Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
10 ГРУДНЯ — 60 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА ГАБОРА (1959), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ, ЖУРНАЛІСТА
Народився ювіляр 10 грудня 1959 року в родині Василя і Марії Габорів на Закарпатті в селі Олександрівка (раніше — Шандрово), що на Хустщині. З його материнської лінії (рідний дядько мами) походить відомий закарпатський поет, представник празької школи Іван Колос (справжнє прізвище Іван Кошан).
Василь Габор закінчив факультет журналістики Львівського державного (нині — національний) університету ім. Івана Франка (1986). Працював у львівських газетах (1987–1990) та історико-краєзнавчому журналі «Літопис Червоної Калини» (1991–1992).
29–30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН «Жінки». Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином у регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення.
Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною ЛЕВЧЕНКО.
Тема поганих доріг в Україні, очевидно, ще дуже довго не сходитиме зі сторінок ЗМІ та непокоїти всіх, хто за кермом випробує свою долю та міцність автомобілів на вітчизняних дорогах. Які водії все частіше називають не дорогами у звичному розумінні слова, а напрямками...
Обурює водіїв і те, що ті, хто мають відповідати за стан автомобільних доріг, практично не несуть жодної відповідальності за наслідки автопригод, які щодня трапляються на дорогах через їхній поганий, а іноді і просто непридатний для руху стан.
Більш того, навіть ті з водіїв, котрі таки наважуються тягатися з дорожниками або органами місцевої влади, які відповідають за стан доріг, як правило, не отримують матеріальної і моральної компенсації в судах, бо довести провину експлуатаційників майже неможливо.
Протягом більш ніж місяця у столиці можливо буде все: дітям — поринути в казку, а дорослим... стати дитиною. Ну, на деякий час.
Ну що ж — свято офіційно наближається! 2 грудня випав перший сніг, а в центрі Києва тим часом уже почали монтувати каркас головної ялинки країни.
Саму ж новорічну красуню встановлюватимуть із 5-го до 12 грудня, причому її збиратимуть із менших дерев — сосен і ялиць, яких буде до 400, тож над її спорудженням працюватимуть у 3–4 зміни.
Чому головна ялинка України знову збірна? Про це — нижче. А поки приготування ще тільки-но починаються, Укрінформ зібрав інформацію про те, як вбереться до новорічних свят Київ і чого очікувати цього року від новорічно-різдвяної програми.
Поки українське суспільство й надалі втягують у палкі, але часто безплідні дискусії щодо доцільності відкриття ринку землі, ті, хто мав би сказати своє вагоме слово — державні чиновники та посадовці органів місцевого самоврядування, нишком прискорюють або заплющують очі на оборудки з державною землею...
Нічийна земля
Схоже, сьогодні, коли ринок землі вже сам настирливо грюкає у наші двері, ситуація із землею заплутана в Україні далі нікуди. Навіть самі органи, котрі спеціально створені державою для контролю за використанням земельних масивів і законністю їхнього розподілу, стають фігурантами гучних корупційних скандалів.
Вітчизняна економіка зростає шістнадцятий квартал поспіль, тобто повні чотири роки, зокрема у нинішньому другому кварталі додала 4,6%, а у третьому кварталі реальний ВВП зріс на 4,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Але у «Нафтогазі» наголошують, що у разі припинення транзиту російського газу територією нашої країни падіння вітчизняної економіки за результатами 2020 року сягатиме 0,7%.
Кожного місяця держбюджет отримує від транзиту блакитного палива 200–250 млн дол. У січні надійде остання груднева плата за транзит, а у лютому транзитних грошей може й не бути. Тож наступного року держбюджет недоотримає 3 млрд дол.
Найбільші міжнародні компанії — виробники сигарет погрожують піти з України. Почали з того, що стали відмовлятися викуповувати в держави вже замовлені акцизні марки, а дехто навіть припинив виробництво.
Про свої наміри заявили гучно через засоби масової інформації й таким способом привернули увагу не тільки громадськості, а й уряду, парламенту та Офісу Президента.
Скандальна поправка
«Бунтувати» стали через поправку депутатів із фракції «Слуга народу» Олександра Дубінського та Олександра Юрченка. Ті під час розгляду Комітетом із питань податкової та митної політики до другого читання законопроєкту № 1049 «Про внесення змін у деякі закони України про введення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесли до урядового законопроєкту поправку дещо з іншої сфери.
Уже багато років у Болгарії — країні, традиційно приязній до Росії, не було такого серйозного протистояння між силами, які хочуть повернення до більш тісної співпраці з Москвою, і правлячим табором, який веде прагматичну політику щодо Росії зі збереженням геополітичної прозахідної орієнтації (членство в НАТО і ЄС).
Недавнє вислання російського дипломата, який вів розвідувальну діяльність, та викриття зв’язків лідера «русофілів» Ніколая Малінова з російськими інституціями, які прикривають дії розвідки, відбулися завдяки тиску західних спецслужб. Особливо США, які розглядають Болгарію як «слабку ланку» східного флангу НАТО.
14 листопада парламент Молдови голосами 62 депутатів (зі 101) сформував новий уряд меншості під керівництвом формально безпартійного прем’єра Іона Чіку — його кандидатуру запропонував днем раніше президент Ігор Додон.
За вотум довіри кабінету Чіку проголосували депутати проросійської Партії соціалістів (PSRM) та Демократичної партії (PDM), якою до червня ц. р. керував олігарх і мільярдер Влад Плахотнюк. Проти виступив проєвропейський блок ACUM, який разом із PSRM перебував до 12 листопада у правлячій коаліції.
Програма Лейбористської партії на парламентські вибори у Великобританії — це повернення до радикальних коренів.
«Це — маніфест надії. Програма, яка принесе справжню зміну. Вона наповнена популярними постулатами, які політичний істеблішмент блокував протягом цілого покоління», — цими словами лідер Партії праці Джеремі Корбін відкрив конференцію, на якій була представлена програма лейбористів на вибори 12 грудня.
У масштабі країни ситуація не виглядає для лейбористів надто оптимістично: опитування дають їй 30% підтримки — на 12% менше, ніж консерваторам. Сам Корбін є одним із найгірше оцінюваних політиків у Великобританії — за даними дослідження YouGov за 11–12 листопада, лише 24% виборців оцінюють його позитивно, а негативно — 66%.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».