Водночас початок громадянської війни у Сирії стимулював загострення протиріч між Катаром та Саудівською Аравією. Саме на катарські гроші було створено найбільш радикальне сирійське ісламістське угруповання «Ан-Нусра», яке 2013 року пішло далі й створило «Ісламську державу Леванту та Іраку». Однак радикальна діяльність «Ісламської держави» негативно позначилася на тактичних планах Саудівської Аравії. Ці протиріччя у боротьбі за лідерство в регіоні між Катаром і Саудівською Аравією і нині є актуальними.
Визначальними факторами залишаються політичні та економічні. Неоднозначною виглядає позиція країн Перської затоки щодо Сирії та підтримки бойовиків «Ісламської держави». Радикали «Ісламської держави» посприяли зближенню між Туреччиною та Іраном, що абсолютно не відповідає ні саудівським, ні катарським інтересам.
Саудівська Аравія веде справжню енергетичну холодну війну проти США. Свідомо збільшуються обсяги видобутку нафти країнами картелю експортерів нафти (ОПЕК), аби зробити економічно нерентабельним видобуток сланцевих нафти і газу в США. Тим самим саудівці намагаються не просто зберегти провідні позиції на світовому нафтовому ринку, а й «зайняти руки» США енергетичними проблемами, аби вони припинили підтримку політичних сил у Саудівській Аравії, які вимагають скасування абсолютної монархії та переходу до більш ліберального політичного режиму.
Усі ці протиріччя поки що призупинили процес створення зони вільної торгівлі і питання запровадження спільної валюти серед еміратів Ради співробітництва Перської затоки. Водночас Саудівська Аравія домоглася солідарності з еміратами Перської затоки в питанні створення спільної регіональної системи безпеки.

Андрій МАРТИНОВ