Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Сiчень 11, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

ДО 100-РІЧ­НО­ГО ЮВІ­ЛЕЮ ГЕТЬ­МА­НА­ТУ ПАВ­ЛА СКО­РО­ПАД­СЬКО­ГО

Геть­ма­ну Ско­ро­пад­сько­му не по­щас­ти­ло, адже на се­ми з по­ло­ви­ною мі­ся­цях іс­ну­ван­ня йо­го Геть­ма­на­ту зо­се­ре­дже­ні ни­щів­на кри­ти­ка, сар­казм та іро­нія йо­го су­про­тив­ни­ків, се­ред яких не бра­ку­ва­ло лю­дей із пись­мен­ниць­ким або ж пуб­лі­цис­тич­ним хис­том.

Згадаймо хоча б твори Володимира Винниченка та статті Сергія Єфремова. Проте загальний стан України протягом правління Павла Скоропадського більшість неупереджених спостерігачів оцінювали як блискучий.

17 ЛИС­ТО­ПА­ДА — 110 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ГРИ­ГО­РІЯ ПО­РФИ­РО­ВИ­ЧА КОЧУ­РА (1908–1994), УКРА­ЇН­СЬКО­ГО ПО­ЕТА, ПЕ­РЕ­КЛА­ДА­ЧА

Ко­чур ро­дом із Чер­ні­гів­щи­ни. Бать­ко з ко­за­ків: «коч» — бо­йо­вий за­по­розь­кий чо­вен, «ко­чур» — мо­ряк. Ко­чур із йо­го за­по­ляр­ним та­бір­ним до­сві­дом на­пів­жар­то­ма ви­во­див своє пріз­ви­ще від «око­че­ні­ти» і «око­чу­ри­тись».

Читати він умів із трьох років. У журналі «Нива» знайшов якийсь переклад. Це його заворожило, як інших море чи небо. 1928-го вступив до КІНО — Київського інституту народної освіти, як тоді називали Університет Св. Володимира. Його вчителем був Микола Зеров.

14 ЛИСТОПАДА — 75 РОКIВ ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НІЛИ ВАЛЕРІЇВНИ КРЮКОВОЇ (1943–2018), УКРАЇНСЬКОЇ АКТРИСИ, МАЙСТРА ХУДОЖНЬОГО СЛОВА

Ні­ла Крю­ко­ва якийсь мі­сяць не до­жи­ла до 75-річ­чя. В остан­ню путь — справж­ню на­род­ну ар­тист­ку і від­да­ну пат­ріо­тку — про­во­джа­ли дру­зі, рід­ні, ві­до­мі мит­ці і гро­мад­ські ді­ячі.
То­ді ж Ні­на Мат­ві­єн­ко за­ува­жи­ла: «Во­на оби­ра­ла зав­жди по­езію, яка збу­рю­ва­ла люд­ські сер­ця, яка під­ні­ма­ла у нас по­чут­тя влас­ної гід­но­сті, щоб ми не за­бу­ва­ли, що ми — укра­їн­ці! Ко­ли бу­ла Ні­ла, ко­ло неї бу­ло по­ле Ук­раї­ни».

25 ЛИС­ТО­ПА­ДА — ДЕНЬ ПАМ’­ЯТІ ЖЕРТВ ГО­ЛО­ДО­МО­РУ

Мій спів­роз­мов­ник — Ро­ман Кру­цик. Він — за­ступ­ник го­ло­ви Все­ук­ра­їн­ської гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ме­мо­рі­ал», яка опі­кує­ть­ся вша­ну­ван­ням жертв ком­пар­тій­но­го ра­дян­сько­го ре­жи­му, у то­му чис­лі Го­ло­до­мо­ру 1932–1933 ро­ків.
Ро­ман Ми­ко­ла­йо­вич, спи­ра­ючись на до­ку­мен­ти НКВС і ре­зуль­та­ти влас­них роз­слі­ду­вань, на­пи­сав про це кіль­ка книг, роз­по­вів­ши про ма­со­ві ни­щен­ня че­кіс­та­ми укра­їн­ців, роз­кур­ку­лен­ня се­лян.
На­пе­ре­до­дні чер­го­вої річ­ни­ці Го­ло­до­мо­ру 1932–1933 ро­ків ми по­про­си­ли па­на Ро­ма­на роз­по­віс­ти про ви­то­ки, при­чи­ни і на­слід­ки од­нієї з най­біль­ших тра­ге­дій не тіль­ки в іс­то­рії на­шо­го на­ро­ду, а й усь­ого люд­ства.

