Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
ДО 100-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ГЕТЬМАНАТУ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Гетьману Скоропадському не пощастило, адже на семи з половиною місяцях існування його Гетьманату зосереджені нищівна критика, сарказм та іронія його супротивників, серед яких не бракувало людей із письменницьким або ж публіцистичним хистом.
Згадаймо хоча б твори Володимира Винниченка та статті Сергія Єфремова. Проте загальний стан України протягом правління Павла Скоропадського більшість неупереджених спостерігачів оцінювали як блискучий.
17 ЛИСТОПАДА — 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ ПОРФИРОВИЧА КОЧУРА (1908–1994), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, ПЕРЕКЛАДАЧА
Кочур родом із Чернігівщини. Батько з козаків: «коч» — бойовий запорозький човен, «кочур» — моряк. Кочур із його заполярним табірним досвідом напівжартома виводив своє прізвище від «окоченіти» і «окочуритись».
Читати він умів із трьох років. У журналі «Нива» знайшов якийсь переклад. Це його заворожило, як інших море чи небо. 1928-го вступив до КІНО — Київського інституту народної освіти, як тоді називали Університет Св. Володимира. Його вчителем був Микола Зеров.
14 ЛИСТОПАДА — 75 РОКIВ ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НІЛИ ВАЛЕРІЇВНИ КРЮКОВОЇ (1943–2018), УКРАЇНСЬКОЇ АКТРИСИ, МАЙСТРА ХУДОЖНЬОГО СЛОВА
Ніла Крюкова якийсь місяць не дожила до 75-річчя. В останню путь — справжню народну артистку і віддану патріотку — проводжали друзі, рідні, відомі митці і громадські діячі.
Тоді ж Ніна Матвієнко зауважила: «Вона обирала завжди поезію, яка збурювала людські серця, яка піднімала у нас почуття власної гідності, щоб ми не забували, що ми — українці! Коли була Ніла, коло неї було поле України».
25 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
Мій співрозмовник — Роман Круцик. Він — заступник голови Всеукраїнської громадської організації «Меморіал», яка опікується вшануванням жертв компартійного радянського режиму, у тому числі Голодомору 1932–1933 років.
Роман Миколайович, спираючись на документи НКВС і результати власних розслідувань, написав про це кілька книг, розповівши про масові нищення чекістами українців, розкуркулення селян.
Напередодні чергової річниці Голодомору 1932–1933 років ми попросили пана Романа розповісти про витоки, причини і наслідки однієї з найбільших трагедій не тільки в історії нашого народу, а й усього людства.
На проведеній у Києві у жовтні нинішнього року ХV Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека», що була поєднана в одній спільній експозиції з ХІ Міжнародним авіакосмічним салоном «АвіаСвіт-ХХІ», державне підприємство «Антонов» продемонструвало — поки що у моделях — дві перспективні розробки.
Одна з них ілюструє, яким буде середній військово-транспортний літак «Ан-188».
Друга модель покликана показати зовнішній вигляд майбутнього ударного стратегічного безпілотного літального апарата, котрий поки що не має персонального власного наймення.
Коли осінь починає по-справжньому порядкувати навколо, вкриваючи сивиною перших приморозків низини та оголюючи дерева, які рясно вистеляють землю золотистим падолистом, у селах починають забій свиней. Так повелось у селян за діда-прадіда, так відбувається і дотепер.
Проте далеко не в усіх полтавських селах цими днями можна побачити на подвір’ях господарів, які пораються біля забитих хрюшок та п’ятачків, котрих турботливо відгодовували майже рік.
Свиней — одвічних годувальниць українців нині наважуються тримати далеко не всі сільські подвір’я, як було раніше. І на те є вагома причина...
Трудова міграція стає все більш поширеним явищем у світі, з властивими йому позитивними й негативними наслідками. Головними причинами, які змушують наших людей залишати свої оселі й шукати кращого життя в інших країнах, є економічні. Зокрема, низький рівень заробітної плати й безробіття.
Трудова міграція породила суттєві проблеми на нашому ринку праці, вважає Олег Борисов, експерт із питань зайнятості й трудової міграції профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів.
— Пам’ятаєте, як нас лякали квотами для української музики на радіо? Буцімто і музики якісної немає, і радіостанції неспроможні заповнити ефір відповідно до нового Закону, і люди таке радіо не захочуть слухати.
Виявилося навпаки: квоти допомогли українському радіо стати кращим, не таким примітивним і попсовим. А про яку кількість доти невідомих українських гуртів ми дізналися! Радіо стало приємніше слухати, а музична індустрія отримала імпульс — у тому числі фінансовий — для розвитку.
Нещодавно Президент України Петро Порошенко видав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».
Згідно з цим документом Кабінет Міністрів України повинен розробити Державну цільову програму на 2018–2028 роки, «спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів його захисту і розвитку».
Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні», оприлюдненого рухом «Простір свободи».
Українська мова попри певні складнощі сьогодні все ж домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті. Завдяки новоприйнятим останнім законам дещо зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку.
А ось російська, незважаючи на неоголошену війну, яку проти нас веде Москва, домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті Інтернету, а також посідає неприродно велику частку телеефіру.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».