Поки ж експерти й прості українці обговорюють державний кошторис, який було ухвалено не «під ялинку», як зазвичай, а навіть завчасно — 14 листопада. Державний бюджет — це не просто зібрання цифр, це — показник економічного розвитку країни, який стосується кожного громадянина України.
Цього разу кошторис підтримали 280 народних депутатів за необхідних 226 голосів. «За» проголосували представники фракції «Слуга народу», групи «За майбутнє» та більшість позафракційних депутатів. Фракція «Голос» та половина депутатів «Батьківщини» утрималися. Проти були депутати «Опозиційного блоку — За життя» та «Європейської солідарності».
Держбюджет є цілком реалістичним і збалансованим, проте у ньому враховані не всі очікування громадян України, заявила перед голосуванням очільниця Мінфіну Оксана Маркарова.
На її думку, цього не можна було зробити, адже для того, аби у цьому бюджеті були зафіксовані суттєві показники економічного зростання, десятки важливих, нещодавно ухвалених, законів треба було ухвалювати набагато раніше.
Важливо, за словами міністра, те, що у держбюджеті враховані нові макроекономічні прогнози. Відношення держборгу до ВВП постійно зменшується, а ставки, за якими Мінфін залучає нові запозичення, падають. Вона підкреслила, що у цьому кошторисі закладено набагато більше грошей на інфраструктуру, медицину, освіту.
Крім цього, не зменшено, а збільшено видатки на місцеве самоврядування. Кошторис уже враховує потенційні надходження від грального бізнесу. Аби вони матеріалізувалися, парламент має ухвалити закон про легалізацію азартних ігор.
Доходи держбюджету на наступний рік передбачено у сумі 1 трлн 95 млрд грн, видатки — 1 трлн 195 млрд грн. Очікується, що дефіцит бюджету перебуватиме на рівні 2,09% ВВП. На обслуговування боргів закладено 141,5 млрд, на розвиток дорожньої інфраструктури — 73 млрд.
У кошторисі передбачено виділити 173 млрд грн на погашення дефіциту Пенсійного фонду. На освіту й науку буде витрачено понад 145 млрд, а на охорону здоров’я — 113 млрд. Силовики отримають майже 246 млрд, з яких Міністерство оборони матиме 130 млрд, а Міністерство внутрішніх справ — 93 млрд грн.
Витрати на розвиток культури й інформаційної сфери перевищать 9 млрд грн. На соціальні виплати планується виділити понад 293 млрд грн. Мінімальна зарплата, закладена у бюджеті, сягатиме 4723 грн, а мінімальна пенсія — 1672 грн. На виплату субсидій заплановано виділити 48 млрд грн.
Передбачається, що економіка зростатиме на 5–7%. Це — амбітна мета, проте у макроекономічних прогнозах, на базі яких розраховувався цей кошторис, значиться 3,7% економічного зростання. Інфляція прогнозується на рівні 5,5%.
Про курс гривні в самому кошторисі не йдеться, але у макроекономічних прогнозах записано, що за долар наступного року доведеться віддавати 27 грн.
Нюанси
Перед ухваленням кошторису точилися дискусії щодо акцизного збору з палива — 5% із кожного проданого літра пального спочатку перераховувалися до загального фонду держбюджету, потім розподілялися по регіонах.
Були пропозиції залишити цей податок у місцевих бюджетах, аби ті гроші витрачалися на будівництво місцевих доріг й інші важливі для громад проєкти.
14 листопада Верховна Рада підтримала поправку до Бюджетного кодексу, яка передбачає, що 2020 року акцизний збір на пальне залишатиметься у місцевих бюджетах.
Чимало експертів вважають, що бюджет-2020 — реалістичний, консервативний, тобто антипопулістський. Реалістичне зростання економіки наступного року —на 3,7%.
Позитивно оцінюють експерти збільшення видатків на охорону здоров’я — буде додаткове фінансування важливої реформи первинної ланки медицини, значить, вона відбудеться.
Вітається й суттєве збільшення фінансування розвитку інфраструктури, будівництва доріг. Це підштовхне зростання ВВП, адже до удосконалення інфраструктури долучаться підприємства, які виробляють матеріали для будівництва доріг. Є надія, що до цього процесу долучаться й іноземні інвестори.
