Нині бізнес приділяє все більше уваги бджільництву, воно стає важливим сектором економіки, зазначив президент ТПП України Геннадій Чижиков. У ньому створюються нові робочі місця, це особливо важливо для депресивних територій і тих, де не можна створювати виробничі кластери. ТПП, запевнив її очільник, продовжуватиме політику підтримки бджільництва.
Цифри і факти вражають. За короткий строк наша країна посіла друге місце в Європі з виробництва меду та п’яте — у світі, її медова продукція стала конкурентоспроможною і затребуваною на ринках Європи й світу.
Багато століть тому у Київській Русі мед був одним із трьох важливих експортних товарів, у Європі Київську Русь знали саме завдяки меду. За останні чотири роки за темпами зростання експорту меду Україна посіла перше місце у світі. Це значить, що мед почав привертати увагу бізнесу.
Важливо, підкреслив Г. Чижиков, аби це не було просто модою, щоб успіх не був швидкоплинним. Тож бджолярам і державним органам необхідно вдатися до системних кроків. Перші мають переходити на європейські стандарти виробництва, другі — створювати сприятливі умови для галузі.
Бджільництво — це не тільки виробництво корисного меду, а й забезпечення продовольчої безпеки країни завдяки запиленню сільгоспкультур. А також ключовий елемент у збереженні біорізноманіття. За різними оцінками, у світі налічується від 25 до 30 тис. видів бджіл. Завдання людства, підкреслив Г. Чижиков, — зберегти їх різноманіття.
Задля підвищення обізнаності про важливість бджіл та інших запилювачів для природи і про загрози, з якими вони стикаються, про їх сталий розвиток Генеральна Асамблея ООН у 2017 році призначила 20 травня Всесвітнім днем бджільництва та запропонувала державам-членам відзначати його з урахуванням своїх пріоритетів і традицій.
У багатьох країнах, нагадав Г. Чижиков, зокрема у США, давно запровадили національні дні бджільництва і відзначають їх у кінці серпня. Організатори форуму запропонували відзначати Всесвітній день бджільництва в Україні в кінці серпня — на початку вересня. Вони підготували звернення до відповідних органів державної влади для офіційного оформлення пропозиції.
Для України мед не тільки цінний продукт харчування, а й можливість активно просувати позитивний імідж нашої держави у світі, підкреслив голова комітету АПК при ТПП України Олег Юхновський.
Експорт українського меду б’є всі рекорди, зростає кожного року величезними темпами. Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів — постачальників меду у світі, в Європі посідає друге місце після Німеччини.
Активно розвивається бджільництво у Київській області, зазначив директор Департаменту агропромислового розвитку Київської ОДА Сергій Шупик. Область має великі медові перспективи і великий науковий потенціал, зосереджений в Інституті бджільництва імені П. Прокоповича.
Його фахівці займаються впровадженням наукових розробок у практику. Завдяки роботі науковців зростають успіхи у селекції медоносних бджіл. На території Київської області розташовані два підприємства, які мають статус племінного бджолорозплідника української породи бджіл, і два підприємства зі статусом племінної пасіки.
За приблизними підрахунками, у домогосподарствах Київщини «працюють» понад 35,5 тис. бджолиних сімей, які збирають більше 4,5 тис. т меду.
Київська ОДА планує підвищити зусилля для збільшення обсягів виробництва меду, племінного матеріалу, кількості бджолиних сімей у господарствах усіх форм власності й підвищення їх продуктивності, зазначив С. Шупик. Це сприятиме створенню нових робочих місць, випуску продукції з більш високою доданою вартістю.
Але загрозливою стала проблема внесення засобів захисту рослин (ЗЗР) агровиробниками. Аби її вирішити, у паспорті пасічника почали ставити відмітки про місце знаходження пасіки, а фермерів зобов’язали завчасно попереджати бджолярів про внесення ЗЗР. Своєчасна інформація має захистити від шкоди і втрат.
Здобутки й виклики
За останні роки галузь бджільництва у своєму розвитку набула значних обертів, а її значення для українського АПК зросло, наголосила заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева. Тож ігнорувати проблеми й виклики, які виникли в ній через швидкий розвиток, не можуть ні пасічники, ні переробники, ні експортери меду, ні профільне міністерство.
Без усунення проблем Україні буде складно утримувати лідерські позиції у виробництві й експорті меду, які вона зайняла несподівано для багатьох країн, і конкурувати з іншими державами — виробниками солодкого продукту, такими як Аргентина, США, Китай.