На про­ве­де­ній у Ки­єві у жовт­ні ни­ніш­ньо­го ро­ку ХV Між­на­род­ній спе­ціа­лі­зо­ва­ній ви­став­ці «Зброя та без­пе­ка», що бу­ла по­єд­на­на в од­ній спіль­ній екс­по­зи­ції з ХІ Між­на­род­ним авіа­кос­міч­ним са­ло­ном «Авіа­Світ-ХХІ», дер­жав­не під­при­єм­ство «Ан­то­нов» про­де­мон­стру­ва­ло — по­ки що у мо­де­лях — дві пер­спек­тив­ні роз­роб­ки.
Од­на з них ілюс­трує, яким бу­де се­ред­ній вій­сь­ко­во-транс­порт­ний лі­так «Ан-188».
Дру­га мо­дель по­кли­ка­на по­ка­за­ти зов­ніш­ній ви­гляд май­бут­ньо­го удар­но­го стра­те­гіч­но­го без­пі­лот­но­го лі­таль­но­го апа­ра­та, кот­рий по­ки що не має пер­со­наль­но­го влас­но­го най­мен­ня.

Ко­ли осінь по­чи­нає по-справж­ньо­му по­ряд­ку­ва­ти нав­ко­ло, вкри­ва­ючи си­ви­ною пер­ших при­мо­роз­ків ни­зи­ни та ого­лю­ючи де­ре­ва, які ряс­но ви­сте­ля­ють зем­лю зо­ло­тис­тим па­до­лис­том, у се­лах по­чи­на­ють за­бій сви­ней. Так по­ве­лось у се­лян за ді­да-пра­ді­да, так від­бу­ває­ть­ся і до­те­пер.
Про­те да­ле­ко не в усіх пол­тав­ських се­лах ци­ми дня­ми мож­на по­ба­чи­ти на под­вір’­ях гос­по­да­рів, які по­раю­ть­ся бі­ля за­би­тих хрю­шок та п’ятач­ків, кот­рих тур­бо­тли­во від­го­до­ву­ва­ли май­же рік.
Сви­ней — од­віч­них го­ду­валь­ниць укра­їн­ців ни­ні на­ва­жую­ть­ся три­ма­ти да­ле­ко не всі сіль­ські по­двір’я, як бу­ло ра­ні­ше. І на те є ва­го­ма при­чи­на...

Тру­до­ва міг­ра­ція стає все більш по­ши­ре­ним яви­щем у сві­ті, з влас­ти­ви­ми йо­му по­зи­тив­ни­ми й не­га­тив­ни­ми на­слід­ка­ми. Го­лов­ни­ми при­чи­на­ми, які зму­шу­ють на­ших лю­дей за­ли­ша­ти свої осе­лі й шу­ка­ти кра­що­го жит­тя в ін­ших кра­їнах, є еко­но­міч­ні. Зок­ре­ма, низь­кий рі­вень за­ро­біт­ної пла­ти й без­ро­біт­тя.

Трудова міграція породила суттєві проблеми на нашому ринку праці, вважає Олег Борисов, експерт із питань зайнятості й трудової міграції профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

— Пам’ятаєте, як нас лякали квотами для української музики на радіо? Буцімто і музики якісної немає, і радіостанції неспроможні заповнити ефір відповідно до нового Закону, і люди таке радіо не захочуть слухати.
Виявилося навпаки: квоти допомогли українському радіо стати кращим, не таким примітивним і попсовим. А про яку кількість доти невідомих українських гуртів ми дізналися! Радіо стало приємніше слухати, а музична індустрія отримала імпульс — у тому числі фінансовий — для розвитку.

Не­що­дав­но Пре­зи­дент Ук­раї­ни Пет­ро По­ро­шен­ко ви­дав Указ «Про не­від­клад­ні за­хо­ди що­до зміц­нен­ня дер­жав­но­го ста­ту­су ук­ра­їн­ської мо­ви та спри­ян­ня ство­рен­ню єди­но­го куль­тур­но­го прос­то­ру Ук­раї­ни».
Згідно з цим документом Кабінет Міністрів України повинен розробити Державну цільову програму на 2018–2028 роки, «спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів його захисту і розвитку».

Про це свід­чать да­ні ана­лі­тич­но­го ог­ля­ду «Ста­но­ви­ще ук­ра­їн­ської мо­ви в Ук­раї­ні», опри­люд­не­но­го ру­хом «Прос­тір сво­бо­ди».

Українська мова попри певні складнощі сьогодні все ж домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті. Завдяки новоприйнятим останнім законам дещо зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку.
А ось російська, незважаючи на неоголошену війну, яку проти нас веде Москва, домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті Інтернету, а також посідає неприродно велику частку телеефіру.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».