Деякі нардепи наголошують на тому, що фінансування соціальних програм суттєво зменшене. Мовляв, представники правлячої партії не хотіли дослуховуватися до пропозицій опозиціонерів. Тож мінімальна пенсія не зростатиме у І півріччі 2020-го, у другому додасть 7 грн, мінімальна зарплата підвищиться лише на 13%. Недостатньо коштів виділено у бюджеті й на субсидії.
Субсидії та пільги
У Мінсоцполітики вважають, що запланованих у держбюджеті коштів вистачить на субсидії. Нині субсидії отримують в основному працюючі й непрацюючі пенсіонери, загальне ж число отримувачів субсидій у неопалювальний сезон сягає 4 млн.
Майже у всіх країнах світу, не тільки в європейських, діють подібні до українських програми, спрямовані на підтримку людей, які не спроможні самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги.
Мешканці різних країн сплачують різні відсотки від своїх доходів за житлово-комунальні послуги. У європейських державах — майже 15%. Баланс розміру доходів і потреб у сплаті за житлово-комунальні послуги в Україні більший, ніж в європейських країнах, бо доходи наших співгромадян менші за європейські. Тож субсидійні програми в нашій країні набагато ширші, ніж в європейських державах.
Нині базове співвідношення передбачає, що родини, доходи яких досягають двох прожиткових мінімумів, сплачують за комуналку 15% від них. Система субсидій охоплює в основному категорію людей, доходи яких менші за два прожиткових мінімуми, тож реально у минулому опалювальному сезоні вони платили за комуналку не 15% свого доходу, а 8–9%.
У Мінсоцполітики вирішили змінити формулу нарахування субсидій. Якщо пенсіонер мешкав у квартирі один, отримував 2 тис. пенсії й платив за комуналку 8–9% свого доходу, за новою формулою платитиме 10% доходу, тобто на 40 грн більше. Це, на думку чиновників, некритична для пенсіонера сума.
Родини, які отримують більші доходи (по 6–8 тис. грн на члена сім’ї), платитимуть за комуналку не 15%, а 20% сукупного доходу. Такі зміни мають посилити адресність соціальної підтримки, забезпечити підтримку домогосподарств, які реально не в змозі платити за комуналку зі своїх доходів, запевняють у Мінсоцполітики.
Чиновники обіцяють у квітні-травні 2020-го ретельно проаналізувати підсумки опалювального сезону й визначити реальну потребу у коштах для надання субсидій. Цьогоріч на субсидії для 4 млн українців буде витрачено трохи більше 47 млрд грн, у кошторисі-2020 закладено 48 млрд грн, тож грошей на субсидії вистачить.
У профільному міністерстві сподіваються на те, що кількість субсидіантів зменшиться завдяки підвищенню доходів українців. І запевняють, що зменшення соціальних нормативів споживання комунпослуг у цьому й наступному опалювальному періоді не передбачається.
Чесним отримувачам субсидій не варто боятися перевірок, кажуть у профільному міністерстві, вони проводилися завжди. Претенденти на держдопомогу мають подати до відділу субсидій два документи — заяву й декларацію про доходи. Решту інформації для визначення права людини на отримання субсидії збирають працівники органів соцзахисту населення.
Бували випадки, коли люди намагалися отримати дві субсидії на дві квартири чи, даючи оголошення про здачу квартири в оренду, повідомляли про оформлену субсидію. Із середини 2018-го такі оголошення зникли, бо можливостей отримати кілька субсидій на родину суттєво поменшало.
Посилилися й перевірки інформації про доходи з Пенсійного фонду і з фіскальної служби. На етапі визначення права людини на отримання субсидії й розрахунку її розміру відбувається обмін інформацією з податківцями і Пенсійним фондом.
Раніше така інформація частково надавалася на паперових носіях, до них можна було занести не дуже правдиві правки. Вже кілька років перевірка інформації відбувається в електронному вигляді, у реєстрі податкової служби виправити її неможливо.