Бджільництво — це не тільки виробництво меду, від нього великою мірою залежить благополуччя довкілля, біорізноманіття, здоров’я нації. Важливо, аби воно стало потужною галуззю економіки. Поки ж проблема в тому, що майже 99% меду в Україні виробляється у господарствах населення.
Цьогоріч експорт вітчизняного меду зменшився порівняно з 2017 роком через напружені відносини між виробниками меду і закупівельниками-експортерами. Ціни, які пропонують експортери за мед (27–32 грн за кілограм), пасічники вважають занизькими, тож відмовилися продавати задешево свою солодку продукцію.
Простих рішень у цієї проблеми немає, зазначила О. Трофімцева. Оскільки Україна є частиною світового ринку, експорт залежить від ринкової кон’юнктури, тож треба шукати ринкові методи виходу з непростої ситуації.
Пасічникам не варто звертатися до профільного міністерства з проханням примусити експортерів платити більше виробникам меду. Ми живемо в демократичній країні, тож чиновники зробити цього не зможуть.
Серйозним викликом для галузі бджільництва стало отруєння й загибель бджіл. Ця проблема не є унікальною для України, але у нас вона набула особливо великих масштабів.
Активно говорити про неї почали з минулого року, саме тоді пасічники стали фіксувати випадки загибелі бджіл. Раніше вони не зверталися з цього приводу ні до правоохоронних органів, ні до Держпродспоживслужби, офіційна статистика не фіксувала випадків загибелі бджіл від ЗЗР.
Ситуацію ускладнили кілька причин. Найгостріша — відсутність комунікацій і культури спілкування між фермерами, агровиробниками і бджолярами. Запровадження системи оповіщення може змінити ситуацію на краще.
Тішить те, що навіть малі виробники, які є досить консервативними у використанні нових технологій, починають долучатися до інформаційних систем, користуватися смартфонами, планшетами, іншими новітніми електронними пристроями, з допомогою яких просто користуватися системою оповіщення й вирішувати купу інших проблем.
Бджоли гинули і через безвідповідальне застосування агровиробниками засобів захисту рослин. У Мінагрополітики вважають, що треба посилити відповідальність фермерів за порушення законодавства у сфері застосування ЗЗР. Тож міністерство ініціювало внесення змін до відповідних законодавчих актів.
Не може бути такої ситуації, коли навіть за доведення випадку загибелі бджіл через дії певного агровиробника він готовий заплатити одну-дві тисячі гривень штрафу й порушувати закон, як і раніше, не вирішивши проблеми, яку створив.
Позитив О. Трофімцева бачить у тому, що цьогоріч скасовано мораторій на проведення перевірок працівниками Держпродспоживслужби підприємств. Уже проведено 923 перевірки, надано 265 приписів про усунення виявлених порушень у сфері використання ЗЗР.
Фактично у кожному третьому випадку фермери були порушниками чинного законодавства, що стосується використання ЗЗР у сільськогосподарському виробництві.
Ця вражаюча статистика свідчить про те, що треба не лише посилювати відповідальність фермерів за використання ЗЗР, а й підвищувати рівень їхньої обізнаності про вплив отруйних хімікатів на довкілля, бджіл, здоров’я людей.
Нині на наш ринок завозять багато контрафактних ЗЗР із Росії та Китаю, які ніде не реєструють і не перевіряють на шкідливість. Такі вбивчі хімікати опиняються на наших полях, у рослинах, вони негативно впливають не тільки на бджіл, а й на якість ґрунту, агропродукцію, здоров’я людей, якість життя українців.
Заступник міністра порадила бджолярам активніше долучатися до процесу отримання ветеринарних паспортів, аби профільне міністерство знало про них і могло надавати допомогу у підвищенні медових цін і у порозумінні з фермерами, які використовують ЗЗР.
Незабаром будуть позитивні зміни у реєстрації ветеринарних паспортів, вона прискориться і спроститься, діятиме заявницький принцип.
Нині, за словами О. Трофімцевої, розробляється багато важливих законів і законодавчих актів, зокрема Закон «Про ветеринарну медицину», який впливатиме на галузь бджільництва.
Планується посилення відповідальності як агровиробників, так і посадових осіб, які належно не відреагували на зафіксовані випадки отруєння чи загибелі бджіл.
