У Португалії встановився динамічний баланс між урядом і профспілками, які з останніх сил відбивають урядові спроби вирішувати фінансові проблеми за рахунок трудящих. Навіть у відносно стабільній Швеції недавно створена коаліція соціал-демократів і «зелених» не домовилася щодо ієрархії економічних та екологічних пріоритетів, наслідком чого будуть заплановані на лютий 2015 року позачергові вибори.
Ще більшу стурбованість європейських кредиторів викликає становище в Греції. Прем’єр-міністр Греції Антоніс Самарас провів через парламент бездефіцитний бюджет на 2015 рік. Та його параметри не влаштували ані грецьких кредиторів, ані грецьке суспільство, вражене шоком від вкрай непопулярних реформ. Тому на тлі нескінченних протестів проти економічної політики уряду було запропоновано обрати парламентом президента достроково. Тобто не в лютому 2015-го, як це передбачено чинною Конституцією, а в грудні поточного року.
Поки що чинний президент Греції Каролос Папуліас погодився, аби перший тур голосування відбувся 17 грудня. Друга спроба можлива 23 грудня. Якщо новий президент Греції не буде обраний у двох перших спробах, коли кандидат-переможець має набрати дві третини голосів від 300 грецьких парламентарів, то 29 грудня може бути проведено третій тур голосування. Тоді для обрання нового президента потрібно буде 180 голосів правлячої правоцентристської коаліції.
Фактично Антоніс Самарас поставив маленькі партії у парламенті перед вибором: вони підтримують його кандидатуру або взагалі втратять місце в новому складі парламенту. У разі провалу процедури обрання нового президента Греції, на країну чекають дострокові парламентські вибори. Нині з великим відривом лідирує ліворадикальна коаліція «Сіріза», яка підтримує антиурядові виступи проти заходів суворої економії. Самарас сподівається, що більшість греків проголосує проти нового конфлікту з кредиторами та Євросоюзом.
Більше оптимізму європейцям подарував прем’єр-міністр Італії Маттео Ренці, який запропонував підвищити мінімальний термін ув’язнення за корупцію з чотирьох до шести років та спростити процедуру конфіскації майна корупціонерів у Італії. Однак ця ініціатива може мати й ширший європейський розголос, адже часи економічної кризи є найкращими для радикальних реформаторських перетворень.
Андрій МАРТИНОВ
