Згодом знову звернули увагу на цю сферу. 20 квітня 2018 року набув чинності Закон № 2363-VIII «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Механізм легалізації знову запустили торік восени, прийнявши до того і після низку підзаконних актів (наказів Мінрегіонбуду та інструкцій БТІ), які вдосконалювали, спрощували та прискорювали цей процес.
Причин, аби ще і ще раз змінювати правила гри, було більш ніж досить. Одна з основних — недосконалість Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Її підправляли і змінювали найбільше.
Тож маємо відмінності між будівельними амністіями 2015-го і 2018 років: збільшено термін дії, встановлено відповідність території цільового використання, обмежено загальну площу будівлі, спрощено порядок оформлення, який, щоправда, не звільняє від відповідальності.
То які ж саме самобуди можна нині узаконити? 31 серпня 2018 року набрав чинності наказ Мінрегіону від 03.07.18 р. № 158 «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт».
Уже в самій назві документа перелічені споруди, щодо яких передбачено амністію. Незаконно зведених багатоповерхівок це ніяким чином не стосується. Як і окремих квартир та самовільно збудованих гаражів на прибудинкових територіях багатоповерхових будинків.
Ідеться лише про об’єкти незначного класу наслідків: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період із 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року.
Сюди ж включені будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року. Всі вони мали відповідати цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройти технічне обстеження.
До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подали документи про прийняття в експлуатацію об’єктів, штрафні санкції не застосовують за виконання будівельних робіт без отримання дозвільних документів на їх виконання та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.
Прийняття в експлуатацію об’єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів із дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об’єкти.
Разом із заявою, яку підписують також співвласники земельної ділянки та/або зазначеного об’єкта (у разі їх наявності), подається декларація про готовність об’єкта до експлуатації, складена за результатами його технічного обстеження. Декларацію слід узгоджувати з документами, які подають разом із нею, а замовник є відповідальним за повноту та достовірність даних, зазначених у ній.
Окрім цього, до пакета документів входить звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку) та засвідчені в установленому порядку копії: свідоцтва про право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт; технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку).
Слід звернути увагу на те, що технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подають за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.
Замовник (або уповноважена особа) подає перелічені вище документи з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта або через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві.
Проблем із пошуком та проїздом до Держархбудінспекції чи її територіальних органів не буде. Нині в Україні працює 100 органів архбудконтролю, створених місцевим самоврядуванням, які отримали від ДАБІ відповідні повноваження.
Як уже було сказано, документи повинні розглянути упродовж 10 робочих днів та ухвалити рішення щодо прийняття об’єкта в експлуатацію чи аргументовано відмовити, якщо не все в порядку з поданими паперами.
Скажімо, якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням вимог, орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її та весь пакет документів замовнику на доопрацювання з обґрунтуванням причин у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що стали підставою для неприйняття позитивного рішення, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів (води, газу, тепла, електроенергії), внесення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
За наявності правовстановлюючих документів щодо об’єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об’єкта.
Трапляється й таке, що вже зареєстровану декларацію можуть скасувати. Це може статись у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у зареєстрованому документі. Скасувати реєстрацію може й суд.
За таких обставин орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації, видавши відповідний розпорядчий акт. Запис про реєстрацію виключається з єдиного реєстру документів. Анулювання документа Держархбудінспекцією проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про таке скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовнику про це повідомляють письмово протягом трьох робочих днів із дня анулювання. Після цього він має право повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації і той здійснює її з урахуванням внесених змін.
Однак на цих оновлених і, здавалося б, вичерпних правилах удосконалення системи легалізації самосудів не закінчилося. Вже 18 січня 2019 року набув чинності ще один наказ Мінрегіону від 14.12.18 № 342, яким затверджено зміни до Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію вище перелічених будівель і споруд, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.
Ці зміни ще більше спрощують та прискорюють процедуру амністії самобудів. Зокрема, з додатків до Порядку № 158, затвердженого наказом Мінрегіону від 03.07.18 № 158, виключено інформацію про відповідність місця розташування об’єкта будівництва вимогам державних будівельних норм. Раніше така відмітка від місцевого органу містобудування та архітектури була обов’язковою. Починаючи з 18 січня цього року такі довідки не потрібно отримувати.
Також передбачено можливість подання заяви про прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об’єкта та всіх необхідних документів через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві. Внесено й інші зміни, що удосконалили форми деяких документів. Приміром, змінено форму декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Аби не розгубитися й не заблукати у цих законодавчо-нормативних тенетах, насамкінець наведемо весь ланцюжок легалізації самосудів: землю під будівлею необхідно приватизувати. Тобто у ділянки і об’єкта є один і той же власник. Споруда, зведена у встановлені строки, відповідає цільовому призначенню землі й за площею дорівнює визначеній нормі.
Розпочинати процес узаконення самобуду потрібно саме з приватизації землі. Далі йде виготовлення технічних документів (паспорта і висновку), потім подача документів до органу державного архітектурно-будівельного контролю і насамкінець — реєстрація компетентним органом у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Що ж до вартості оформлення незаконно зведених будівель, то це коштуватиме недорого. Для того щоб легалізувати самобуд, великі суми не потрібні. Найбільше доведеться заплатити за проведення технічної інвентаризації, яку роблять приватні структури.
Виготовлення техпаспорта для приватних будинків площею до 100 квадратних метрів становить щонайменше 1000 грн, а для будівель понад цю площу — до 2000–3000 грн. До ціни додається ще й терміновість виконання робіт.
Звісно, ліпше заплатити ці гроші й спати спокійно, знаючи, що до твоєї нерухомості немає жодних претензій і ти її можеш продати, віддати в оренду, подарувати чи заповісти. Є й ще одна причина, яка спонукає узаконити самобуд: якщо ним і надалі користуватися без відповідних документів, запросто можна нарватися на чималі штрафні санкції.
Експлуатація такого об’єкта підпадає під адміністративну відповідальність згідно зі ст. 96 КУпАП і карається штрафом від 8500 до 10200 грн. Окрім того, до такої будівлі немає права підводити будь-які комунікації (воду, газ, тепло, електроенергію).
Оскільки нинішня будівельна амністія, на відміну від попередніх, є безстроковою, то всі охочі зможуть без поспіху узаконити свої самобуди. Держархбудінспекція зі свого боку готова допомагати кожному клієнтові, адже найперше зацікавлена у впорядкуванні сфери будівництва та у її стабільному розвитку. Принаймні, в цьому переконує очільник цього відомства Олексій Кудрявцев.
А віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко заявляє, що будівельна реформа, розпочата в 2015 році, вже сьогодні дає результат. Мовляв, децентралізовано повноваження ДАБІ (у 100 містах є відповідні органи), максимально спрощено і скорочено дозвільні процедури, встановлено критерії перевірок. Стартувала й онлайн-платформа «Прозора ДАБІ», до якої звертаються тисячі людей.

Тетяна КИРИЛЕНКО