Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Сiчень 23, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Субота, 11 Травень 2019 11:48

Індекс корупції

Rate this item
(0 votes)

У глобальному рейтингу сприйняття корупції Україна піднялася на десять сходинок, але й досі має гірші результати, ніж у сусідів. Цей рейтинг щороку складається міжнародною організацією Transparency International. Він спирається на опитуваннях експертів, представників бізнесу, які проводять незалежні міжнародні організації.

У торішньому рейтингу Україна отримала 32 бали зі 100 можливих, посіла 120-е місце серед 180 країн світу. Роком раніше вітчизняні результати були скромнішими — 30 балів і 130-е місце. За підсумками 2016-го наша країна здобула 29 балів.

У минулому році поряд з Україною з аналогічною кількістю балів розташувалися три африканські держави — Ліберія, Малаві, Малі.
Позаторік Україна вважалася найбільш корумпованою країною Європи. Корупційні показники нашої держави досі гірші за сусідські, за винятком Росії, яка має 28 балів. Польща набрала 60 балів, Румунія — 47, Угорщина — 46, Білорусь — 44, Молдова — 33.
Мінімальна оцінка — нуль балів означає, що корупція фактично підміняє собою державу. Максимальні 100 балів свідчать про те, що корупції в житті суспільства майже немає. Країни, які набирають від 31 до 60 балів, уважаються такими, що намагаються боротися з корупцією.
Держави, які отримують 61 і більше балів, називають відносно благополучними. Цей клуб малокорупційних країн очолює Данія з 88 балами, у Нової Зеландії — 87 балів, у Фінляндії — 85. Останні місця у цьому списку закріпилися за Ботсваною й Ізраїлем, які набрали по 61 балу.
Водночас найбільш корупційними країнами визнані Сомалі, Південний Судан, Сирія, які отримали від 10 до 13 рейтингових балів.
Українській владі бракувало політичної волі для втілення швидких і незворотних антикорупційних реформ. Крім того, у минулому році вона не виконала більшості міжнародних рекомендацій щодо боротьби з корупцією, так експерти пояснюють українську позицію у рейтингу.
Зокрема, йдеться про зволікання з прийняттям Закону про Антикорупційний суд, який торік ухвалили під тиском громадських активістів і міжнародних партнерів, а початок діяльності перенесли на 2019 рік. Не була посилена й діяльність НАБУ, його детективи так і не отримали права на прослуховування підозрюваних у корупційних оборудках.
Кримінальну справу щодо очільника САП Назара Холодницького, який зі свого кабінету попереджав фігурантів корупційних справ про слідчі дії НАБУ, закрила Генпрокуратура.
Натомість зміни до законодавства ускладнювали проведення експертиз у кримінальних провадженнях. Тиск на громадських активістів і журналістів був високим. До того ж не були створені умови для перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції.
НАЗК не отримало доступу до деяких держреєстрів, анонсована автоматична перевірка електронних декларацій не мала практичного сенсу. СБУ та Нацполіція й досі виконують функції боротьби з економічними злочинами. Службу фінансових розслідувань ще не створено.
Коли відбудуться перші посадки за ґрати топ-чиновників, одразу підніметься рейтинг України у боротьбі з корупцією. Люди побачать, що злочинців чекає невідворотнє покарання, зазначають експерти Центру протидії корупції.
Крім того, відчутний ефект, насамперед економічний, дасть подолання корупції у судовій вертикалі.

Втрати
Експерти ООН підрахували, що світова економіка через корупцію щороку втрачає понад 2,5 трлн дол., це більше 5% глобального ВВП. Якщо Україна позбудеться корупції, вітчизняний ВВП кожного року зростатиме як мінімум на 2%.
Останні п’ять років показали, що боротися з корупцією в нашій країні непросто. У 2014-му влада задекларувала, що знищуватиме це ганебне явище на всіх рівнях, але за п’ять років Україна отримала лише 7 балів у глобальному рейтингу сприйняття корупції.
Середній показник у ЄС — 56 балів. Якщо Україна боротиметься з корупцією нинішніми зусиллями, то за 20–25 років досягне середньоєвропейського показника. Експерти запевняють: якщо буде належна політична воля до подолання корупції, до європоказників можна дотягнутися за рік.
У червні 2014-го Петро Порошенко говорив, що його улюбленою цитатою є вислів творця сінгапурського дива Лі Куан Ю про те, як почати боротися з корупцією. Мовляв, треба посадити трьох своїх друзів.
Петро Порошенко адресував цей меседж тодішньому генпрокурору Віталію Яремі. Відтоді змінилося кілька генпрокурорів, а трьох друзів ніхто не посадив. Є гучні справи Мартиненка, Насірова, Онищенка, «діамантових прокурорів» (вона тягнеться вже 5 років).
І всі вони чудово почуваються щодо доказової бази, яку напрацьовує НАБУ. Від нашої судової системи навряд чи можна було очікувати топ-посадок. Громадська рада при НАБУ проводить моніторинг справ, які розслідує цей орган і робить висновок, що саме суди гальмували процес розгляду корупційних справ.
Зокрема, у розгляді справ НАБУ мають брати участь троє суддів, вони не збиралися разом у призначений день. Деякі справи більше року не можуть дійти до першого судового засідання.

