Головне завдання державної служби зайнятості — допомогти кожній людині, яка через відсутність роботи не має заробітку, матеріально підтримати її і підібрати підходяще робоче місце.
З проханням розповісти про перші кроки, які треба зробити тому, хто втратив роботу, щоб отримати статус безробітного, про умови звернення до служби зайнятості, призначення допомоги по безробіттю, тривалість її виплати тощо розповідає начальник відділу реєстрації надання матеріального забезпечення управління реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Любов Бершадська. 
— Шановна Любове Вікторівно, розкажіть, будь ласка, нашим читачам, які документи потрібні, аби безробітний мав можливість зареєструватися в центрі зайнятості як такий, що шукає роботу?
— Документи для реєстрації в службі зайнятості визначені Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198 (далі — Порядок № 198).

Основні документи — це паспорт, трудова книжка, облікова картка платника податків та в разі потреби — документ про освіту чи військовий квиток. Інваліди подають також пенсійне посвідчення, копію довідки до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації. Випускники ВНЗ, які навчалися за державним замовленням і звернулися до центру зайнятості протягом одного року, — направлення на роботу з відмовою в працевлаштуванні чи довідку про самостійне працевлаштування, а ті, що навчалися за контрактною формою, — довідку з навчального закладу з підтвердженням форми навчання.
Більш детальну інформацію особи можуть отримати безпосередньо в будь-якому центрі зайнятості чи на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
— До якого віку особа може набути статусу безробітного?
— Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна стати до роботи. Пунктом 13 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що особами працездатного віку є особи від 16 років, які не досягли встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку.
— Які нині умови призначення допомоги по безробіттю, тривалість її виплати та розмір?
— Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначаються ст. 22 і 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі — Закон) та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307.
Частиною першою ст. 22 Закону визначено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менш ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Частиною першою ст. 23 Закону встановлено, що допомога по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (зі змінами), залежно від страхового стажу: до двох років — 50%, від двох до шести років — 55, від шести до 10 років — 60, понад 10 років — 70%.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100%, протягом наступних 90 календарних днів — 80, надалі — 70%.
Для проведення відповідних нарахувань допомоги по безробіттю безробітний має подати до служби зайнятості довідку про середню заробітну плату з останнього місця роботи. Цю довідку підписує керівник підприємства та головний бухгалтер, вона скріплюється печаткою.
Допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
— Чи має значення для призначення і виплати допомоги по безробіттю умова звільнення працівника з останнього місця роботи (за власним бажанням або за згодою сторін)?
— Так, має значення. У разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) статус безробітного за відсутності підходящої роботи та за особистою заявою безробітному надається з першого дня реєстрації в центрі зайнятості. Допомогу по безробіттю буде призначено на восьмий день після реєстрації, але її виплата відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» починається з 91 календарного дня.
У разі звільнення особи з останнього місця роботи за угодою сторін (ст. 36 п. 1 КЗпП) допомога по безробіттю призначається на восьмий день після реєстрації і її виплата починається в цей самий день. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на 90 календарних днів.
Тривалість виплати допомоги по безробіттю в обох випадках становить 270 календарних днів.
— Який мінімальний розмір допомоги по безробіттю та в яких випадках вона призначається?
— Мінімальний розмір допомоги по безробіттю відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Нині ці розміри за постановою правління Фонду від 12.04.2012 р. № 327 (зі змінами, внесеними постановою правління Фонду від 09.12.2013 р. № 367) становлять для застрахованих осіб без урахування страхового стажу — 544 грн і для застрахованих осіб з урахуванням страхового стажу — 936,64 грн.
Допомога по безробіттю в мінімальному розмірі (544 грн) призначається застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менш як шість місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених п. 3, 4, 7 і 8 ст. 40, ст. 41 і 45 КЗпП, та молоді, яка закінчила або припинила навчання у ЗОШ, ПТУ і ВНЗ, звільнилася з військової або альтернативної служби і потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце в разі реєстрації в державній службі зайнятості в установленому порядку (п. 3 ст. 40 — систематичне невиконання працівником покладених на нього обов’язків; п. 4 — прогул; п. 7 — поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; п. 8 — вчинення за місцем роботи розкрадання; ст. 41 — грубе порушення трудових обов’язків керівником тощо; ст. 45 — невиконання керівником зобов’язань за колективним договором).
— Зараз досить гостро стоїть питання можливості працевлаштування осіб старшого віку, а саме: тих осіб, які досягли 45 років. Чи може служба зайнятості допомогти цій категорії населення і які програми нині є?
