Напевне, у наш непростий час українському глядачеві дуже не вистачає добрих і життєстверджуючих комедій. Саме тому для багатьох театралів справжнім подарунком буде вистава «Різдвяні марення» за п’єсою Надії Птушкіної «Поки вона помирала».
Цей спектакль поповнив репертуар Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. До речі, це вже не перше звернення театру до цього твору.

— Буває так, що театр повертається до вистав, які з тих чи інших причин зняли з репертуару, — розповіла режисер Ірина Дука. — Кілька років тому пішла з життя чудова актриса, виконавиця ролі Софії Іванівни у виставі «Різдвяні марення», народна артистка України Олександра Захарівна Смолярова.

Про одну з найбільших катастроф в історії людства згадали у галереї мистецтв Деснянського району столиці. Тут відкрили виставку «Чорнобиль», присвячену 33-й річниці аварії на ЧАЕС. Велику зустріч митців організував народний художник України, лауреат Шевченківської премії Валерій Франчук.

Серед учасників цієї групи — Володимир Зирянов, який був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Нині мешкає у Деснянському районі. На виставці представив свої пейзажі. Поруч — роботи скульптора Василя Бика.
Ще один митець — заслужений художник України Анатолій Буртовий, досліджує у своїх роботах історію України, зокрема добу Трипілля. Також представлено роботи лауреата багатьох конкурсів, скульптора Михайла Горлового.

Нагадаємо читачам «Демократичної України», що у номері нашого тижневика за 22 березня в публікації під заголовком «Антарктична естафета триває» ми анонсували старт 24-ї української антарктичної експедиції.
А зовсім нещодавно, наприкінці квітня, у столиці України зустрічали учасників 23-ї експедиції, які прибули до Києва двома групами: спочатку — науковці-сезонники і фахівці-ремонтники, а через дві доби — зимівники.

Щоб зустріти українських полярників, уночі в аеропорту «Київ» (Жуляни) зібралися не тільки їхні рідні та співробітники Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), але й чимало учасників зимівель попередніх експедицій.

Чергова весняна призовна кампанія до війська у розпалі. Вона, як завжди, супроводжується безліччю проблем. Головна — небажання багатьох молодих і фізично здорових українців захищати рідну землю.

«Навіщо нам та армія?..»
Цими днями автор статті спілкувався з двома киянами — 22-річними Анатолієм і Петром. Обох Господь Бог не обділив здоров’ям і вони є потенційними воїнами-строковиками: жодних правових підстав для звільнення від військової повинності, відстрочки у них немає. Я поцікавився у них, чи не збираються до війська, мовляв, призовна кампанія у розпалі.