Якщо не згоримо, то втопимося...
Полтавщина, яка давно зажила слави аграрного регіону і ніколи не пасла задніх за обсягами виробництва сільгосппродукції, у тому числі свинини, нині на першому місці в Україні з поширення африканської чуми свиней (АЧС).
Очільники Полтавщини визнають, що область справді встановила своєрідний антирекорд, бо саме на Полтавщині цього року зареєстровано найбільше в Україні випадків — 44 цієї смертельної для свиней хвороби.
Підступний вірус розгулявся практично в усіх районах регіону, завдаючи не тільки чималих організаційних труднощів, пов’язаних із введенням карантинів. Але й залишаючи селян та фермерів, котрі займаються вирощуванням свиней, якщо не голими та босими, то відчутно матеріально постраждалими від наступу АЧС.
Лише за офіційними даними, які оприлюднили в Полтавській ОДА, через пошесть вірусу АЧС уже знищено тисячі свиней загальною вагою майже 480 тонн. Це завдало регіону та власникам господарств, де утримують свиней, близько 86 млн грн непрямих збитків.
Є і «стратегічна» складова наслідків поширення АЧС у регіоні, яка позначається на загальній кількості свинопоголів’я в області. Чума, яка переможно і безконтрольно крокує Полтавщиною, відбиває бажання у селян та фермерів займатися свинарством через занадто високий ризик залишитися ні з чим, через що кількість свиней у регіоні поступово зменшується.
Приміром, за офіційними статистичними даними, якщо в липні 2018 року у господарствах усіх форм власності на Полтавщині рохкали 345,7 тисячі свиней, то вже в серпні — 344,0, у вересні — 340,2, у жовтні — 327,1 тисячі...
А, як відомо, пропорційно зменшенню кількості свиней одразу зростають ціни на свинину та сало. Ці продукти вже перейшли до розряду делікатесів через зависоку вартість і стали недоступними для чималої кількості полтавців. Перш за все пенсіонерів.
За останні два-три роки ситуація з поширенням вірусу АЧС на Полтавщині набула таких загрозливих масштабів, що вже просто фіксувати чергові спалахи хвороби в господарствах — не краще рішення.
Час уже не тільки вживати кардинальних заходів, аби область не залишилася без свинини, але й спробувати розібратися в справжніх причинах безконтрольного поширення пошесті, смертельної для свиней.
Із цією метою днями в Полтаві провели засідання обласної Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, учасники якої обговорювали ситуацію з безконтрольним поширенням АЧС у регіоні.
Факти, якими там оперували, — річ уперта. Наприклад, визнали на засіданні, що вірус АЧС буквально косить свиней. Як домашніх, так і диких.
На останніх, до речі, спробували повісити всіх «собак», шукаючи причини поширення захворювання у господарствах селян та фермерів. Мовляв, дикі кабани переносять вірус АЧС населеними пунктами, які межують із місцями їхнього проживання.
Ситуація із захворюваністю на АЧС на Полтавщині вже така загрозлива, що цього року майже весь час в якомусь із районів оголошували карантин та вимушені були умертвляти свиней. Як уже заражених, так і ще здорових, але які перебували в зоні ризику.
Чума взяла в облогу не тільки селянські та фермерські господарства, але й великі спеціалізовані сільгосппідприємства, де вирощують свиней. І де, здавалося б, їхні власники мали вжити всіх необхідних засобів для того, щоб запобігти зараженню смертельним вірусом тварин. Мали б, але не змогли. Чи не захотіли...
У серпні-вересні 2018 року, за інформацією обласного управління з питань надзвичайних ситуацій, карантин через спалах АЧС було встановлено одразу в чотирьох районах області — Миргородському, Котелевському, Лубенському та Кобеляцькому.
Встановлення карантину — справа не лише затратна, але й клопітна для жителів районів. Адже навколо сіл, де виявили вірус АЧС, визначають 30–40-кілометрову зону, з якої мінімум півтора місяця не можна вивозити продукцію тваринництва, обмежено рух транспорту, проводять протиепізоотичні профілактичні заходи, контролюють переміщення населення тощо.
А найнеприємніше — знищують не тільки тих свиней, які захворіли, але всіх, яких знайдуть на подвір’ях. Тож після карантину в селі ще довго ви не почуєте рохкання хрюшок і п’ятачків...
Чия вона, свиняча справа?