Антикорупційна програма
Будь-якій владі доведеться просувати антикорупційні реформи, громадськість не дозволить забути цю тему, міжнародні партнери, вітчизняні бізнесмени зацікавлені у подальшому прогресі. Корупційна тема не знімається з порядку денного, до неї долучаються й навчальні заклади.
Києво-Могилянська академія отримала підтвердження статусу першої спеціалізованої антикорупційної магістерської програми. В Україні була дуже велика кількість центрів, які робили щось корисне у справі протидії корупції, приміром Transparency International. І були центри, які вдавали, що вони щось антикорупційне роблять. Але жодного наукового, освітнього антикорупційного центру в Україні не було.
В інших державах ще 15 років тому почали створювати наукові центри, які надають освітні послуги, готують фахівців у сфері протидії корупції, займаються серйозною науковою діяльністю.
Два роки тому у Києво-Могилянській академії було прийняте рішення про створення «Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції». Це поки єдиний університетський центр, який має дві мети.
По-перше, покликаний проводити міждисциплінарні дослідження, навчання у сфері запобігання й протидії корупції, запроваджувати практичні орієнтири програмної підготовки фахівців для ефективного управління й розбудови некорупційної української держави.
Центр сприятиме поєднанню наукової й освітньої роботи, впровадженню результатів наукових досліджень у навчальний процес та практичну діяльність у сфері запобігання й протидії корупції.
Нині запроваджується серйозний проект, який вимірюватиме ефективність витрат коштів на неурядові організації. Тобто оцінюватиметься, наскільки ефективно вони борються з корупцією, отримавши на це бюджетні гроші.
У Києво-Могилянській академії вже два роки діє спеціальна міждисциплінарна програма, яку спочатку запустили у шести відділеннях окремими курсами. Майже 100 урядовців, представників ЗМІ, урядових організацій, держорганів, прикордонної служби, народні депутати пройшли через цю програму.
Вона сподобалася слухачам, тож учена рада Академії створила міждисциплінарну комплексну магістерську програму. Вона передбачає вивчення корупції як соціально-правового явища, вплив корупції на процеси державотворення.
У програмі є велика кількість обов’язкових і вибіркових курсів, а також пов’язаних із кращими практиками подолання корупції, досвідом інших країн. Вивчаються соціологічні, політичні, економічні моделі протидії корупції, поведінкові методи, основи журналістських розслідувань, комунікації у сфері боротьби з корупцією.
Передбачено й методологічні курси, адже для того, аби вивчати методи боротьби з корупцією, треба бути обізнаними з методологічними дослідженнями.

Нюанси
На жаль, з 2014-го ситуація з топ-корупцією в Україні не змінювалася на краще. Новостворені антикорупційні органи спочатку мали безпрецедентний рівень довіри, зараз він частково втрачений.
 Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) почала реєструвати перші провадження у грудні 2015-го. Починали з десяти справ, у 2016-му їх було більше 100, на початок 2017-го — 277, торік — понад 500, зараз — більше 700.
А от кількість працівників не збільшилась, як було 35, так і залишилося. Судді тривалий час розглядають обвинувальні акти САП, бояться приймати законні рішення, чекають початку діяльності Вищого антикорупційного суду, до якого будуть автоматично передані справи, які не мають рішень по суті.
Заважають діяльності САП, запевняють її працівники, останні законодавчі зміни, які почали діяти у березні 2018-го, зокрема про призначення експертизи. Якщо під час обшуку слідчі знаходять у людини, яка взяла хабар, бойові набої чи наркотики, треба призначати експертизу через суд.
Не додає оптимізму й продовження строку розслідування. Раніше його продовжував прокурор, зараз — слідчий суддя, до якого треба звертатися з обґрунтованим клопотанням. Це ускладнює життя прокурорам САП.
Можливість скасування постанови прокурора про зупинення провадження і врахування цього строку до загального строку є лазівкою для закриття справ. Прокурори САП намагаються швидко отримати рішення суду, та не все від них залежить.
У сторони захисту є можливості потягнути розгляд справи, не з’являтися на засідання, подати безліч різноманітних клопотань, розбити одну ухвалу суду про арешт майна на кілька клопотань і оскаржувати кожен вид майна окремо. Це забирає час у прокурорів на відстоювання своїх позицій.
САП спрямувала до суду 173 справи, 130 уже слухається в судах, майже третина — не в Києві. Тож прокурори, які підтримують звинувачення судів, перебувають у відрядженнях тижнями, втрачаючи час.