Складно перевірити фіктивність розлучень, які останнім часом почастішали, коли люди офіційно розлучилися й продовжують жити разом. У Сімейному кодексі зафіксовано формальні сторони шлюбних стосунків — є шлюб чи немає його. Люди, які перебувають у шлюбі, можуть отримувати субсидії в різних місцях, але доходи таких родин будуть враховуватися в одному й іншому місці.
Додаткових перевірок при цьому не буде. Можна фіктивно розлучитися чи змінити шлюбні стосунки, та ніхто не забороняє таким людям жити в одній квартирі чи будинку.
Варто пам’ятати, що субсидія покриває лише частину платежу за комунальні послуги. Якщо людина має сплатити за комуналку 1,5 тис. грн, то отримає 1300 грн субсидії, 200 грн має додати з власної кишені. Після монетизації субсидій її отримувач може управляти 1300 грн — надмірно використовувати ресурси чи економити їх і зекономлені кошти залишити собі.
Якщо людина захоче отримувати субсидійні кошти у безготівковій формі, то всі витрати на фінансування й проходження банківських платежів бере на себе державний «Ощадбанк», при цьому субсидіант не платить жодних комісій.
Виплатні механізми
Як відомо, механізми субсидійних виплат у різних країнах різняться. На наших теренах донедавна держава закуповувала для малозабезпечених громадян певний обсяг ресурсів — газ, воду, електроенергію. Тож якщо держава перебирала на себе функції ресурсного платника, то у споживачів комунпослуг не було ніяких стимулів для економії енергоресурсів.
Ще зовсім недавно траплялися випадки, коли українці наполегливо намагалися випалити весь закуплений для них державою газ, відкривали взимку вікна у будинках, аби випустити надмірне тепло. Бо боялися, що не зможуть претендувати на отримання субсидій, якщо не дотримаються нормативного споживання.
Система субсидій і пільг, яка діяла в нашій країні впродовж п’яти років, не залучала людей до розумного використання енергоресурсів. Тому енерговитрати на 1 кв. м у нашій країні в рази більші, ніж у Польщі й Німеччині, хоча поляки й німці живуть у комфортних умовах.
Монетизація субсидій кардинально змінила ситуацію. Закон «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності у 2018-му, передбачає, що у 2019-му необхідно забезпечити перехід до надання пільг і субсидій у грошовій формі безпосередньо людям.
Перший крок у цьому напрямі був зроблений на початку 2019-го, люди отримали субсидії живими грошима. Система, яка діяла раніше, передбачала, що підприємства, які надають житлово-комунальні послуги, формували комунальні платіжки, зменшуючи розмір платежу на суму субсидії. Схема нарахувань була непрозорою.
Після монетизації субсидій у людей з’явився суттєвий стимул для економії електроенергії, газу, води, тепла. Вони почали використовувати енергоощадливі технології, замінювати котли, вікна, двері, утеплювати стіни.
У нинішньому жовтні середній розмір субсидій сягав 540 грн, у різних регіонах він залежить від кількості житлово-комунальних послуг. Столичні жителі отримують 7 послуг і мають виділяти гроші на квартплату, оплачувати вивезення твердих побутових відходів, послуги з постачання гарячої й холодної води, газу, тепла, електроенергії, водовідведення.
Мешканці сіл Чернігівської області платять за тверде паливо, електроенергію, холодну воду. Витрати домогосподарств різні й залежать від ефективної економії енергоресурсів, зокрема в Івано-Франківській області люди навчилися чітко контролювати споживання блакитного палива.
Завдання держави — дати можливість людям економити ресурси й платити за них менше, а не примушувати їх до економії. До речі, нинішній жовтень був набагато теплішим за кліматичну норму, тож опалювальний сезон почався у кінці 20-х чисел, а суми субсидій були розраховані з 15 жовтня.
Тому отримувачі субсидій завдяки теплій погоді й зменшенню використання теплоресурсів зекономили 150–200 грн. У листопаді розмір субсидій збільшиться. У минулому опалювальному періоді середній розмір субсидії на повний опалювальний місяць сягав майже 1,5 тис. грн. У нинішньому опалювальному сезоні сума буде майже такою ж.
Олена КОСЕНКО