Ситуація з поширенням вірусу АЧС Полтавщиною непокоїть уже не лише владу, але й громадських активістів. У соціальних мережах та місцевих ЗМІ все частіше з’являються звинувачення на адресу обласних і районних чиновників, котрі, на думку активістів, практично нічого не роблять, аби поставити заслін пошесті. А лише фіксують випадки захворювань та проводять безрезультатні заходи у «поросячий голос».
«Ми бачимо успіхи наших фермерів, які займаються тваринництвом. І завжди намагаємося допомагати у розвитку господарств. Але, на жаль, стаються і такі випадки, як АЧС. Ми спільно вирішуємо всі питання.
Уже дав доручення профільним начальникам управлінь та департаментів щодо вирішення цієї проблеми. Я впевнений, спільно ми впораємося із ситуацією», — оптимістично заявив на засіданні комісії заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
Проте, як «вирішити цю проблему» до пуття, схоже, в ОДА не знають. Справді, там уже неодноразово наголошували на тому, що проти вірусу АЧС у світі не існує ліків. Тож, говорив своїм підлеглим глава регіону Валерій Головко, ситуацію врятують лише добре налагоджені організаційні заходи. А от із цим не все гаразд.
Так, керівник ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Геннадій Пікуль, який, на переконання активістів, саме і провалив роботу з протидії АЧС на Полтавщині, у своєму коментарі для «ДУ» зазначив, що протистояти хворобі, яка викошує свиней, в умовах, коли в селянських та фермерських господарствах їхні власники самі не дбають про біологічну безпеку, дуже важко.
«Головною причиною активності африканської чуми свиней на Полтавщині є недотримання вимог біологічної безпеки власниками сільгосппідприємств. Приміром, далеко не всі господарства мають якісну огорожу. У інших вона є, але захищає не всю територію, — констатує Г. Пікуль.
Це дозволяє бродячим тваринам, зокрема диким кабанам, які можуть бути вже зараженими вірусом АЧС, проникати на територію господарств. Зустрічаються випадки, коли відсутні ветсанпропускники, змінний одяг у персоналу, який працює зі свинями.
А в деяких приватних господарствах тримають свиней в умовах, які не відповідають санітарним нормам. Спеціальних засобів захисту свиней від АЧС не існує. Основні шляхи профілактики — закритий режим роботи у господарствах та дотримання всіх вимог біозахисту тварин...»
За таких умов спеціалісти Держпродспоживслужби не можуть вживати ефективних заходів для запобігання поширенню вірусу АЧС. Більш того, кажуть в обласному управлінні Держпродспоживслужби, відповідальність за збереження поголів’я свиней лежить виключно на керівниках господарств, які і мають дбати про біологічну безпеку.
Правда, уточнює Г. Пікуль, важелі впливу на недбайливих господарів, у яких свині живуть «по-свинськи», в управління таки є. Зокрема, тим, хто вперто ігнорує санітарні вимоги щодо утримання тварин, примусово припинятимуть роботу господарств через судові рішення.
На Полтавщині, каже Г. Пікуль, така практика вже є. Приміром, управління Держпродспоживслужби звернулось із судовими позовами до фермерів, в господарствах яких виявили спалах АЧС через їхню відверту недбалість.
Є і результат: у травні 2018 року фермерству ПСП «Святослав» у Котелевському районі, де був спалах АЧС, але господар сільгосппідприємства так і не вжив необхідних заходів, через суд узагалі заборонили розводити свиней.
* * *
Не секрет, що ситуація з поширенням АЧС в Україні стала не лише нашим головним болем. Болить вона і сусідам. Зокрема, полякам і білорусам, де вже заявляють про готовність звести на кордоні з Україною паркани, аби дикі кабани — потенційні носії вірусу АЧС не могли потрапляти на територію тих держав.
Тривожна ситуація з поширенням вірусу, смертельного для свиней, і в інших регіонах країни. Так, з початку 2018 року в Україні зафіксовано вже понад 120 випадків «свинячої» хвороби. А за даними Асоціації свинарів України, торік через АЧС вітчизняна свинарська галузь зазнала збитків у 12 млн доларів.
Скільки ще хрюшок і п’ятачків поляжуть від хвороби цього року, поки не підрахували. Але, якщо судити з прикладу Полтавщини, де в селах після виявлення захворювання на АЧС зараз знищують не менше тисячі свиней, збитки будуть колосальні...
За словами експертів, прийняття програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стало б дієвим інструментом у боротьбі з чумою, а й продемонструвало б міжнародним партнерам, що Україна працює над подоланням проблеми.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