Заступник міністра нагадала, що запрацював новий Закон «Про контроль у галузі безпечності і якості продуктів харчування». Він базується на тому, що державний контроль, у тому числі у галузі бджільництва, здійснюватимуть на ризикорієнтованій основі.
Тобто особливо ретельно і частіше контролюватимуть галузі й сектори економіки, види виробництва, які можуть нести загрозу здоров’ю людей та довкіллю.
Міністерство буде відстоювати інтереси бджолярів на внутрішньому і зовнішньому ринках, запевнила О. Трофімцева, але йому потрібна конструктивна допомога бджолярів.
Міжнародна підтримка
Міжнародний консультант ФАО (сільськогосподарської організації ООН), національний координатор проекту ЄС/ФАО Михайло Малков зазначив, що ФАО свою політику в Україні будує в рамках партнерської угоди між ООН і Україною.
Важливий її напрямок — економіка, екологія, питання праці й міграції. ФАО в першу чергу відповідає за екологічні питання і частково — за економічні. Бджільництво стосується не тільки економіки, а й екології, біорозмаїття, якісних агроекологічних стандартів.
ФАО активно співпрацює з Мінагрополітики у сферах агроекології, розвитку бізнесу, виходу виробників продукції на внутрішній і зовнішній ринки. Фахівців ФАО турбує ситуація із застосуванням ЗЗР в Україні, відносини пасічників і фермерів, тож вони планують розробити спеціальний проект для врегулювання цієї ситуації.
Проблема не тільки в тих, хто вносить ЗЗР, а й у тому, які препарати вносять. За оцінками ФАО, ринок фальсифікованих ЗЗР сягає у Україні 25%, а якщо приплюсувати дрібногуртові партії, то — значно більший. Фальсифікат виготовляють в Україні, завозять через неконтрольовані території Донбасу, легально імпортують.
Фахівці ФАО хочуть створити міжгалузеву цільову програму протидії цьому негативному явищу. Україна цьогоріч після тривалих переговорів долучилася до міжнародної операції з боротьби з нелегальним обігом фальсифікату, яку проводить Європол.
Уже є серйозні результати — вилучено 139 тонн фальсифікованих пестицидів, які невідомо з чого виготовлені. ФАО підтримує рішення українського уряду про зняття мораторію на перевірки підприємств і позитивно оцінює дерегулятивні зміни законодавства. Але фахівців ФАО непокоїть те, що в Україні скасовано технічні перевірки устаткування для внесення ЗЗР.
Україна йде до цивілізованого європейського ринку, який вимагає системного регулювання бізнесових питань, це стосується і внесення пестицидів. У ЄС діє два основних документи, пов’язаних з використанням отруйних хімікатів, — 128-а Директива і Регламент 1107.
У них ідеться про професійних і непрофесійних користувачів хімікатів. Бджолярі є непрофесійними користувачами, бо лише зіштовхуються з пестицидами, а не займаються їх технічним внесенням. Розпилення пестицидів літаками заборонено в ЄС, дозволене лише за особливими винятками, коли виникають суттєві фітосанітарні проблеми.
Український Закон «Про використання пестицидів» — ще за радянських часів, його треба оновити, як і Закон «Про захист рослин», побудувати їх на європейських принципах.
М. Малков ініціював зустріч представників ЮНЕСКО, ФАО, МОП, Мінекології, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби України. Вони мають обговорити цілісний підхід до законодавства у сфері захисту бджіл, територіальних громад, які повинні забезпечити захист бджіл у рамках 129-ї Конвенції ООН, яка стосується захисту праці в сільському господарстві.
М. Малков нагадав про великий проект фінансування з Глобального фонду для боротьби з деградацією ґрунтів у степовій і лісостеповій зоні України. Його важливий компонент пов’язаний із відносинами тергромад у питаннях передачі лісосмуг у власність громад.
Територіальні громади поки не мають фінансових, технічних можливостей для управління лісосмугами, тож треба розвивати їхню активність, не пов’язану з вирубкою дерев. Лісосмуги повинні приносити доходи, якщо цього не буде, через деякий час громади будуть змушені вирубувати дерева або кооперуватися з фермерами чи підприємцями, які не займаються деревообробкою.
Бджільництво є важливим компонентом цього проекту, адже наявність бджіл, пасік у лісосмугах допомагає збереженню екосистеми, комплексному управлінню нею.
Олена КОСЕНКО