Підготовка
Нині вся країна очікує початку роботи Антикорупційного суду. Нагадаємо, що громадськість могла стежити за проведенням конкурсу (він був оголошений 2 серпня 2018-го) на заміщення 39 вакантних посад у Антикорупційному суді й Апеляційній палаті.
Кандидати могли подавати документи з 8 серпня до 14 вересня. Пропозицією скористалися 343 особи, тобто на одне місце претендувало більше десяти.
Вища кваліфікаційна комісія суддів перевірила відповідність документів вимогам закону, зокрема вік, стаж, фахову діяльність. Після цього до конкурсу було допущено 280 осіб.
Аби Комісію не звинувачували у непрозорих діях, у день складання тестів вони сканувалися й виводилися на екран їхні кодовані результати, які міг персоніфікувати лише кандидат. Журналісти могли оцінити анонімні результати.
При цьому Комісія підняла рівень вимог до кандидатів. Найкращі мали набрати максимум 60% максимально можливого бала, на одне місце мало претендувати чотири кандидати.
Практичні завдання виконували 156 кандидатів, Комісія їх ретельно перевірила. До початку конкурсу Комісія активно працювала над тим, щоб вчасно була створена Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ).
Такий орган відповідно до Закону «Про Вищий антикорупційний суд» мав бути створений, аби сприяти Комісії у доборі не тільки доброчесних, а й професійних кандидатів. У липні Комісія за підтримки МЗС звернулася до міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною на договірних засадах чи за міжнародними угодами боротьби з корупцією.
Відгукнулося п’ять організацій ЄС та ЄБРР. Із 12 кандидатів, як вимагає закон, до складу ГРМЕ було обрано 6. Знайомство з ними проходило в режимі скайп-конференції.
До ГРМЕ увійшли колишні судді й прокурори з Великобританії, Данії, Канади, Македонії, Литви. Були закиди, що Комісія може утаємничити від ГРМЕ якусь інформацію, тож вона встановила стандарт — усе, що є у розпорядженні Комісії, має бути у міжнародних експертів.
 Тож усі 156 перекладених практичних завдань були передані ГРМЕ, хоча до співбесіди було допущено 108 кандидатів із розрахунку — три особи на місце.
Були підозри, що Комісія не надаватиме ГРМЕ матеріалів досьє у повному обсязі. Тож був підготовлений «бланк згоди» щодо даних, які кандидат до Антикорупційного суду та Апеляційної палати надає в розпорядження Комісії і де підтверджує, що дозволяє ГРМЕ знайомитися з усіма даними, включаючи персональні.
Якщо кандидат не дає такої згоди, то виникнуть сумніви щодо його участі у конкурсі. До закону було вписано спецнорму, аби міжнародні експерти отримали право вето щодо будь-якого кандидата.
 На фінальній стадії відбору експерти відсіяли 42 претенденти, щодо яких були застереження з точки зору доброчесності, репутації, статків.
11 квітня 38 суддів, які перемогли у відборі до Вищого антикорупційного суду, склали присягу. Ми йшли до цього три роки. У світі є різні приклади роботи АКС — більш ефективні і менш ефективні. У нашого АКС є всі інструменти і важелі, щоб бути успішним, запевняють експерти.
Судова реформа надала незалежність суду від законодавчої, виконавчої влади і Президента. Серед суддів АКС 22 працювали служителями Феміди, 13 — адвокатами, троє науковців. Поєднання цих професій експерти вважають корисним й ефективними.
Більшість переможців — маловідомі судді й адвокати з регіонів. Це не «важковаговики» з Києва чи облцентрів, а переважно люди з віддалених райцентрів. Декларації переможців свідчать, що вони далеко не бідні, проте величезних статків не мають.
Суд запрацює влітку. Для нього вже виділено приміщення й зроблено кроки щодо оснащення. Тож зі створенням АКС завершилася розбудова антикорупційної інфраструктури. Хотілося б, щоб вона була результативною.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».