— Статтею 30 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено для розширення можливостей підвищення конкурентоспроможності громадян, старших від 45 років, одноразове отримання ваучера. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці» затверджено Порядок видачі ваучерів та Перелік професій, спеціальностей та напрямів підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер. Цей Перелік містить 13 робітничих професій та 22 спеціальності. Професію чи спеціальність з Переліку особа вибирає самостійно.
Ваучер може бути виданий особам, старшим від 45 років, страховий стаж яких становить не менш ніж 15 років, для підтримання їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Право на одноразове отримання ваучера мають особи до досягнення ними встановленого законодавством пенсійного віку.
На підставі ваучера здійснюються перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, здобуття освіти на базі вже набутого освітньо-кваліфікаційного рівня, за затвердженим постановою Переліком. 
Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент ухвалення рішення про його видачу. Сьогодні це 12180 грн.
Якщо вартість навчання в навчальному закладі перевищує максимальну вартість ваучера, сама особа або роботодавець можуть оплатити різницю вартості навчання.
Так, протягом травня — грудня 2013 р. ваучер на навчання та підвищення кваліфікації отримали 
20,4 тис. громадян, у тому числі безробітних — 11,9 тис. осіб.
— Чи надає держава ще якісь гарантії для такої категорії осіб?
— Так, певні гарантії є. Зокрема, ст. 49 Закону України «Про зайнятість населення» визначено особливу гарантію для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.
А саме: особам, трудовий договір з якими було розірвано за ініціативою роботодавця у зв’язку із зміною організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), та військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більш як півтора року до встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», за умови їхньої реєстрації в центрі зайнятості та відсутності підходящої роботи гарантується право на достроковий вихід на пенсію, якщо вони мають страховий стаж, потрібний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж, потрібний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», становить для чоловіків — 35, для жінок — 30 років. Наявність потрібного страхового стажу підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі в місті, управління в місті та районі (п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198).
Клопотання про достроковий вихід на пенсію до управління Пенсійного фонду України надається центром зайнятості безробітному за його особистою заявою. У разі відмови управлінням Пенсійного фонду України у призначенні пенсії особі, якій видано таке клопотання, вона має право зареєструватися в центрі зайнятості повторно на загальних підставах.
— Які умови реєстрації в центрі зайнятості для членів особистого селянського господарства?
— Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» членів особистих селянських господарств віднесено до зайнятого населення.
Водночас згідно зі ст. 8 Закону України «Про особисте селянське господарство» члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до цього Закону належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Механізм визначення умови, за якої ведення особистого селянського господарства є основною роботою для члена такого господарства, урегульований Порядком № 198.
Відповідно до абзацу другого п. 4 Порядку № 198 членами особистого селянського господарства, які протягом 12 календарних місяців, що передували дню реєстрації в територіальному органі, перебували в трудових відносинах або провадили інший вид діяльності згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» менш як шість місяців (крім осіб, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та вперше приймаються на роботу), подається довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.
Отже, в разі відсутності під час реєстрації зазначеної довідки особі будуть надаватися передбачені чинним законодавством інформаційно-консультаційні послуги, в тому числі щодо сприяння працевлаштуванню.
— З 1 січня минулого року набрав чинності Закон України «Про зайнятість населення», який містить чимало важливих новацій для всіх основних фігурантів ринку праці. Зокрема, ст. 31 цього Закону визначено принципи організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру й залучення до них зареєстрованих безробітних. Громадян цікавить, на яких умовах відбувається залучення до виконання громадських робіт, які види діяльності пропонують центри зайнятості та чи є можливість обирати вид робіт?
— Громадські роботи — це суспільно корисні оплачувані роботи в інтересах місцевої громади, що виконуються безробітними на добровільних засадах.
Громадські роботи як додаткову соціальну підтримку та тимчасову зайнятість пропонують насамперед:
— зареєстрованим безробітним;
— працівникам, які працюють неповний робочий день (тиждень) у зв’язку із зупиненням виробництва;
— особам, які перебувають у тривалій відпустці або мають вільний від основної роботи чи навчання час;
— пенсіонерам.
Види робіт визначають місцеві органи влади. Отже, обирати вид робіт можна з тих, на які укладено договори між центром зайнятості і роботодавцем відповідно до рішення органу місцевої влади.
Найбільш поширеними видами оплачуваних громадських робіт є: благоустрій території, впорядкування місць поховання загиблих захисників Вітчизни; робота в архівах та бібліотеках; догляд за громадянами в закладах соціальної сфери; будівельні та ремонтні роботи на об’єктах соціальної сфери, інформування населення щодо порядку отримання житлових субсидій тощо.

Спілкувалася Лариса ОСТАПЕНКО 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».